Стартує Всеукраїнська акція бізнесу «Ми хочемо працювати!»

Спільна мета – дати можливість під час локдауна на рівних умовах працювати всім суб’єктам підприємницької діяльності, які належним чином дотримуються санітарних та епідемічних норм, незалежно від виду діяльності.

«Другий рік поспіль рітейл живе в карантинних обмеженнях, зазнає збитків. І ніхто не може спрогнозувати, скільки ще буде тривати така ситуація. Локдауни та жорсткі карантинні обмеження виснажують торговельний бізнес, роблять його збитковим. Найбільше від карантинних обмежень постраждали непродовольчий роздріб, культурно-розважальна сфера (наприклад, доходи мереж кінотеатрів скоротилися на 60%), ресторанна сфера та торгово-розважальні центри. Держава повинна розробити такі умови діяльності для бізнесу, в яких кожен підприємець зміг би працювати на рівних умовах з іншими та з дотриманням санітарних вимог. Ми також бачимо вихід з ситуації через першочергове вакцинування працівників рітейлу. І члени Асоціації рітейлерів, як роботодавці, готові профінансувати вакцинацію своїх працівників», — коментує ситуацію голова правління Асоціації рітейлерів України Андрій Жук.

Ініціатори: Федерація роботодавців України (ФРУ), Спілка українських підприємців (СУП), Асоціація Укрлегпром, Українська асоціація кераміки (УАК) Асоціація рітейлерів України, Українська рада торгових центрів, УРА (Українська ресторанна асоціація), Асоціація Меблевиків України, Національна Ресторанна Асоціація України (НРАУ), Асоціація Виробників Електротехніки, Асоціація «Парфумерія та Косметика України».⠀

До штабу вже приєдналися: торгово-виробничі підприємства, роздрібні мережі, фітнес-клуби та кінотеатри, представники сфери HoReCa та культурно-розважальної галузі. Серед учасників нового об'єднання компанії: торгово-виробнича компанія "Агромат", торгово-виробнича компанія «Текстиль-Контакт», мережа магазинів "Intertop", мережа спортивних клубів "SportLife", мережа кінотеатрів «Планета Кіно», мережа кінотеатрів “Мультиплекс, група компаній «Венето», торгово-виробнича компанія «Ярослав», та мережа магазинів "Goldi", «Льонокомбінат», театр «Чорний Квадрат», театр «Особистості» та інші.⠀

Періодичні довготривалі обмеження та заборони на ведення підприємницької діяльності без надання рівноцінної фінансової підтримки з боку держави вже призвели до часткового чи навіть повного закриття багатьох бізнесів.

За оцінками галузевих асоціацій втрати бізнесу на сьогодні складають:

Ресторанна сфера. Падіння вторгування на 50% у 2020 році, а також скорочення персоналу на 33% в тих ресторанах, які залишилися на плаву. Близько 30% закладів закрилося.

Непродовольчий роздріб. Продажі в роздрібних мережах, робота яких була заборонена в період жорстких карантинних обмежень, торік скоротилися на 30-40%.

Торговельна нерухомість. Сумарні втрати обороту орендарів торгових центрів в період локдауна і карантину вихідного дня у 2020 році перевищили 62 млрд грн. Самі торговельні центри за цей період втратили близько 8 млрд грн.

Легка промисловість. Обсяги виробництва у 2020 р. скоротилися на 6,1%. За оцінкою Асоціації «Укрлегпром» у 2020 році роботу втратили близько 20 тисяч осіб.

Туристична галузь. Держагентство розвитку туризму України оцінює втрати галузі через карантинні обмеження у 2020 році в 60 млрд грн. У сфері працюють понад 250 тисяч осіб, і під час карантину тисячі вже втратили роботу.

Культурно-розважальна сфера. Відвідуваність і доходи мереж кінопрокату скоротилися приблизно на 60%. Внаслідок недоотримання уторгування гравці ринку були змушені скоротити штат щонайменше на 30%.

Спортклуби. Понад 20% або близько 350 українських спорт-клубів закрилися назавжди. У кожному з них було скорочено від 6 до 10 співробітників.

Більшість підприємств, які сьогодні підпадають під обмеження, є соціально відповідальними та готові сумлінно дотримуватися всіх протиепідемічних заходів.

При цьому наразі всі вони автоматично втрачають можливість працювати, зазнають збитків, їх працівники не отримують зарплату, а держава – податки.

Втрати несуть не лише компанії, робота яких безпосередньо заборонена, а й промисловість, яка фактично позбавлена каналів реалізації своєї продукції. За кожним промисловим підприємством стоять постачальники сировини та комплектуючих. Таким чином карантинні обмеження сьогодні мають прямий негативний вплив на тисячі промислових підприємств.

Організація вакцинації українців також викликає багато запитань з боку бізнесу. Саме вакцинація, а не локдауни є ключовою відповіддю на виклики, що ставить перед нами пандемія. Важливо вакцинувати всіх охочих! Зокрема, ми як роботодавці готові профінансувати вакцинацію своїх працівників!

Учасники руху «Ми хочемо працювати» вимагають термінового проведення консультацій з Урядом для розробки та внесення відповідних змін до постанови Кабінету Міністрів № 1236 від 09.12.2020 р., «Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2»

Ми готові брати активну участь в розробці таких змін та надати всю необхідну експертну допомогу. Уряд повинен визначити перелік оптимальних санітарних та протиепідемічних заходів, які дозволять забезпечити баланс роботи бізнесу та безпеки громадян.

До моменту виконання вищезазначених вимог учасники руху розпочинають загальноукраїнську акцію «Ми хочемо працювати!».

Зокрема, 28 квітня стартує флешмоб #ми_хочемо_працювати. Приєднатися до нього може кожен охочий. Зробити це дуже просто:

● На власних сторінках в соцмережах, сторінках ваших підприємств, асоціацій опублікувати анонс всеукраїнської акції та слоган флешмобу. Можна додати, навіщо ми це робимо і що хочемо отримати.

● 28 квітня зробити фотографії ваших співробітників на вулиці на фоні вивісок ваших підприємств або в його пустих приміщеннях з плакатами «Ми хочемо працювати». Та о 12:00 розмістити ці фото на ваших особистих і корпоративних сторінках в соцмережах із загальним хештегом #ми_хочемо_працювати

● Розмістити на фасадах своїх компаній, підприємств, закладів банери «Ми хочемо працювати!».