Як розпочати бізнес під час війни: підприємець з Сумщини відкрив SPAR в Ірпені

Навколо усе цвіте. Навіть не віриться, що рік тому тут відбувалися запеклі бої, і українська армія деокупувала місто. Хоча ні, раз за разом, з-за рогу, виринають «привиди» чийогось життя: зруйновані будинки, спалені автівки. «А отам, — показує у сторону місцева жителька, — та вулиця, куди всіх президент возить». На вигляд — хвилин 15 від супермаркету...

Власне, й сам фасад магазину та будинку, у якому він розташований на вулиці Покровській, 5, увесь посічений уламками. Кажуть, ніби лишилися від вибуху мін. «Ми чекаємо тепла, щоб зробити усе красиво. До того, кажуть майстри, погано буде триматися штукатурка», — пояснює підприємець, який ризикнув розпочати бізнес у час війни.

Поруч вихід із парку, тож у магазині відповідна аудиторія — чимало мам із дітьми. «Тут стільки молодих людей. Українці повертаються у місто, воно відроджується і має перспективи», — з захватом розповідає сам Григорій Младенець. Бо його рідне місто, навпаки, схоже на пустку. Востаннє, коли він туди приїздив, то не бачив не лише молоді, а й дітей узагалі. Це й не дивно, адже він з Дружби, Сумської області. Прокладаємо на карті маршрут до кордону з Росією... Гугл-карти кажуть, що їхати до 30 хвилин. Надто близько до ворога, аби залишатися там.

На питання про те, коли Григорій почав займатися підприємницькою діяльністю жартує та каже, що ще в дитинстві, адже в тата було, як тепер називають, фермерське господарство. Тож вирощували огірки й помідори, а тоді їздили на базар продавати.

Насправді ж, бізнесом почав займатися у двохтисячних. «Ми працювали у сфері зернопереробки, продавали продукцію гуртом та в роздріб. Від борошна до різних кормів», — розповідає він. У 2007 році відкрив магазин будівельних та господарських товарів, який працює й досі... щоправда, будуватися чи ремонти робити зараз нікому. Війна усіх змусила шукати кращої долі деінде. Також підприємець мав магазин побутової техніки.

Згодом Григорій придбав дуже хороше приміщення в Дружбі (колишній ЦУМ) та вирішив його модернізувати. Звісно ж, розумів, що супермаркет — це дуже хороша інвестиція. Почав шукати франшизу й натрапив на пропозицію від мережі «Наш Край», яка входить у інвестиційну групу VolWest Group. «Я подивився, що там чудові умови. Не потрібен паушальний внесок, дуже гнучка франшиза і вирішив, що треба брати», — продовжує розповідь Григорій. Так, у 2017 році з’явився перший і єдиний у Ямпільському районі супермаркет.

Спочатку місцеві жителі дуже насторожено сприйняли такий формат, адже не звикли до нього. «Ми конкурували з ринками та магазинами, які торгують з-за прилавка. Де в одній особі і директор, і продавець, а може навіть і вантажник та прибиральник. Тож у цих торгових закладах почали демпінгувати ціну, бо могли собі дозволити. Ми ж — ні. Деякі місцеві постачальники не вірили у те, що магазин має перспективу. Ми були новими на цьому ринку, тож не мали знижок. До того, ж найняли чимало персоналу. Тому знижувати ціну на товар просто фізично не могли», — розповідає Григорій.

Так, жителі нашого району йшли скуплятися на ринки, а потім зазирали в супермаркет. Однак майже за рік ситуація змінилася. Усією командою ми змогли переконати гостей, що сучасна система лояльності — це вигідно та зручно. До того ж, у «Наш Край» був хороший сервіс та високоякісна продукція. Тож під Новий рік у магазині розширили асортимент та з’явилися акційні пропозиції. Наші краяни змінили свої звички — вони обрали "Наш Край«.

До речі, попри активну фазу війни магазин досі працює. «Коли ми були в оточенні — було дуже складно з продуктами. Я сідав у машину і шукав, де взяти товар. Проїздив по кілька блокпостів в день. Але не хотів ризикувати працівниками. Якби щось сталося — постраждав би лише я», — пригадує початок активної фази війни підприємець. Натомість продукти були потрібні українцям, які залишилися. Тож покинути справу не можна було. Уже влітку 2022-го логістика налагодилася, і чоловік повернувся у Київ, де на нього чекала евакуйована родина.

Саме тут він почав будувати своє життя заново. Попри те, що «Наш Край» у Дружбі працює, чоловік каже, що це доволі депресивний регіон. Адже раніше, коли були економічні відносини з Росією, тут був великий вузловий пункт, митниця. Наразі ж не лише немає роботи, а й по сусідству агресивний ворог.

Тож маючи досвід у продуктовому ритейлі, Григорій Младенець вирішив відкрити супермаркет. Вже маючи партнерські відносини з VolWest Group, він поспілкувався з регіональним менеджером, який розповів, що зараз у кейсі компанії є дві франшизи — українська «Наш Край» та світового бренду SPAR. «А ще він мені каже, що є приміщення в Ірпені. Чи цікаво? Та, звісно, цікаво! Вже за годину я був тут і вирішив: хочу відкривати SPAR», — розповідаю про початок співпраці підприємець.

І майже за чотири місяці, фактично на річницю деокупації Ірпеня — супермаркет відкрив свої двері. Однак, попри те, що у місті не було активних бойових дій, усе було непросто, адже ремонтні роботи припали на блекаут.

«Насправді ми увесь місяць працювали 50/50 на генераторі. Згодом з’явилися графіки і працівники підлаштовувалися під них», — каже власник магазину. Звісно, усе це здорожчало ремонтні роботи. Проте SPAR отримав від партнерів з Австрії генератори і передав своїм новим франчайзі для роботи.

На питання, чому Григорій вирішив відкривати саме продуктовий магазин, каже, що, по-перше — це швидкий старт, а по-друге, гарантований і швидкий прибуток. «Ми відкрили двері і вже торгуємо, у нас є обігові кошти, товарообіг, дохід», — пояснює підприємець. Аби запустити бізнес з виробництво товарів, чи продуктів — потрібно чимало вкласти у обладнання. Окрім того, складно шукати покупців на свої вироби, організовувати постачання, логістику, а в магазин люди приходять самі.

До того ж продуктовий ритейл — це дуже кризостійка галузь, адже люди завжди купують продукти. «А ще це перевірена бізнес-модель. Якщо супермаркет добре працює в одному місті, то буде й в іншому», — переконаний чоловік.

До речі, бренд SPAR дуже впізнаваний, особливо серед людей, які були в Європі. Адже там розвинена ця мережа. Так, спілкуючись з гостями в магазині, дізнаємося, що їм тут подобається та за чим приходять. Гостя магазину, пані Ірина, каже, що коли евакуювалася, то в Європі робила закупи скуплялася у таких маркетах. Тож, повернувшись додому, зраділа, що тепер SPAR є в Ірпені. Молоді мами зауважують, що запах випічки чути на весь квартал, тож неможливо втриматися, аби не зайти до магазину.

До речі, крім випічки, тут готують й піцу, яка має великий попит серед гостей. «Коли вони бачать, як відбувається процес приготування — це звичайно дуже ефектно», — каже власник про відкриту пекарню у магазині. Григорій жартує, що йому тут мало місця. Треба розширювати виробництво. Перед розмовою, неподалік супермаркету, бачили будівництво. Виявляється, що це реконструюють школу, яка постраждала від обстрілів. Тож після її відкриття у SPAR точно побільшає любителів випічки.

Зараз у магазині працює восьмеро людей, кілька стажується. Усі їздили до Луцька, де компанія SPAR проводила навчання по роботі з програмами, передавала стандарти якості обслуговування та технології виробництва. «Але найбільший подарунок нам — це менеджерка з відкриття», — наголошує Григорій. Каже, що аби не вона, то не уклав би так швидко та якісно угоди з постачальниками. Адже частину продукції на магазин постачають з власного розподільчого центру, а дещо купують у місцевих виробників. Овочі, фрукти та м’ясо Григорій обирає особисто, аби відстежити свіжість та якість.

Магазин — це не лише бізнес, це й нові робочі місця та податки. Здебільшого у новому супермаркеті працюють місцеві жителі, однак є й переселенка з Краматорська. «Вона прийшла на співбесіду і питає: „А переселенців берете?“ А я й кажу, чого ні, я ж і сам переселенець», — розповідає роботодавець.

Коли Григорій з командою почав робити ремонт магазину, у навколишніх будинках світилося до 10% вікон. Зараз — більш ніж половина. Люди повертаються у свої домівки і важливо дати їм можливість купувати високоякісні продукти. А у SPAR їх чимало — як власної торговельної марки, так і власного імпорту.

На питання, що робитиме Григорій далі — сміється. Каже, що зараз завдання вийти на самоокупність та повернути інвестиції. Далі ж планує відкрити ще один магазин. «Дуже мені сподобався саме формат SPAR», — додає він. Та будує плани не на «після перемоги», а на тепер, розвиваючи власну справу та даючи змогу людям працювати та купувати у європейському супермаркеті.

Автор: Анна Єкименко-Поліщук