Органічний ритейл як умова збереження планети

Добрий день. В одному із недавніх випусків нашого журналу ми висвітлили тему рівня екологічності сучасного українського ритейлу. А яку Ви можете дати оцінку екологічній свідомості та екоініціативам наших торгових мереж?

Безсумнівно, це дуже добре, що ритейл почав приділяти увагу екологічній тематиці, але, на мою думку, таких ініціатив має бути в рази більше. Так, є ініціативи щодо збору батарейок, облаштування велопарковок чи електрозарядних станцій, але в супермаркетах ЄС це вже скоріше норма і не вважається чимось особливим. Якщо говорити про пластикові пакетики, то з огляду на новий закон — це вже не ініціатива, а обов’язок ритейлу. Можна також по-різному ставитись до акцій зі збору сміття — я більше за превентивні заходи, тобто за те, щоб його менше створювати від початку.

Але я б відмітила кілька речей, на які мережам дійсно варто звернути увагу.

По-перше, це кількість харчових відходів, що продукуються мережами. За даними Продовольчої та сільськогосподарської організації ООН (FAO) у світі втрачається або викидається (на всіх етапах від виробництва та кінцевого споживача) третина всього продовольства (це близько 1,3 млрд тонн на рік).

Втрати харчових продуктів (тобто продуктові відходи після виробництва) у 2019 році склали 931 млн тонн, з яких найбільше (61%) формується в домогосподарствах, 26% відходів формується сектором сервісу та 13% відходів припадає саме на рітейл.

Тому, я думаю, тут велике поле для діяльності: проаналізувати, на яких саме етапах втрачаються харчові продукти, чи дотримані всі умови зберігання, що можна зробити для зменшення харчових відходів в кожному конкретному супермаркеті.

І друге, на чому би я зупинилась — це збір сміття. Але не разові акції, а постійна систематична робота. Наприклад, у нас вже почали з’являтись автомати з прийому ПЕТ-пляшок — чому б не поширювати цю практику?

Взагалі, в нашому суспільстві ритейл відіграє дуже важливу роль. Всупереч розширенню електронної комерції, люди продовжують ходити в магазини, і тут може відбуватись навчання, донесення правильних меседжів та інформації до покупця про те, що він може зробити для збереження планети.

Зі збільшенням попиту на органічну продукцію зростає і її пропозиція. Своєю чергою, деякі виробники також можуть спекулювати маркуванням «eco» чи «organic» на своїх товарах. Наскільки тенденція недобросовісного маркування товарів поширена серед вітчизняних виробників? І яка ситуація з цим в країнах Західної Європи?

Так, на жаль, ми бачимо досить багато так званої «псевдо органіки». Вона є і в ритейлі, і в інтернеті, і в «еко» магазинах. Зараз дуже широко термін «екологічний» використовується, зокрема, в описах продуктів, в рекламі, також дуже багато виробників вигадують собі відповідні назви на кшталт «екоферма». Споживачу дедалі складніше в цьому розібратись.

В Україні діє Закон «Про основні принципи та вимоги до органічного виробництва, обігу та маркування органічної продукції», який має врегулювати ринок і зупинити ці спекуляції. Про що йдеться в законі, які написи можна використовувати та за яких умов.

По-перше, маркування — це будь-яка інформація про органічну продукцію, у тому числі державний логотип для органічної продукції, нанесена на етикетку, упаковку, тару, контейнер, контретикетку, кольєретку, ярлик, пробку, листок-вкладиш або на інші елементи упаковки, що супроводжує таку продукцію або посилається на неї відповідно до вимог законодавства.

В контексті Закону України «Про інформацію для споживачів щодо харчових продуктів» маркування — це слова, описи, знаки для товарів і послуг (торговельні марки), графічні зображення або символи, що стосуються харчових продуктів, які розміщуються на будь-якій упаковці, етикетці (стікері), кольєретці, та, за відсутності упаковки, у документі або повідомленні, що супроводжують харчовий продукт або посилаються на нього.

В ЄС до елементів маркування також відносяться комерційні найменування. Тобто, ви не побачите навіть в назві самого виробника термін «органік» чи «еко», якщо такий виробник не сертифікований як органічний. В Україні поки такого немає, але це не означає, що виробники зможуть зловживати цим.

Законом прямо передбачено, що розміщувати екологічне маркування можна виключно у разі, якщо така продукція була отримана в результаті органічного виробництва. Важливо, що Закон «Про основні принципи та вимоги до органічного виробництва, обігу та маркування органічної продукції» регулює тільки продукцію сільськогосподарського походження (рослинництво, тваринництво, грибівництво тощо), продукти переробки та корми, а також готову продукцію, отриману в результаті сільськогосподарського виробництва.

Тут ми наслідуємо також практику ЄС, де чітко розділяється екологічна продукція сільськогосподарського виробництва та корми (така продукція підлягає органічній сертифікації) та інші екологічні товари та послуги, що регламентується окремим Регламентом з екомаркування.

Також важливо розуміти, що «екологічний», «біологічний», «органічний», в контексті органічного законодавства, — це синоніми, а не різні терміни. Просто різними мовами це термін звучить по-різному. Нижче наведено додаток до Регламенту Комісії ЄС 2018/848 про органічне виробництво та маркування органічної продукції, що вводиться в дію з 1 січня 2022 року. В Україні ж прийнято таку продукцію називати органічною, незалежно від того, виготовлена вона в Україні чи імпортована. Вся імпортована продукція має бути обов’язково перемаркована українською мовою і відповідно терміни «екологічний», «біологічний», «органічний» мають бути перекладені як "органічний продукт«.

Зрештою, все маркування має бути згідно з законодавством: для органічних продуктів має використовуватись напис «органічний продукт» і, в разі українського виробництва, супроводжуватись логотипом; обов’язково має бути сертифікат, що підтверджує органічне виробництво. Все інше маркування фактично є незаконним і тягне за собою відповідальність.

Чи передбачене в нашій країні законодавство, що карає виробників за використання написів «органічний», «екологічний» тощо, коли продукція не відповідає цьому маркуванню?

Так, я вже почала про це говорити, відповідаючи на попереднє питання. Власне, Законом «Про основні принципи та вимоги до органічного виробництва, обігу та маркування органічної продукції» передбачена відповідальність операторів органічного ринку за органічне маркування продукції без сертифіката. Є норма, яка забороняє маркування державним логотипом для органічної продукції, що була отримана не в результаті органічного виробництва або є продукцією перехідного періоду, а також використання під час маркування такої продукції будь-яких позначень та написів «органічний», «біодинамічний», «біологічний», «екологічний», «органік» та/або будь-яких однокореневих та/або похідних слів від цих слів з префіксами «біо-», «еко-» тощо будь-якими мовами. Штраф за таке маркування складає 5 мінімальних заробітних плат для фізичних осіб — підприємців та 8 для юридичних осіб.

Окрім цього, законом прямо передбачена відповідальність осіб, які реалізують продукцію, тобто сюди підпадає вся система торгівлі, за продаж продукції без відповідного сертифікату. Штрафи в цьому випадку встановлені такі ж, як і для операторів.

Щодо операторів — тут, напевно, треба роз’яснити. Відповідно до органічного законодавства до операторів відносяться не тільки виробники, а також переробники, трейдери, імпортери/експортери. Тобто відповідальність несе в нашому випадку той, хто наніс маркування на упаковку.

Також хочу тут зазначити, що маркування органічної продукції здійснюється за письмовою згодою органу сертифікації, реєстраційний код якого зазначається на маркуванні.

Але не варто думати, що відповідальність встановлена тільки в цьому законі. Я думаю, всі знають історію з «еко» пивом, їх (не буду називати компанію) оштрафували за використання напису «еко» без відповідної сертифікації. Окрім штрафу це тягне за собою також і вилучення продукції з обігу, що так чи інакше може відбитися і на торговельних мережах.

Тому окрім профільного закону я би звернула увагу ще на такі законодавчі акти: Закон України «Про інформацію для споживачів щодо харчових продуктів», Закон України «Про захист прав споживачів», Закон України «Про рекламу», Закон України «Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, ветеринарну медицину та благополуччя тварин», Наказ Мінекономіки «Про затвердження Правил роздрібної торгівлі продовольчими товарами», Кодекс України про адміністративні правопорушення, Закон України «Про захист економічної конкуренції», Закон України "Про захист від недобросовісної конкуренції«.

Особливо варто звернути увагу на останні закони, адже йдеться про значні суми штрафів та вилучення продукції з обігу.

Які органи чи організації в нашій країні регулюють дотримання та відповідність стандартів органічного виробництва?

Органічне виробництво підлягає обов’язковій сертифікації та, відповідно до профільного закону, таку сертифікацію можуть здійснювати акредитовані органи сертифікації. На жаль, на даний час система органічної сертифікації ще не запрацювала в Україні, тому більшість органів сертифікації, які надають відповідні послуги, працюють за законодавством інших країн, переважно Європейського Союзу. Останні зміни, що були внесені до закону влітку 2021 року, дозволяють це. Але після запровадження державних реєстрів органів сертифікації та операторів органічного ринку буде запроваджена обов’язкова сертифікація відповідно до законодавства України для тих операторів, що планують розміщувати свою продукцію на внутрішньому ринку України.

Тому найпершим контролюючим органом є орган сертифікації, який проводить щорічні інспекції та звітує перед центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері безпечності та окремих показників якості харчових продуктів, — в нашому випадку це Держпродспоживслужба.

І, відповідно, Держпродспоживслужба є тим органом, який буде здійснювати контроль та моніторинг за дотриманням законодавства у сфері органічного виробництва, обігу та маркування органічної продукції.

Вже затверджена Постанова Кабінету Міністрів України «Про затвердження критеріїв, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження органом сертифікації господарської діяльності у сфері органічного виробництва, обігу та маркування органічної продукції та визначається періодичність здійснення планових заходів державного нагляду (контролю) Державною службою з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів».

На погодженні знаходиться інша Постанова Кабінету Міністрів України «Про затвердження порядку визначення періодичності здійснення планових заходів державного контролю операторів, які провадять господарську діяльність у сфері органічного виробництва, обігу та маркування органічної продукції та затвердження критеріїв, за якими оцінюється ступінь ризику від здійснення господарської діяльності у цій сфері», а також форми актів, що складаються за результатами проведення заходів державного нагляду (контролю) стосовно додержання операторами та органами сертифікації вимог законодавства у сфері органічного виробництва, обігу та маркування органічної продукції.

Якщо говорити про food-сектор — яким сьогодні має бути продукт та якою є специфіка виробництва його, щоб він отримав органічний сертифікат?

Якщо говорити про процес сертифікації органічного виробництва, то він починається з сертифікації землі та триває щонайменше 24 місяці від початку перехідного періоду до отримання органічної продукції. Подальші етапи виробничого процесу (переробка, пакування тощо) також мають бути сертифіковані відповідно до стандартів органічного виробництва. Відповідні правила затверджені Постановою Кабінету Міністрів України "Про затвердження Порядку (детальних правил) органічного виробництва та обігу органічної продукції«.

Головне, що потрібно знати — процес сертифікації починається задовго до того, як органічний продукт з’являється на поличці супермаркету.

В яких товарних категоріях українські виробники органічної продукції сьогодні досягли найбільше успіхів?

Я думаю, складно говорити про успіхи в будь-якому секторі, коли ми маємо близько 1% органічних продуктів в наших магазинах. Але, звісно, можна виділити щонайменше дві категорії: молочні продукти та круп’яні вироби.

Молочна продукція складає майже 65% усього обсягу споживання органічної продукції. Найбільший попит при цьому — на молоко та вершкове масло.

Друге місце за рівнем споживання (18%) посідають круп’яні та зернові вироби, борошно і насіння. Найбільший попит у цій категорії на пластівці та крупи.

Який сьогодні рівень наповнення органічних товарів в українських мережевих магазинах в порівнянні Європою? Чи існує якась порівняльна база (статистика), щоб зрозуміти глибину відставання нашої країни від тієї ж Польщі (чи інших країн) за рівнем розвитку ринку органіки?

На жаль, у нас взагалі не існує офіційної статистики щодо органічного виробництва та обігу органічної продукції. Дані щодо виробництва органічної продукції з 2016 року збираються в рамках оперативного моніторингу Міністерства економіки України (у попередні роки — Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України, Міністерства аграрної політики та продовольства України). Вони збираються від органів іноземної сертифікації, які сертифікували органічне виробництво та обіг органічних продуктів в Україні.

Що стосується продажів органічної продукції в Україні, то відповідні дослідження з 2016 року здійснюються українським органом сертифікації «Органік Стандарт», на основі власних даних. Також ми не маємо даних щодо обсягів імпорту органічної продукції. Але можемо бачити, що тільки кожен 7-8ий продукт українського виробництва, все інше — імпорт.

Якщо говорити про країни Європейського Союзу, то лідером за часткою органічної продукції є Данія (12% за результатами 2019 року). 2020 рік показав значне зростання продажів органічних харчових продуктів. У грошовому еквіваленті в країнах ЄС споживання органічних продуктів в середньому становить 84 євро на душу населення на рік (найбільше в Данії — 344 євро). Але в ряді інших країн Європи — Словаччині, Румунії, Португалії, Угорщині — споживання органічної продукції не перевищує 3 євро на рік.

За приблизними підрахунками споживання органічної продукції в Україні складає не більше 1 євро на рік на людину.

В яких регіонах України сьогодні найбільше виробляють та споживають органічної продукції?

Інформацію про виробництво органічної продукції можна побачити на мапі. Традиційно найбільше органічної продукції виробляється на півдні України: це пов’язано із логістичними рішеннями, адже південні регіони мають виходи до портів — досі водні шляхи залишаються найдешевшими для транспортування сільськогосподарської продукції. На жаль, більше 90% органічної продукції експортується і тільки незначна частина залишається для внутрішнього споживання.

Порівняємо, наприклад, дані за 2020 рік: Україною експортовано продукції на 204 млн доларів США, а на внутрішньому ринку реалізовано на 25 млн доларів США.

Традиційно найбільше органічної продукції споживається в містах-мільйонниках. В той же час, органічна продукція вже зараз присутня в більшості торгових мереж.

До речі, в магазинах яких рітейлерів сьогодні продається найбільше органічної продукції?

Складно сказати, наразі такі товари присутні майже в усіх мережах. Першими почали впроваджувати органічні відділи в мережах «АШАН» та «Мегамаркет», але зараз, напевно, найбільше органіки в «Сільпо», в тому числі багато імпортної. Є спеціалізовані магазини та рітейлери преміум-класу, як GoodWine чи Wine Time, там також багато органічних продуктів українського та закордонного виробництва. Той же GoodWine має сьогодні єдину сертифіковану пекарню.

Розширює співпрацю з органічними виробниками також мережа NOVUS. Звісно, є певна специфіка продажів органічної продукції. Завдання органічного сектору — навчити рітейл не тільки законодавчим аспектам продажів органічної продукції, але й роз’яснити певні відмінності органіки від звичайних неорганічних продуктів харчування.

Вже не перший рік в одна з найбільших продуктових мереж України просуває проєкт «Лавка Традицій», що передбачає продаж різних крафтових товарів невеликих виробництв. Але чи завжди крафтове — це органічне та екологічне?

Насправді, поняття «крафтове» чи «фермерське» виробництво і органічне не є тотожними. Так, вони можуть бути в тому числі органічними, але це зовсім не обов’язково. Крафтове ми скоріше сприймаємо як щось унікальне, з малими обсягами виробництва, напряму від виробника. Локальне виробництво зараз у світі є не менш популярним трендом, ніж органічне, але це зовсім не означає, що ці виробники дотримуються органічних стандартів. Якщо говорити саме про проєкт «Лавка Традицій», там є органічна продукція лише від двох сертифікованих виробників — яйця від «Либідь-К» та молочна продукція "Старий Порицьк«.

Скільки, на Вашу думку, потрібно часу, щоб виробництво та споживання органічної продукції в Україні стало не нішевим явищем? І взагалі — що для цього потрібно змінити?

Минулого року в Україні вперше було проведено дослідження щодо обізнаності та ставлення споживачів до органічної продукції, яке виявило, що понад 70% українських споживачів готові купувати органічні продукти. Але вони або не зовсім розуміють, що саме є органічним продуктом, або не знають, де такий продукт шукати. Ми бачимо — особливо через COVID — що багато споживачів більше звертають увагу та шукають здорові продукти харчування. В країнах ЄС, Швейцарії, США споживання органічної продукції виросло подекуди на 20% тільки за 2020 рік.

Тому, в першу чергу, дуже важливо підвищувати обізнаність споживачів щодо справжньої цінності органічних продуктів. Інформувати не тільки про наявність сертифіката на підтвердження органічного виробництва, а й про те, яким має бути виробництво для отримання такого сертифіката. Крім того, дуже важливо пояснювати споживачам, як розпізнати органічний продукт на поличці.

Така комунікаційна кампанія вперше стартувала минулого року — її організувало об’єднання «Органічна ініціатива» за підтримки Швейцарії в рамках швейцарсько-української програми «Розвиток торгівлі з вищою доданою вартістю в органічному та молочному секторах України».

Вже найближчим часом планується продовження кампанії та нові активності, зокрема, і для ритейлу.