На Київщині знищено 80% холодних складів: ціни на товари можуть зрости на 10–15%
За останні пів року на Київщині знищено понад 650 тис. кв. м логістичних центрів, близько третини з яких — холодні склади великих торговельних мереж, зокрема Fozzy Group, Metro, Auchan, VARUS, та АТБ. Загалом у регіоні знищено близько 80% холодної логістичної інфраструктури.
Про це повідомив СЕО Бюро інвестиційних програм Олександр Бондаренко агентству "Інтерфакс-Україна".
За його словами, це може спричинити перебої з постачанням товарів, які потребують спеціального температурного режиму. Наразі виробники та ритейлери ведуть переговори щодо нової моделі логістики.
Нейтрально-оптимістичний сценарій передбачає швидку децентралізацію постачання: залишки товарів перерозподілятимуть із сусідніх регіонів до великих міст, а виробники та ритейлери спільно шукатимуть альтернативні маршрути доставки. Водночас збільшення логістичних витрат може призвести до зростання цін на 10–15% у найближчі три місяці.
Зокрема, ритейлери пропонують виробникам доставляти продукцію безпосередньо до магазинів, а не до 6–8 розподільчих центрів. Однак така модель суттєво дорожча, і не для всіх категорій товарів вона є економічно доцільною.
"За нейтральним сценарієм виробники та ритейлери не будуть сперечатись, чиї збитки від знищеного, а об’єднають зусилля і знайдуть модель децентралізованої логістики, хоча це дуже дорогий сценарій і не факт, що встигнуть це зробити за наступні два-три місяці. Ціни все одно мають бути підвищені, тому що, витрачаючи додаткові 10-15% на логістиці, в собівартості товару, без підвищення цін виробники не зможуть далі працювати в операційний плюс. А не працюючи в операційний плюс, вони просто будуть зупиняти відвантаження товарів і це призведе до тотального дефіциту і продуктів харчування й інших товарів масового споживання", — каже Олександр Бондаренко.
Песимістичний сценарій передбачає затягування переговорів між виробниками та торговельними мережами. У такому разі виробники можуть відмовитися від нових умов логістики, переорієнтуватися на експорт або скоротити виробництво. За таких умов у жовтні-листопаді можливий стабільний дефіцит товарів на полицях магазинів.
Окремим ризиком є переміщення бізнесу за кордон. Власники зруйнованих підприємств можуть відмовитися від повторного інвестування в Україну та будувати нові виробничі потужності у Польщі, Румунії чи Словаччині.
"Я вже бачу такий тренд, коли власники бізнесів, у яких знищили їхні логістичні або індустріальні активи, думають: от зараз ще раз відновлю,... а яка ймовірність, що через півроку знов не прилетить. Краще ці кошти витратимо і побудуємо менший завод, але вже це буде зроблено в ЄС. І це дуже поганий для нас тренд економічно, тому що це втрачені робочі місця і податки для місцевих бюджетів України, і подальшій відтік економічно активного населення з України", — каже Олександр Бондаренко.
На думку його Бондаренка, щоб знизити ризики дефіциту та подальшого відтоку бізнесу, держава має забезпечити підприємствам доступ до проєктного фінансування, страхування воєнних ризиків, а також сприяти бронюванню ключових працівників і будівельників, необхідних для відновлення зруйнованих потужностей.