Висока оренда, карантин, конкуренти ... Чому рітейлери закривають свої магазини?
- Фото:
- All Retail
Рітейлери пропонують відвідувачам різноманітні програми лояльності, акції, розіграші, колаборації. Вони роблять свої магазини в унікальному дизайні або ж впроваджують технології додаткової реальності — аби перетворити процес покупки в певну пригоду.
Зрозуміло, що мета всіх цих дій — зробити так, щоб покупець знову і знову повертався в той же магазин, що для самої мережі знаменує підвищення товарообігу, прибутку і кількості подальших відкриттів.
Але якщо все так добре, і торговельні оператори справляються з поставленими завданнями та втіленням своїх цілей, тоді чому в країні щорічно не тільки закриваються окремі магазини, але і йдуть цілі мережі? Очевидно, екосистема роздрібного світу складається не з одних лише відкриттів.
Далеко ходити за відповідями ми не стали, а самі дослідили цю тему, використавши для цього дані по закриттю торговельних точок за 2019-2020 рр. в секторі food-рітейлу України.
Загальною кількістю за останні два роки вітчизняний роздріб втратила трохи більше ніж 700 магазинів. При цьому, якщо проаналізувати цю ситуацію в регіональному аспекті, то лідером тут виявиться Східна Україна — саме на неї припало 37% від загального числа закритих торгових обʼєктів в зазначений період. Недалеко від Сходу пішла Західна частина нашої країни, де у 2019-2020 рр. перестало функціонувати 229 магазинів (33% від загальної маси). Київ, де припинили дію 77 торгових точок (11%), опинився на третьому місці в цьому антирейтингу.
Найменше закриттів було зафіксовано на території Південної України — 6% від сумарної кількості.
Якби Вас на засипку запитали про те, який формат магазинів зазнав найбільше закриттів у 2019-2020 рр., Щоб Ви відповіли? Якщо Ви вирішили б, що це мінімаркети, то виявилися абсолютно праві. В ході нашого моніторингу виявилося, що на обʼєкти цього формату припало 37% від загального числа закритих торгових обʼєктів в зазначений період. На другій позиції — близькі мінімаркетам по духу магазини біля дому (32%).
Таким чином, попри те, що споживачі в останні роки почали ще більше цінувати свій час — що, здавалося б, на руку мінімаркетам і магазинам біля дому — але саме представники дрібного роздробу виявилися в лідерах по закриттю.
Традиційні супермаркети за період 2019-2020 рр. зменшили свою кількість на 155 одиниць або 22% від загального числа закритих магазинів.
Цікаво також і те, що в лідерах за кількістю щорічного закриття магазинів часто знаходяться компанії, які відіграють вагому роль на ринку в національному масштабі. До таких, наприклад, можна віднести компанію Volwest Group (мережі «Наш Край» та SPAR), яка у 2019-2020 рр. була змушена згорнути роботу понад 50 торгових точок (в основному мова йде про франчайзингові магазини).
Думки експертів
- Основна місія рітейлу — покривати потреби споживачів, забезпечувати їх необхідними товарами й послугами в зручному місці, в зручний час.
Безумовно, нові тенденції та споживчі настрої, зміна способу життя і розвиток технологій впливають на бізнес. Однак завдання бізнесу залишається незмінним — адаптуватися до нових шляхів клієнтів, так званих client journey, щоб це було комфортно для споживача і в онлайн, і в офлайн, і в доставці. Саме з цих причин на ринку зʼявляються нові формати, нові простори та концепти фізичних магазинів, які займають свою нішу.
Абсолютно логічно, що якщо магазин не відповідає цим новим параметрам, то перестає нести цінність як для клієнта, так і для бізнесу.
Друга складова — це відповідність бізнес-моделі. Ми всі розуміємо, що бізнес повинен бути рентабельним, інакше це знову-таки вдарить і по кінцевому споживачеві.
Таким чином, реінвестування в нові концепти, закриття нерентабельних точок або таких, які з різних причин втратили свою привабливість, є зрозумілим процесом.
Чи буде збільшуватися тенденція до закриттів окремих магазинів рітейлерами, сказати досить складно: з одного боку, digital набрав небувалих обертів, з іншого — все залежить від конкурентного середовища. Говорячи про продовольчий рітейл, ми бачимо, що фізична експансія триває.
На завершення хочу зазначити, що магазин — це стіни. Головне ж — це люди, які створюють продукти та послуги й для яких ці продукти/послуги створюються. Тому під час прийняття рішення про закриття точки продажів в першу чергу необхідно думати про співробітників, які повинні перейти на інший обʼєкт, а також про клієнтів, для яких ви можете створити зручну альтернативу, щоб вони не пішли до конкурентів.
- Мотиви для закриття певних торгових точок можуть бути різними. Однак зараз на подібні рішення — принаймні в нашому випадку — найчастіше впливає готовність або ж неготовність власників приміщень йти на поступки та знижувати орендну плату там, де доходи магазину знижуються. Лінія магазинів EVA, попри формальну відсутність заборони працювати, на жаль, не є винятком із загального тренду — зменшення продажів.
Основний фактор, який впливає на економіку кожного окремого магазину — кількість відвідувачів і сума коштів, яку вони в середньому витрачають за візит. Через обмеження, що вводяться на окремих територіях — як то відвідування ТРЦ, користування громадським транспортом і багато інших — покупці вже не можуть дістатися до магазинів так само легко, як зазвичай. До того ж через пандемію багато людей не впевнені в стабільності своїх доходів у майбутньому, що спонукає їх менше витрачати зараз.
Ми, як і всі інші мережі, намагаємося утримати баланс між падінням продажів і наявними постійними витратами, ключовий з яких для роздробу, безумовно, є орендна плата. На жаль, не всі орендодавці адекватно реагують на обʼєктивні зміни в купівельній поведінці громадян і на істотне падіння відвідуваності магазинів навіть за умови відсутності формальних заборон. Така категорична позиція не дає можливості бути впевненими в подальшому взаємовигідному співробітництві. Тому вона може стати аргументом для прийняття рішення про вихід з обʼєкта.
При цьому, звичайно ж, ми до останнього намагаємося зберегти кожен магазин, розуміючи, що, перш за все, це можливість не втратити колектив і клієнтів, які звикли його відвідувати.
-------------------------------------------------
Компанія Fozzy Group, своєю чергою, за один лише 2019-й рік закрила 23 торгових об'єкта (в основному, це були магазини «Фора»). У мережі мінімаркетів «Делви» кількість втрат у 2019-му склала 22 одиниці (у 2020-му — 14 од.). Крім того, 9 торгових точок у 2019 році, 15 обʼєктів у 2020-му закрила мережа супермаркетів «Фуршет».
Ще один парадокс: попри те, що 2020-й приніс у світ нищівну для безлічі сегментів роздробу пандемію COVID, при цьому food-рітейл постраждав менше за всіх. У 2020 році кількість закритих продуктів мережевих магазинів склала 308 обʼєктів, що майже на 30% менше, ніж роком раніше. На першому місці за кількістю закриттів у 2020-му виявився харківський рітейлер DIGMA — в компанії вирішили згорнути діяльність 31 супермаркета (незабаром припинила існування і вся мережа).
За великим рахунком, гармонійне існування рітейла не може обходитися без закриттів, які є свого роду фільтром в роздрібній екосистемі. Сучасний покупець уже навряд чи стане ходити в магазин з низьким рівнем сервісу або поганим асортиментним наповненням. Відвідувачів явно не буде приваблювати те місце для покупок, де все свідчить про його стагнацію. І якщо керівництво не покращує проблемні місця, залишаючи свої магазини за бортом сучасних тенденцій, то рано чи пізно природний відбір змусить згорнути такі нерентабельні локації.
Звичайно, апгрейд — це ще не гарантія того, магазин буде функціонувати довго і щасливо. Адже купівельна спроможність — ще один з ключових чинників успішної діяльності рітейлера, а коронавірусна пандемія з її карантинами лише підтвердили це. Коли клієнт не готовий витрачати багато в силу своєї фінансової нестабільності, в таких умовах багато компаній знаходять вихід саме в рішенні припинити діяльність своїх окремих магазинів.
Причин, що впливають на закриття тих чи інших торгових обʼєктів, вистачить на ціле дослідження, тому в ролі прикладів ми навели одні з найбільш очевидних факторів. Якщо заглибитися в історію конкретного закриття або навіть цілої мережі, то відсутність оновлень або ж неплатоспроможність покупця явно не будуть першими сигналами в цьому ланцюжку. Адже роздрібний світ — це механізм, що складається з ряду правил, алгоритмів і навіть окремих ситуацій, а для того, щоб перетворити магазин на збиткове місце або навпаки — завжди потрібно цілий комплекс дій.
Думка експерта
- Для початку подивімося на економічну ситуацію в країні. На тлі зростання мінімальної заробітної плати на початку року ми спостерігаємо зростання комунальних платежів, зростання цін на паливо (отже, і логістику). Зростає безробіття. Грошей в кишенях рядового споживача більше не стає. Падає купівельний попит.
Основний мотив закриття торгової точки — її збитковість. Якщо ти відкриваєш магазин в новому житловому масиві, де ще немає всіх жителів, то збитковість на деякий час — це плановий показник. А якщо твоя торгова точка, яка раніше працювала «в плюс», починає показувати результати все гірше і гірше — це вже «дзвіночок». Алгоритм виявлення причин падіння у більшості компаній однаковий — визначення зовнішніх і внутрішніх причин, визначення того, на що можеш вплинути.
Поруч з твоїм маленьким магазином відкрилися кілька спеціалізованих торгових точок, перенесли зупинку громадського транспорту, школа/інститут закриті на карантин. Що робити? Боротися асортиментом, сервісом, незвичайними послугами.
Повторюся, основна причина закриття — збитковість торгової точки. Питання її закриття раніше або пізніше — це, перш за все, здатність компанії тягнути «мінусові» магазини. Багато рітейлерів, наприклад, намагається не закривати, а переїжджати в нові локації: закрив в одному місці, відкрив — в іншому і на тому ж обладнанні.
Закриття, як і відкриття магазинів, будуть завжди. Потужні рітейлери будуть ставати ще сильнішими. Думаю, що динаміка відкриттів буде більше динаміки закриттів. В першу чергу, буде йти неорганізований роздріб.