Необхідність зернового коридору для України
Зерновий коридор життєво необхідний агросектору України та економіці держави в цілому. Переговори за участю міжнародних партнерів відбуваються дуже серйозні, і щоб трохи знизити ризики, ведеться обговорення продовження зернової угоди відразу на рік і включення до них Миколаївських портів. Питання в тому, що в обмін на це виторговує Росія, і чи сторони можуть піти на ці вимоги.
Пробний вихід Росії з угоди і дуже швидке її повернення показало, що позиції міжнародної спільноти сильні і по суті можуть працювати і без участі Росії. Однак у цьому випадку зростають ризики обстрілів, причому не стільки суден на рейді, скільки портової інфраструктури та кораблів біля причалів. Постає питання підходу нових суден під завантаження, оскільки ні судновласники, ні страховики, ні власне команда часто не готові до таких ризиків.
Зупинка зернової угоди призведе до чергового витку світових цін, але ринок реагуватиме все менш значно, оскільки ці ризики вже й так багато в чому закладені в ціну. Наприклад, при короткостроковому виході Росії з угоди вартість кукурудзи на чиказькій біржі зросла на 2,5%, а при поверненні — знизилася на 2,6%. При наступному аналогічному перформансі реакція буде ще меншою.
Зниження внутрішньої ціни вже теж не буде обвальним, оскільки ціни на основні зернові і так нижчі за точку беззбитковості. Швидше це позначиться на кількості кукурудзи, залишеної в полях та на посівній нового врожаю. Фермер вже включив режим економії: збереження наявного зерна і утримання від нових грошових вкладень, включаючи сівбу.
Виробництво зерна стиснеться до формули внутрішнього споживання + сухопутний експорт (55-60 млн т). Дорога логістика, коли вартість перевезення вже зрівнялася з вартістю власне товару, призведе до ще більш вираженого зміщення виробництва та переробки до західного кордону України. Водночас господарствам південного та східного регіону доведеться змінювати профіль діяльності.