Електростейк. Навіщо японські вчені тримають лабораторне м’ясо під струмом?
- Фото:
- newfood.media
Дослідники з Токійського університету розробили інноваційну технологію біофабрикації м’язової тканини великої рогатої худоби в лабораторних умовах. Ймовірно, це допоможе задовольнити ескалацію майбутніх потреб зростаючого населення світу у дієтичному м’ясі.
Вчені запевняють: тканинна інженерія розв'язже екологічні проблеми, які спричиняє традиційне тваринництво, зекономить воду та збереже землю.
Досі більшість біосинтетичних м’ясних продуктів мали вигляд аморфного або зернистого фаршу, у якому відсутня текстура справжніх м’язів тварин.
Май Фурухасі, провідний автор дослідження, пояснює, як працює новий процес – біофабрикація. «Використовуючи методи регенеративної медицини, нам вдалося культивувати шматки м’яса розміром у кілька міліметрів. Ми вирівняли міотрубки, і це допомогло імітувати структуру та відчуття стейка у роті», – говорить він.
Для цього міобласти, отримані з комерційної яловичини, культивували в гідрогелевих модулях. Далі їх склали у великі шматки м’яса.
«Ми визначили оптимальне риштування та застосували електричну стимуляцію, щоб сприяти скоротливості та анатомічному вирівнюванню м’язової тканини», – додав він.
Інший автор дослідження Юя Морімото говорить, що культивована м’язова тканина має перспективу як надійний замінник стейка.
Що важливо, у такому продукті немає мікробного забруднення, що продовжує термін його зберігання, порівняно з традиційним м’ясом.