"Пандемія закінчиться, але доставка зростатиме". Інтервʼю з топ-менеджером Glovo

Один із таких сервісів — це Glovo, іспанська компанія зі штаб-квартирою в Барселоні, яка працює у більш ніж 20 країнах світу. На ринок України Glovo вийшла у жовтні 2018 року. Зараз капіталізація компанії оцінюється у більш ніж 2 млрд євро.

Журналісти ЛігаБізнесІнформ поговорили з Дмитром Расновським, генеральним менеджером Glovo в Україні та регіоні СНД, про автоматизацію, особливості українського ринку та ефект пандемії.

— Чи можна назвати бізнес Glovo технологічним, якщо основний ресурс — курʼєри, яких складно автоматизувати?

— В ІТ зосереджена вартість нашої компанії. У нас є алгоритм, що розподіляє замовлення, які надходять від клієнтів між курʼєрами та ресторанами. Цінність цього алгоритму в тому, що з одного боку він мінімізує час і вартість доставки, а з іншого — максимізує розмір оплати курʼєра. Розвʼязання цього завдання лежить у ядрі алгоритму. Багато в чому завдяки алгоритму компанія має таку капіталізацію.

Раніше не вистачало обчислювальних потужностей, які б забезпечили вирішення складного транспортного завдання в реальному часі на великому масштабі. Не було і такої великої кількості смартфонів. Адже тільки коли люди мають смартфони з геолокацією, вони можуть розміщувати замовлення з телефону, а ми — бачити всі необхідні дані. При цьому обчислювальні потужності зросли так, що ми можемо в реальному часі вважати, як розподіляти замовлення та обробляти всі процеси, повʼязані з цим.

Тому почали зʼявлятися послуги швидкої доставки, у яких складається юніт-економіка. Вона полягає у балансі між вартістю доставки для користувача, комісією для партнера та доходом курʼєра.

— Які процеси в компанії вже автоматизовані?

— Це питання можна поділити на два. Є речі, які ще не автоматизовані в цілому, є речі, в яких компанія може відставати від бенчмарків, але тут питання, що і з ким порівнювати.

Умовно кажучи, у майбутньому курʼєрів може не бути, а будуть роботи чи дрони. Але сьогодні у цій справі багато людського чинника. Діяльність курʼєрів не автоматизована, тому що немає систем та технологій, які можуть замінити людину. Аналогічно з кухарями у ресторанах, тому завжди може відрізнятись смак готової їжі від замовлення до замовлення.

Зараз, якщо взяти сферу доставки з ресторанів чи супермаркетів, є дуже багато процесів, завʼязаних на людині — це приготування, збирання замовлення, доставка і поки немає автоматизації.

— Окрім курʼєрів, усе працює за алгоритмом?

— Хіба ресторани готують їжу не за алгоритмами. Насправді, далеко не всі запити автоматизовані. Є служба підтримки, де працюють оператори. Вони залишатимуться завжди, бо є певний відсоток дуже нетипових запитів, які може вирішити лише людина. Є набір запитів, які можна автоматизувати, але ми цього ще не встигли зробити.

У липні цього року Glovo запустила в Україні перший мікрофулфілмент-центр. Він же – dark store, магазин без покупців. Це склад-магазин виключно для курʼєрів. Там вони збирають замовлення з їжею та непродовольчими товарами, отримані через додатки. Перший dark store відкрився у Києві на лівому березі.

- Які сучасні технології використовуються в dark store?

— Є набір програм, які дозволяють оптимізувати час збирання замовлення. У чому проблематика збирання? Якщо я сам піду до супермаркету зі списком товарів, я дуже довго збиратиму замовлення. Хвилин 15 я просто шукатиму, де щось розташоване. У нас час доставки — 30-45 хвилин, і на транспортування залишається мало часу. Тим більше, супермаркети часто сплановані таким чином, щоб покупець провів там якнайбільше часу і здійснив спонтанні покупки.

Одне з основних завдань при організації dark store — оптимізувати час за допомогою технології так, щоб збирач формував замовлення не 15 хвилин, а три хвилини або хвилину. Наприклад, ми маємо технології, які підказують, куди йти і де розташований конкретний продукт.

Dark store залишається тим самим супермаркетом, тільки без права увійти туди покупцю. А для того, щоб продукції не було надто багато, і при цьому вона відповідала потребам наших користувачів, ми використовуємо ERP-системи ( Enterprise Resource Planning, системи планування ресурсів підприємства, за допомогою якої оптимізують закупівлю та логістику — ред. ) і робимо чіткі прогнози продажів по кожному окремому товару.

— Скільки таких магазинів уже є в Україні?

— 14. Цього тижня відкриваємо 15-у у Дніпрі. Поки що вони у мільйонниках. Більшість знаходиться в Києві, є dark store у Львові, Одесі, Харкові, Дніпрі.

- Що ви робите для прискорення доставки замовлень? У київських умовах це не завжди швидко.

— Перше, що треба робити для прискорення, — це робота з правильним поєднанням транспорту для курʼєрів: мотобайками, автомобілями, скутерами, пішою доставкою. У країнах із теплішим кліматом вважається, що найкращий транспорт — це мотобайки. Вони не стоять у пробках, швидкі та мобільні. Курʼєр не так стомлюється, бо не треба крутити педалі. В Україні ситуація складніша. У нас немає достатньої кількості виділених смуг, як у тій же Барселоні чи Парижі. І ми маємо зиму.

Друге — це оптимізація та прогнозування часу приготування їжі. Якщо нам вдається точно спрогнозувати, коли їжа буде готова, щоб курʼєр приїхав, коли замовлення вже можна забирати, час доставки дуже оптимізується.

Важливо зробити так, щоб ресторани працювали стандартизовано. Якщо щоразу на один бургер йтиме 15 хвилин — це ідеально. Якщо одного разу бургер роблять пʼять хвилин, а другого разу — 35, для нас це проблема. Алгоритм буде збиватися і ми спалюватимемо час на очікування.

— В інших країнах послуги доставки поступово переходять на роботів або дронів. Чи збираєтеся це робити?

— Можливість використання роботів та дронів дуже обмежена питанням розвитку технологій та регулювання їх роботи. Наприклад, Яндекс вже налагодив доставку дронами, але в дуже вузьких географіях, де створені специфічні умови для цього. Поки що я не бачу можливості значно масштабувати подібну роботу з роботами.

Я впевнений, що кількість випробувань роботів буде збільшуватися, і на дистанції в 5-10 років ми побачимо розширення географії доставки роботами чи дронами.

— Чи орієнтується Glovo на інші компанії?

— Як гравець в індустрії ми стежимо за тим, що роблять наші конкуренти. Це просто цікаво. Звісно, Uber, Яндекс, Delivery Hero роблять багато класних речей. Дуже часто ми дивимося на їхню роботу. Але не можна сказати, що ми уважно стежимо за кимось одним у спробах повторити.

Якщо порівняти Glovo з іншими компаніями в аспекті алгоритмів, то є речі, які хтось робить краще. Мені подобається система розподілу замовлень у фінської компанії Wolt, у них найвища ефективність серед усіх гравців у Європі. Що таке ефективність? Це кількість замовлень на одного курʼєра на годину. Вони настільки добре оптимізують доставку та кількість клієнтів за годину, що операції їм обходяться дешевше, ніж будь-кому.

У червні 2021 року Glovo відкрила перший в Україні технохаб. Це інженерний центр, де розробники будуть працювати над адаптацією продуктів Glovo для місцевого ринку. Простими словами, технохаб – це IT-офіс компанії.

- В Україні відкрився технохаб Glovo. Чому саме у нас?

— У всьому світі спостерігається нестача інженерів. У Барселоні (там розташована штаб-квартира Glovo) ця проблема ще помітніша — не найбільше місто за світовими масштабами. Тому компанія відкриває локації, які допоможуть найняти більшу кількість розробників.

Серед усіх країн, у яких працює Glovo, Україна є однією з найпривабливіших з точки зору наявності талантів в IT-індустрії. Цілком логічно відкрити хаб тут і наймати в Україні спеціалістів. У київському технохабі розробники братимуть участь у покращенні наших глобальних платформ, удосконалюючи досвід взаємодії користувачів, курʼєрів, партнерів із додатком Glovo у країнах Східної Європи та Центральної Азії.

- Чого не вистачає українському ринку доставки?

— Якщо порівняти нас з іншими країнами, перше, чого не вистачає, — це ресторани. У нас один із найменших показників ресторанів на душу населення. Всі вони сконцентровані в центрі міст, що не допомагає покращити доставку та погіршує досвід людей, що живуть на околицях.

Порівняємо Київ із Барселоною, Парижем чи Лондоном. У нас набагато менший вибір ресторанів і розташовані вони набагато гірше. Те саме можна сказати про інфраструктуру. По виділених велодоріжках Київ дуже сильно програє Барселоні, Парижу, Берліну. І цей перелік міст, які організували безпечну інфраструктуру для двоколісного транспорту, можна продовжувати довго.

— Покриття Україною вже досягло максимуму?

— За три роки роботи в Україні ми запустилися у 38 містах. Зараз ми трохи призупинили експансію та працюємо над удосконаленням операцій у відкритих містах. Всі люди їдять тричі на день, і я думаю, що нам куди розширюватися. Є сателіти Києва, є певні райони, де ми ще не працюємо. Експансія для нас не є ключовим джерелом зростання, але я впевнений, що ми продовжимо відкривати нові міста.

— Що буде із ринком доставки після пандемії?

- Все буде класно. Пандемія діджиталізувала світ та поглибила набір сервісів. Усі бажаючі вже купили собі передплату на Netflix або Megogo. Усі випробували доставку. І це змінило звички — люди, які дійшли доставки, залишаються з нами. Вони продовжують ходити до ресторанів та супермаркетів, але іноді використовують доставку, замовляють навіть книги. E-commerce виріс, ми бачимо це за всіма світовими метриками. Це нікуди не дінеться. Нові користувачі не йдуть після локдаунів.

Пандемія закінчиться, але доставка зростатиме, як вона зростала останні 30-40 років.