Опубліковано

30% продуктів харчування знищуються або викидаються, не дійшовши до споживача

Світова продовольча система зараз коштує 8 трлн. доларів і на неї припадає близько 10% світового ВВП. У відповідь на пандемію COVID-19 багато країн ввели обмеження на вільне переміщення товарів, в тому числі продукти харчування. Двадцять дев`ять країн ввели обмеження на їх експорт, щоб забезпечити місцеві джерела поставок.

Аналіз консалтингової компанії Deloitte «Шок для продовольчої системи. Уроки, отримані від пандемії COVID-19» показує, що світ зіткнувся з величезною кризою, посилюється відсутністю рівноправного доступу до здорової та цінної їжі. На думку експертів, вирішенням проблеми має стати глобальна співпраця — інформує WH.pl

Сучасна продовольча система охоплює всі процеси, пов’язані з ефективною доставкою продуктів харчування людям, включаючи вирощування, збирання врожаю, переробку, упаковку, транспортування і утилізацію продуктів харчування і упаковки. При цьому її завдання — забезпечити баланс між попитом і пропозицією. Країни прагнуть виробляти і доставляти стільки товарів, скільки необхідно споживачам в будь-який момент часу. В результаті найбільші магазини підтримують запаси продуктів для задоволення споживчого попиту протягом чотирьох-шести тижнів. Двома десятиліттями раніше запаси в магазинах могли забезпечувати покупців до шести місяців. Однак ця зміна не означає, що серед продуктів харчування немає втрат. У світі як і раніше майже третина харчових продуктів знищується або викидається.

- Модель, яка працює сьогодні, має багато переваг з точки зору пошуку постачальників. Однак криза показала нам, що довгі і складні ланцюжки поставок є недоліком продовольчої системи. Особливо в перші місяці пандемії ми побачили різке зростання попиту на певні продукти, і тому всій системі довелося боротися з їх дефіцитом, — каже Юлія Паторска, керівник групи економічного аналізу Deloitte.

На регулярність поставок вплинула нестача робочої сили в виробничих і технологічних процесах. Багато з них не могли виконувати свої обов’язки через обмеження, введені через ризик зараження коронавірусом. Це відчули фермери, які використовують найманих сезонних робітників під час збору врожаю. Франції та Німеччини не вистачало понад 200 тис., а Іспанії — 150 тис. робочих рук. Схожа ситуація мала місце і в сфері переробки. У США і Бразилії з цієї причини були закриті м’ясокомбінати. В результаті світового локдауна постраждали також транскордонні поставки товарів.

Після введення правил соціального дистанціювання ми можемо спостерігати зростання рівня споживчих витрат на продукти харчування і товари для дому в усьому світі.

- Число випадків пандемії зростає, а уряди по всьому світу вводять додаткові обмеження не тільки на міжособистісні контакти, а й на функціонування пунктів обслуговування. Фінансові наслідки другої хвилі пандемії можуть бути ще більш серйозними і витрати на продукти харчування можуть вирости вперше за десятиліття, — каже Міхал Токарскі, керівник сектора споживчих товарів в Польщі компанії Deloitte.

Як приклад експерт наводить досвід останнього періоду Великої депресії в США. У 2006-2010 роках витрати американців на харчування поза домом були на 18% нижчими, ніж раніше. Вони повернулися до рівня 2005 року в 2016 році. Таким чином, можна припустити, що споживачі протягом тривалого часу не повернуться до масових застіль в ресторанах. Від цього програє галузь громадського харчування, а онлайн-сектор, безсумнівно, буде стабільно зростати, особливо магазини, що пропонують доставку продуктів додому.

Система, яка протягом останніх декількох десятиліть набувала свою нинішню форму, всього за кілька тижнів опинилася під безпрецедентним тиском, змушена швидко адаптуватися до нових умов. Зміни, викликані кризою, носять серйозний характер, а їх наслідки важкі як для споживачів, так і для представників бізнесу. Чи повернеться система до своєї допандемічної форми? Чи будуть ці зміни структурними і постійними? Прискорять вони розвиток важливих тенденцій, про які говорять уже кілька років?

Найближчі місяці будуть мати вирішальне значення для розробки плану дій, який дозволить галузі не тільки відновитися, але і рости в довгостроковій перспективі. Хоча будь-яка спроба оцінити, з чим зіткнеться система в майбутньому, неминуче пов’язана з ризиком, за допомогою аналізу сценаріїв ми можемо передбачити деякі непередбачені обставини і підготуватися до різних варіантів. У доповіді «Шок для продовольчої системи. Уроки, отримані від пандемії COVID-19» експерти Deloitte представили чотири глобальних сценарії розвитку продовольчої системи.

- Для компаній, що представляють сектор FMCG, ці сценарії повинні стати відправною точкою для перевірки реалізованих в даний час стратегій і розробки планів дій, які найкращим чином захистять їх бізнес від невизначеного майбутнього, а також дозволять найкращим чином використовувати нові можливості. Пам’ятаючи при цьому, що тенденції, пов’язані з підвищенням обізнаності про взаємозв’язок між їжею і здоров’ям, будуть ще сильнішими, а повернення споживачів у бік онлайн-покупок продуктів харчування ще стійкішим, — додає Петер Шевчик, експерт групи економічного аналізу Deloitte.