Наскільки екологічний сьогодні український рітейл?

Згідно з даними «Let’s do it Ukraine», тільки у 2020-му році 140 тис. учасників в Україні очистили понад 2138 локацій у 24 областях та 243 населених пунктах. Спільними зусиллями було зібрано 764 тони сміття. Даних за поточних рік ще немає, проте своїми результатними в рамках World Cleanup Day2021 поділилися Decathlon разом з IKEA, які провели толоку в Києві біля озера Йорданське. Всього за дві години прибирання вдалося зібрати понад півтони сміття.

Для нас було б професійним злочином не приурочити тематичну статтю до такої події. Ми, звісно, не будемо підраховувати та афішувати, хто з рітейлерів скільки сміття зібрав. Нам цікаво, що взагалі роблять українські торгові мережі, щоб зменшити продукування відходів.  

Сьогодні такі поняття як zero waste чи eco-friendly для рітейлерів та споживачів не є чимось екзотичним або складним для реалізації. Способів бути eкологічно свідомими існує дуже багато. Для одних eco-friendly – це обов’язок та  соціальна відповідальність, для інших – це бути в тренді.

Що ж сьогодні конкретно роблять українські торгові оператори, щоб бути eco-friendly? Та чим для них є насправді такі дії?

Ми зібрали та дослідили різні екоініціативи вітчизняних рітейлерів та спробували розібратися, чи не є для таких компаній екологічність лише маркетинговим ходом.  

Поліетиленові торбинки – те, без чого, напевно не уявляли магазинів ні самі рітейлери, ні покупці. Роками так і було: пластикові пакети вірою і правдою слугували незамінним атрибутом процесу купівлі – доступні в ціні та різних об’ємів. Добре від того було ніби всім, окрім звісно ж екології.

В грудні в дію ввійде закон про обмеження обігу пластикових пакетів на території України, тому у наших рітейлерів залишилося не так багато часу, щоб замінити поліетиленові торбинки на біорозкладні.  Хоча, й така альтернатива не є повною мірою екологічною.

Якщо зараз більшість рітейлерів лише готується до змін, то, наприклад, мережа «АШАН» ще в літку замінила звичайні поліетиленові пакети на тару зі 100% переробленого пластику. Крім того, на касах магазинів «АШАН» є такі альтернативи, як багаторазові сумки-шопери чи крафтові паперові пакети. В компанії кажуть, що вже давно чекали на появу в Україні закону, який регулював би обіг пластику. 

«АШАН», звісно - не єдиний торговий оператор, що пропонує крафтові паперові пакети. Сьогодні на касах ледь не кожного мережевого магазину можна побачити ці торбинки. Питання лише в тому наскільки часто їх обирає покупець, адже ціна такої тари дещо вища від їхньої пластикової альтернативи. Тож не всі споживачі готові переплачувати за екологічність. 

Голова проекту «Україна БЕЗ сміття» (УБС) Євгенія Аратовська каже, що згідно з результатами опитувань, українці розділяють турботу про навколишнє середовище і готові сортувати, відмовлятися від пакетиків і обирати продукцію відповідальних виробників (дані TNS KANTAR 2019). «Але реалії можуть відрізнятися від заяв, бо людина у багатьох випадках обере власний комфорт. Ось чому пакети все ще матють попит. Якби ними ніхто не волів користуватися, вони б швидше зникли з мереж», - додає пані Аратовська.

З нею солідарний і засновник громадської організації ReThink Роман Пучко. Експерт вважає, що не варто запитувати чи переконувати споживачів до ековідповідальності. Потрібно робити так, аби у них не було іншого вибору, ніж як бути eco-friendly - щоб це стало вигідним.

Ми також згідні з Романом у тому, щоб тут покупці не мали вибору, аніж як бути есо-friendly. В цьому напрямку торгові мережі мають успіх.

Наприклад, рітейлери у своїх торгових залах замінюють одноразові рукавички з поліетилену на металеві щипці чи лопатки. Пригадайте, в якій тарі Вам продають випічку в магазинах: сам по собі свіжоспечений багет чи круасан прекрасні - особливо, коли їх загортають в паперовий пакет. В цьому випадку покупців точно не обурює відсутність вибору.

Якщо для хлібобулочних виробів папір є прийнятним, то для кулінарії чи кондитерки, яку пропонують в магазинах, така тара не підходить —  тут рітейлери аж ніяк не есо-friendly, бо кладуть ці товари в пластикові контейнери. Хоча, та ж мережа «Сільпо» дає можливість покупцям брати таку продукцію в свою тару.

Тінейджери дуже часто ходять сьогодні з шоперами чи екосумками – правда, для них це більше як спосіб самовираження. Та на глобальному рівні шопери — це хороша та багаторазова альтернатива пластиковим пакетам.

Екосумки частково допомагають запобігти продукуванню сміття. А магазини – це ідеальний осередок  реалізації та використання шоперів. То ж рітейлери й тут не зволікають, і вже не перший рік продають у своїх торгових точках цю альтернативу пакетам. Крім екологічності шопера, його ще й можна перетворити в мерч, надрукувавши на сумці логотип мережі.

Та чи варто маркувати шопер, вказуючи на його приналежність до певного рітейл-бренду?

Візьмемо для прикладу кейс з новою продуктовою мережею ULTRAMARKET. При розробці «Київським онлайн-агентством комунікацій/PR» брендингу та айдентики для ULTRAMARKET в компанії також висвітлили і екологічну складову. Для рітейлера створили лійку екосумок - без брендування й айдентики бренду - з використанням креативних слоганів і написів. Згідно з опитуванням, не всі хочуть «носити» лого супермаркету.

ULTRAMARKET - не перший, хто реалізує «незалежні» шопери. Наприклад, в магазинах «Сільпо» теж можна знайти екосумки без брендування. 

Як великі поліетиленові пакети, так і шопери мають «братів свої менших» – rebag (багаторазові мішечки для фруктів та овочів). Сьогодні цю зменшену копію екосумок в магазинах кладуть якраз біля фруктово-овочевого відділу.

Існує безліч шляхів, щоб бути ecо-friendly, тому окрім заміни поліетилену на екологічні альтернативи рітейлери використовують й інші варіанти.

Продуктові мережі давно стали осередком не лише для закупівлі продуктів. В багатьох магазинах, особливо формату convenience store, відвідувачі можуть придбати гарячі напої. В якості екологічного бонусу рітейлери продають тут свої брендовані термокружки або багаторазові стакани для чаю чи кави, роблячи покупцям знижку на напій в такій тарі.

Наприклад, мережа «Сім23» пропонує своїм відвідувачам термочашки, а «Сільпо» продає стакани для напоїв. Покупці можуть обирати стакани з логотипом мережі або придбати такі ж, але не брендовані. 

Ще однією досить популярною екоініціативою серед рітейлерів є встановлення біля своїх магазинів баків для роздільного сортування сміття. Зазвичай відходи окремо класифікують на відділи для скла, паперу, металу та пластику.

Мережа NOVUS встановила свої сортувальні локації в березні 2021 року. За п’ять місяців в компанії зібрати передали на переробку понад 960 000 кілограмів сировини. Окрім баків біля магазинів, «Сільпо» спільно з проектом «Україна БЕЗ сміття» ще в 2018 році почала запуск станцій сортування Silpo Recycling. Зараз ці станції є в Києві, Харкові, Львові, Запоріжжі, Дніпрі, Одесі та Софіївській Борщагівці. 

Роздільне збирання відходів «Сільпо» здійснює за чотирма основними категоріями: макулатура, метал, пластик і скло. Протягом 2020 р. на переробку відправлено: 19 631 тонна макулатури, 2436 тонн пластику, 101 тонна металу, 37 тонн скла.

За здачу сировини «Сільпо» нараховує своїм покупцям бали на карту програми лояльності «Власний Рахунок».

Дрогері-рітейлер Watsons разом з косметичним брендом Garnier запустили екоколаборацію по збору пластикових відходів. Watsons пропонує відвідувачам приносити в ряд своїх магазинів використані упаковки від засобів Garnier, сортуючи їх в спеціалізовані бокси. В якості винагороди покупець отримує купон на знижку.

Втім, торгові мережі збирають не тільки сміття. Сьогодні все частіше рітейлери закликають відвідувачів приносити у свої магазини використані батарейки. Так, допомогою по їх збору займається і Watsons, і мережа «Епіцентр». В усіх своїх ТЦ «Епіцентр» встановив тари для використаних батарейок. Тільки за 2020 рік «Епіцентр» в партнерстві з ГО «Батарейки, здавайтеся!» зібрали на перероблення 60 тонн батарейок на території всієї України. 

Ще один цікавий екологічний проект спільно з Vertical Field нещодавно запустила мережа VARUS. Vertical Field Ukraine створює «зелені стіни» для вирощування рослин в будь-якому місці. Зелень вирощують в контейнері з особливим мікрокліматом, спеціальним освітленням і економною системою поливу в безпосередній близькості до супермаркету VARUS. Екологічність таких «ферм» в тому, що вони не забруднюють стічні води, не призводять до ерозії ґрунтів, мають істотно менший викид парникових газів. Крім того, на них значно знижено споживання води завдяки контрольованому мікроклімату і використанню замкнутого циклу іригації. 

«Зелені» технології — ще одна складова екологічності

Використання зелених технологій в українському рітейлі сьогодні лише набирає обертів. Щоправда, мереж, які застосовують альтернативні джерела енергії, поки що не так вже й багато.

 Напевно, вже вся рітейл-спільнота знає про «зелений» супермаркет «Сільпо» в Софіївській Борщагівці.  Магазин був побудований відповідно до вимог BREEAM — міжнародної системи сертифікації екологічності будівель. З «зелених» рішень в супермаркеті використовують геотермальне опалення і кондиціонування, сонячні електростанції, систему холодопостачання CO2, кошики для покупок з перероблених рибальських сіток. Також на території цього магазину є зарядні станції для електромобілей.

Директор Асоціації сонячної енергії України Артем Семенишин каже, що на сьогодні найчастіше рітейлери використовують енергію з сонячних електростанцій, розташованих на площах дахів логістичних комплексів.

До слова, сонячну енергію використовують і мережі АЗС. Наприклад, ОККО станом на кінець серпня встановила сонячні електростанції на 24 автозаправних комплексах своєї мережі. Найближчими місяцями в компанії планують змонтувати ще кілька десятків таких станцій і довести їх кількість до 80.

Пан Семенишин вважає, що будівництво сонячних електростанцій на паркувальних майданчиках і дахах торгових центрів великих міст стане новою тенденцією для рітейлу до 2024 року.

Окрім встановлення сонячних батарей, багато торгових мереж забезпечені пристроями для рекуперації – це технологія, яка дозволяє відновлювати тепло від холодильного обладнання для обігріву приміщень. Такі рішення, зокрема, застосовують «Рітейл Груп», «Сільпо», АТБ, VARUS, «Таврія В» і NOVUS. Втім, екологічності цих «зелений» рішень перш за все передує питання економії коштів. Компанії шукають можливості для оптимізації витрат - в першу чергу, на комунальні послуги та електроенергію - чого можна досягти саме шляхом альтернативних джерел енергії.

Рітейлери багато розповідають про свої екологічні досягнення, діляться подальшими планами в цьому напрямку. NOVUS, наприклад, має намір побудувати перший в Україні «зелений» розподільний центр, який відповідатиме принципам будівництва Building Research Establishment Environmental Assessment Method (BREEAM). А «Сільпо» хоче запустити електронні чеки та іграшки з переробленого пластику.

Торгові мережі влаштовують толоки по прибиранню сміття, розробляють мобільні ігри, що навчають сортувати відходи, відмовляються від паперових акційних буклетів, диджиталізуючи їх.

Та чи справді уся їхня еконіціативність націлена на соціальну відповідальність чи все ж таки це більше данина моді? Це питання ми задали експертам.

Думка експерта

Євгенія Аратовська, голова проекту «Україна БЕЗ сміття», експертка в сфері поводження з відходами:

- Це доказ того, що споживачі зробили помітний попит на ініціативи, які рітейл не може проігнорувати. Це запит на відповідальність рітейлерів за відходи, які продукуються внаслідок споживання. Рішення з екологічності стають новою конкурентною перевагою і можливістю прокомунікувати свій бренд як такий, що враховує інтереси своїх покупців і піклується про їх майбутнє — коли це щиро, то стає запорукою стабільної лояльності на роки.

Артем Семенишин, директор Асоціації сонячної енергії України: 

 - З огляду на те, якої швидкості набирають тренди стандартів сталості та екологічності ледь не в кожній сфері, можна сказати що це - і данина моді, і соціальна відповідальність. Підприємці вже звертають увагу на «еко» та сталість і вважають їх досить важливим фактором для успішного ведення бізнесу. А особливо якщо є експорт продукції в європейські країни, адже Європа в усіх сферах діяльності декларує принципи екологічності, збереження природи та зменшення викидів вуглекислого газу. І скоріше за все, у разі, якщо ваша продукція не відповідає їх екологічним стандартам - з вами навряд стануть співпрацювати.

Проте, якщо говорити суто про український ринок, то мабуть найпершим фактором жаги до екоініціативності є саме економічна доцільність. Тому що на даному етапі розвитку екологічних виробництв - це дуже дорогі технології, які вимагають великих вкладень.