Державне регулювання цін: хто що контролює та з якими наслідками?

Проект ухвали про державне регулювання цін з торговою націнкою не вище 10% на деякі продукти харчування від 12 січня 2022 року не передбачає перехідного періоду, що дозволило б торговим мережам адаптуватися до змін.

Попереднє державне регулювання в Україні було скасовано у червні 2017 року з поясненням, що такий контроль призводить до адміністративного тиску на бізнес та створює надмірне втручання влади в економічні процеси. Тоді чому у 2022 році було ухвалено зворотне рішення?

Перший заступник Міністра аграрної політики та продовольства України Тарас Висоцький таке рішення мотивує тим, що 10% торгової надбавки унеможливлять маніпуляцію цінами, стабілізують ринок роздрібної торгівлі продовольчими товарами та створять зрозумілий механізм ціноутворення.

Бізнес підтримує необхідність обґрунтованих цін на значущі товари в країні. Але зараз збільшення вартості продукції зумовлене зростанням відпускних цін виробників, які, своєю чергою, вимушені підвищувати цю цифру через збільшення витрат на енергоносії, сировину та комунальні послуги.

Очевидним став той факт, що на цю постанову відреагували продуктові ритейлери України.

Позиція мережі АТБ

Генеральний директор АТБ Борис Марков проект Кабміну назвав резонансним, що ще раз підтверджує не так актуальність проблеми, як неоднозначність та необдуманість рішення. Також було наголошено, що реалізація соціально важливих продуктів у магазинах мережі не припинятиметься, але чи буде збережено цю тенденцію в інших операторів ринку — питання відкрите.

Позиція METRO Cash & Carry

Олена Вдовиченко, директор Metro Cash & Carry Україна, державне регулювання цін назвала поверненням до радянських методів планової економіки, що може призвести до дефіциту товару на полицях магазинів. Також було наголошено, що зростання цін на соціально значущі продукти харчування зумовлене збільшенням відпускних цін з боку виробників, які вимушені підвищувати вартість своєї продукції через зростання тарифів на енергоносії.

Олеся Оленицька, директор з питань співробітництва з органами державної влади та звʼязків із громадськістю METRO Cash & Carry Україна, висловила думку, що держрегулювання цін може мати негативні наслідки для вітчизняної економіки: продавати такі товари ритейлу буде невигідно, тому замовлення у виробників можуть зменшуватися. Це може призвести до зупинки виробництв, втрати робочих місць та зниження податкових надходжень до державного бюджету.

В офіційному пресрелізі, METRO виступає проти державного регулювання цін на соціальні товари та закликає уряд скасувати постанову Кабінету Міністрів України.

Позиція мережі мінімаркетів «КОЛО»

Виконавчий директор мережі магазинів «КОЛО» Марина Сергієнко припустила, що у перспективі для ритейлера немає сенсу підтримувати перелік продуктів зі списку Кабміну, оскільки логістика та інші операційні витрати не покриваються 10-відсотковою націнкою.

Марина Сергієнко зазначає, що йдеться не про ініціативу ритейлерів підвищити ціну (щоб заробити більше), а про глобальне та динамічне збільшення цін на електроенергію, комунальні послуги та сировину.

Згадані державні нововведення отримали коментарі та від представників FMCG виробництв.

Позиція ТОВ «Інкерман Україна»

Генеральний директор «Інкерман Україна» та власниця компанії 46 Parallel Wine Group Ганна Горкун вважає, що невдоволення ритейлерів цілком виправдане: відбувається вимушене зменшення заробітку без попереджень та добровільно-примусове зниження доходів.

CEO «Інкерман Україна» озвучила й інший бік проблеми — з позиції споживачів. Не знаючи, що ціни на соціально значущі продукти примусово стримуються, покупці будуть нарікати на порівняно вищу вартість інших товарів.

Висновок один — збільшення мінімальних роздрібних цін не впливає зростання вартості продукції постачальника, але, безумовно, зменшує доходи ритейлерів. Між рядками у всіх представників ритейлу зчитуються нотки обурення, але кожна з торгових мереж готова до діалогу та пошуку компромісних рішень.