Коли сонце світить яскравіше. Наскільки екологічний сьогодні український рітейл?

- Здрастуйте, Артем. За Вашим відчуттям, чи готові сучасні українські підприємства сектора роздрібної торгівлі до активнішого впровадження технологій сонячної енергетики? Чи дозрів ринок для цього?

- Добрий день. Зниження вартості обладнання для будівництва сонячних станцій, з одного боку, і поступове зростання цін на електроенергію для промисловості — з іншого, як раз і створили унікальну ситуацію в цьому році, коли будівництво сонячних електростанцій для підприємств сегменту рітейла і роздрібних мереж стало не тільки престижним, але і економічно вигідним. Більш того, в Україні в цьому році якраз вже були реалізовані перші масштабні проекти, що з практичної точки зору підтверджує готовність бізнесу до переходу на чисту енергію.

— Які ключові барʼєри, що заважають більш активному використанню «зеленої» енергії в рітейлі України, Ви б виділили?

- З моєї точки зору, перш за все, головним барʼєром є низька поінформованість власників та ТОП-менеджменту підприємств про переваги сонячної електроенергії для власного споживання. Всі звикли працювати в поточних моделях і приділяти максимальну увагу і ресурси маркетингу і рекламі.

Але кризовий 2020-ий рік вносить свої корективи, і керівники компанії почали шукати можливості для оптимізації витрат, в першу чергу, на комунальні послуги та електроенергію, чого можна досягти саме за рахунок сонячних електростанцій для власного споживання.

Крім того, існують інші барʼєри — такі як відсутність довіри до потенційних контрагентів, які могли б взятися за реалізацію проекту, відсутність інформації про те, де можна залучити фінансування під будівництво сонячної станції для власних потреб або ж пересуди щодо високої вартості сонячної енергетики.

- Чи правильно стверджувати, що головний амбасадор переваг сонячної енергетики в рітейлі України — це Європейський Банк Реконструкції та Розвитку? В чому полягають його функції?

- Дійсно, ЄБРР прокредитував значну кількість промислових сонячних електростанцій (СЕС) в Україні через партнерські банки. І малоймовірно, що його інвестиційний фокус в найближчі роки зміниться: банк зосереджений на сфері відновлюваних джерел енергії та енергозбереження. На прикладі інших країн я б сказав, що головним Амбассадор переваг сонячної енергетики повинен бути не банк, а держава — зокрема, перші особи Міністерства енергетики та народні депутати. А завдання кожної фінансової інституції — забезпечувати для галузі необхідні ресурси.

- Чи є у вас дані про те, які рітейл-компанії в Україні можна вважати набольшими користувачами «зеленоїʼʼ енергії? Кого з них Ви б назвали найбільш просунутими в цьому плані?

- Свою співпрацю з рітейл-сегментом ми, як галузь сонячної енергетики, тільки починаємо вибудовувати, тому лише недавно більш детально почали придивлятися до тенденцій на цьому ринку. Перш за все, ми помітили інтерес до сонячних електростанцій для власного споживання з боку великих рітейлерів з іноземним капіталом. Наскільки мені відомо, за кордоном такі проекти в рітейл-сегменті реалізуються набагато масштабніше, ніж в Україні.

- Які сегменти рітейлу сьогодні найбільше користуються сонячними станціями, а які — найменше?

- На сьогодні найчастіше рітейлери використовують сонячну енергію з сонячних електростанцій, розташованих на площах дахів логістичних комплексів. Також дахові сонячні електростанції почали встановлювати в сегменті продуктових супермаркетів і гіпермаркетів непродовольчих товарів, а ще раніше — на дахах магазинів автозаправних комплексів. Ми очікуємо, що будівництво сонячних електростанцій на паркувальних майданчиках і дахах торгових центрів великих міст з метою власного забезпечення електроенергією стане новою тенденцією для рітейлу до 2024 року.

- Буквально напередодні під Києвом відкрився перший «зелений» супермаркет мережі «Сільпо». При цьому, в компанії стверджують, що обʼєкт побудований відповідно до вимог BREEAM — міжнародної системи сертифікації екологічності будівель. Що мають на увазі ці вимоги?

- Існує ряд методів оцінки екологічної ефективності будівель. Один з таких методів — це британський стандарт екоеффектівності проектування BREEAM, впроваджений компанією BRE Global. В основі BREEAM — поліпшення екологічних характеристик будівель за рахунок технологій енергоефективності та використання відновлюваних джерел енергії. Сертифікація екологічності та енергоефективності будівель здійснюється також за стандартом LEED. Така сертифікація в Україні є добровільною, як і застосування екологічних стандартів, тому проект «Сільпо» є дуже показовим на ринку і задає абсолютно нові тренди в екологічності українського рітейлу.

- Давайте проведемо нехитрий розрахунок. Уявімо собі гіпермаркет «Епіцентр» площею 20 тис. кв.м. В який обсяг інвестицій, витрачених на облаштування сонячної електростанції, може обійтися рітейлеру такий проект? На який термін окупності може при цьому розраховувати компанія?

- Насправді, такий «нехитрий» розрахунок буде дуже умовним, тому не бачу сенсу його проводити, щоб не вводити в оману читачів. Є ряд факторів, які впливають на реалізацію кожного проекту: помісячні показники використання обʼєктом електроенергії, форма покрівлі, її затінення іншими спорудами, розташування будівлі, характер і допустимі навантаження опорних конструкцій, наявні електромережі і їх стан, необхідність установки додаткового обладнання тощо.

За розрахунком під конкретний проект я б порекомендував звертатися до надійних компаній проектувальників і підрядників, зокрема, до числа таких партнерів Асоціації сонячної енергетики, як група компаній KNESS, компанії Avenston, Атмосфера, Група EDS. Тільки надійні компанії можуть якісно і швидко порахувати вартість проекту, а потім його чітко реалізувати.

Окупність таких проектів складає близько 6,5 років із залученням кредитних коштів, або близько 5-5,5 років — якщо будівництво здійснювати за свій рахунок. Погодьтеся, якщо брати до уваги постійно зростаючу вартість електроенергії для промислових споживачів та періодичні проблеми з електропостачанням — виглядає цілком прийнятно.

- І все-таки, для українських рітейлерів використання «сонячних» технологій — це більше про гроші чи про екологію?

- Одночасно, це і вигідно для бізнесу, і екологічно доцільно. А ще це про імідж, можливість бути в глобальному тренді і власна енергонезалежність. Як показує досвід бізнесу, який прийшов в «велике» промислове сонце — змінюючи свій бізнес, ви і самі змінюєтеся, і стаєте більш sustainable в повсякденній поведінці.

Для українських рітейлерів, власна сонячна станція — це чіткий сигнал для клієнтів і споживачів — «ми змінюємося, стаємо більш дружніми для довкілля і нам не байдужі ваші переконання». Адже, згідно з останніми опитуваннями, проведених нашими партнерами в Києві, 8 з 10 чоловік молодого віку серйозно стурбовані станом навколишнього середовища в Києві.

- Яким Ви бачите вектор розвитку і споживання «зеленої енергії» в Україні в найближчі 5 років?

- Ми бачимо процес розвитку відновлюваної енергетики еволюційним — як в світі, так і в Україні. За останні кілька років вартість технологій сонячної і офшорної вітрової енергетики знизилася настільки, що згідно з останніми дослідженнями, тепер це найбільш економічно вигідні нові джерела генерації електроенергії.

Епоха дорогих і небезпечних АЕС і шкідливих ТЕС/ТЕЦ залишилася в минулому столітті. Тому, на моє переконання, в найближчі 5 років буде спостерігатися справжній бум розвитку поновлюваних джерел енергії, їх проникнення в міста і будинки. У деяких містах США вже діють такі норми (а в деяких містах Європи працюють над їх введенням), які не дозволяють вводити нові будівельні обʼєкти без власної сонячної генерації.