«ЕКО маркет» у деталях: що нового чути про цю мережу?

— Добрий день. Наприкінці листопада ви перезапустили магазин «ЕКО-Маркет» у Борисполі. Чому для рестайлінгу було обрано саме цей обʼєкт?

Інна Мірошниченко, СЕО «ЕКО Маркет» :

- Доброго дня.

Магазин у Борисполі був обраний для «перезапуску» з наступних причин: він відкритий більше 10 років тому і необхідність його перезапуску була очевидна; у ньому є потенціал через те, що спочатку високий трафік у цій «географії» перерозподілився між сильними конкурентами, які відкрилися поблизу.

— Цікавою фішкою оновленого «ЕКО-маркету» стали візки з підставкою для стаканчика з кавою. Впровадження таких візків стане своєрідним дозволом пити каву під час шопінгу з огляду на необхідність перебування в масці в торговому залі?

Іван Прозоров, директор з маркетингу:

- Відповідаючи на це питання, хотілося б почати з наступних слів: нічого немає більш постійного, ніж тимчасове. Ми просто з оптимізмом дивимось у майбутнє і віримо, що стан карантину незабаром закінчиться, а зручні візки для «покупок з ароматом кави» залишаться і радуватимуть наших покупців.

— У яких ще містах, окрім Борисполя, Ви плануєте оновлювати «ЕКО маркети» найближчим часом? Стилістика оновленого бориспільського «ЕКО» стане стандартом для подальших оновлень? Чи Ви створюватимете окремий дизайн для кожного магазину?

Денис Погорєлов, заступник генерального директора з управління торговельною мережею:

— Ми прихильники системних рішень та підходів у веденні бізнесу, тому робити окремий дизайн для кожного магазину не плануємо. Для нас магазин у Борисполі — це «тестовий майданчик» для відпрацювання рішень, у тому числі в галузі дизайну. Усі рішення, які доведуть свою ефективність, будуть застосовані у майбутніх «відкриттях та перезапусках», пріоритетність яких зараз обговорюється.

— З початку минулого року багато food-ритейлерів кинулися відкривати свої інтернет-майданчики. Як Ви вважаєте, сьогодні e-commerce для українських операторів — це більше данина моді чи реальному бізнесу?

Іван Прозоров: На нашу думку, ні те, ні інше. Онлайн торгівля в продуктовому ритейлі в Україні зараз — це відображення обʼєктивної дійсності, глобального тренду переходу життя в гаджет. З одного боку, все навколо в останнє десятиліття потроху йшло в онлайн; ще, цей процес прискорила пандемія.

З іншого боку, ні для кого не секрет, що особливого ринку для food-ритейлу — хоч якось можна порівняти з офлайном — зараз там немає. Нам здається, що ситуація навколо того, що відбувається для продуктового e-commerce, зараз полягає в тому, що ніхто не хоче запізнитися «на розділ цього пирога» і намагається бути максимально готовим.

— Яка частка у загальному обсязі виручки «ЕКО» сьогодні припадає на онлайн-замовлення? Який середній чек у Вашого онлайн-майданчика? І чи можете Ви назвати ТОП-3 продуктів Вашого онлайн-магазину?

Іван Прозоров : Зараз ми розвиваємо інтернет-продажі за допомогою залучення сторонніх сервісів — працюємо з партнером Zakaz.ua (у цьому залучено 8 наших магазинів великого формату — 3 у Києві та 5 у регіонах), а також зі службами доставки Glovo (більше ніж 60 магазинів) та Rocket (6 магазинів у тестовому режимі). Продаж через партнера Zakaz.ua досягає до 5% від товарообігу магазинів проекту, але варто враховувати, що магазин обслуговує все місто. Купують переважно ті ж категорії, що й у «наземному» магазині, але у більшій кількості — овочі та фрукти, свіже мʼясо; спостерігається невеликий «перекіс» у бік дорожче алкоголю та напоїв, що і в результаті сукупно і виводить середній чек на рівень 700 грн (це в рази вище за офлайн).

- Сьогодні навіть великоформатні мережі роблять ставки на мінімаркети або магазини біля будинку: Fozzy Group розвиває магазини Foodpod, NOVUS — обʼєкти «Мі маркет», а АШАН — свої маркети Pick Up Point. Як ви вважаєте, чому вони так роблять? І чи немає у «ЕКО» наміру піти тим самим шляхом?

Денис Погорєлов: Нам здається, що зростання кількості магазинів біля будинку останнім часом повʼязане із сукупністю двох фундаментальних причин:

1. Україна суттєво відстає від «західного світу» з точки зору кількості торгових точок на душу населення. Не факт, що цей показник у чистому вигляді досягнутий у наших реаліях, але сотні магазинів цивілізованої торгівлі, що відкриваються щороку і потім успішно працюють по всій країні, підтверджують, що рости є куди.
2. Вплив світової пандемії. Згадайте, як це було особливо на початку: люди поміняли свої звичні маршрути, класу офісних працівників та студентів у звичному розумінні немає, трафік у великих форматах суттєво знизився... а магазин біля дому та онлайн виглядає найзрозумілішим рішенням у цих умовах.

Щодо намірів йти цим шляхом, то за останній рік ми відкрили в київських спальних районах 4 магазини під брендом Sympatic, за якими зараз уважно спостерігаємо та намагаємося зрозуміти, чи нам це потрібно.

- До речі, про Sympatic. У Вашої компанії свого часу був магазин «Симпатик» у Чернігові, згодом закритий. При цьому нещодавно зʼявилися магазини в Києві та його околицях — але вже з назвою латиницею Sympatic. Що являє собою цей проект?

Денис Погорєлов: Sympatic — це наша спроба вийти на ринок магазинів біля будинку, яка зараз представлена 4 торговими точками.

— З недавніх пір в Україні почали зʼявлятися перші dark stores — магазини без покупців. Цікаво, що в нашій країні «чорні» магазини розвивають насамперед послуги доставки. Як Ви вважаєте, чому цим поки що не так активно займаються самі ритейлери? І чи стане загалом формат dark store суттєвим конкурентом для традиційних мережевих магазинів?

Інна Мірошниченко: Нам здається, що сервіси доставки займаються цим питанням, оскільки не мають своїх магазинів, які не так просто організувати. А ось організувати по суті склад із модною назвою «dark store» простіше — тим більше це дозволяє їм збільшити швидкість обробки замовлення. Адже складання замовлення йде не в магазині, що працює, де є покупці і персонал магазину, а на складі, який технологічно пристосований до цього і де все стоїть на полиці.

Думаємо, що активний розвиток цього «флангу» продуктового ритейлу буде тоді, коли там сформується хоч якось порівнянний з офлайном ринок і тоді туди «втечуть» і самі ритейлери.

— Наскільки для Вашої мережі пріоритетний розвиток напряму власних торгових марок? Яка частка private labels у загальному обсязі товарообігу мережі?

Інна Мірошниченко: Наразі власні торгові марки займають у нас до 4%. Це дуже мало, ми розуміємо значення цієї категорії і плануємо її активно розвивати.

— Ще поговоримо про експансію. У середині 2019 р. «ЕКО маркет» відкрив цілу низку магазинів на місці обʼєктів мережі «Колібріс» — і тим самим зміцнив свої позиції у регіоні Західної України. Все ж таки, через деякий час перелік торгових точок було закрито. Щось пішло не так?

Денис Погорєлов: Нам здається, що у світі немає «білого та чорного» і не можна однозначно сказати, що щось пішло не так лише тому, що деякі торгові точки були закриті — вони не підходили за форматом і тому не змогли гармонійно вписатися в систему після ребрендингу. За підсумком, це призвело до збільшення впізнаваності та сили бренду на національному рівні, який став цікавішим партнерам, постачальникам та підрядникам.

— «ЕКО маркет» є повноцінним національним оператором, присутнім сьогодні у багатьох областях. Чи досліджуєте Ви рівень сприйняття різних рітейл-брендів споживачами? На Вашу думку, в яких містах/областях Ваші магазини люблять найбільше?

Іван Прозоров: У середньому кожен мешканець України відвідує близько 3 різних продуктових мереж на тиждень. І тут питання «не про любов», а про його «купівельну роль» у конкретний момент часу і того, хто може її задовольнити якнайкраще.

Якщо іншими словами, то абсолютна більшість на подібне запитання про улюблений автомобіль без підказки згадала б, наприклад, «Теслу», але більшість їздить на «Деу Ланос», оскільки за сукупністю ціна/якість він знаходиться на топових позиціях в Україні. То який автомобіль найулюбленіший в Україні? (Посміхається — All Retail).

Ми точно можемо сказати, що покупці, які бажають купити овочі та фрукти, свіже мʼясо, соціальні товари за найнижчими цінами на ринку, знають, що за цими товарами слід йти до найближчого ЕКО Маркету.

— Загалом, які канали комунікації зі споживачами Ви використовуєте у своїй роботі та вважаєте сьогодні найефективнішими?

Іван Прозоров: Будучи національним оператором на ринку, ми здебільшого використовуємо класичний для ритейлу набір каналів комунікації, який дозволяє будувати знання з широкою аудиторією у найкоротші терміни. Ми є і офлайн, і онлайн, на національних ТВ каналах та в YouTube, використовуємо таргетовані Viber-повідомлення, дружимо з покупцями у FaceBook і викладаємо фото в Instagram.

— За більш ніж 20 років свого існування ландшафт сучасного роздробу в Україні серйозно змінився. Як Ви думаєте, без чого сьогодні не вижити ритейлеру: без своєї логістики, без великої кількості магазинів, без постійних змін чи без чогось ще?

Денис Погорєлов: Питання дуже філософське і єдино правильної відповіді на нього бути не може, тому що будь-який ритейл — це сукупність і логістики, і торгових точок, і ще сотень не менш важливих факторів, які в результаті перемноження дають результат. І якщо щось у цьому рівняння дорівнює нулю, то твір також дорівнює нулю.

Нам здається, що для ритейлу, як і для будь-якого іншого бізнесу, важлива можливість керувати всіма факторами та домагатися синергетичного ефекту від їх використання, а на що робити основний акцент — на логістику чи кількість точок — це питання поточного стану бізнесу та його стратегії.

— Сьогодні мережа «ЕКО маркет» налічує близько 140 торгових обʼєктів у 15 областях України. Чи маєте Ви у планах підкорювати нові регіони? Над чим ще планує працювати 2022 року команда Вашої мережі?

Інна Мірошниченко: Хотілося б почати з того, що ми реалісти та усвідомлюємо наше становище і поточну тенденцію щодо ринку — це помітно по наших магазинах, тому зараз нам важливо змінити ситуацію та усунути цей дисбаланс у технологіях і сервісі, в затишку і навіть у зовнішньому. вигляді.

Ми не плануємо активну експансію до нових регіонів найближчим часом. Стратегія, яку ми собі ставимо, — шукати ефективність «всередині себе», а не гнатися за кількістю магазинів або квадратними метрами за лідерами. Плануємо поступово і поетапно оновлювати магазини, що діють: приклад оновленого магазину в Борисполі показав, що в цьому є великий потенціал для зростання.

Плануємо працювати із торговими площами. Враховуючи, що в нашій мережі дуже багато власних приміщень, створюватимемо невеликі локальні торгові центри, які зможуть бути місцями залучення клієнтів завдяки сильним сусідам. Радуватимемо покупців найкращими цінами на «фреш» та нестандартними промо, які в майбутньому плануємо проводити в мережі систематично.