Опубліковано

Українські роздрібні мережі шукають польських постачальників. Проте складно знайти компанію, яка страхуватиме дебіторську заборгованість в умовах війни

Українські ритейлери шукають можливості співпраці з іноземними постачальниками: потрібні м’ясні та рибні консерви, паштети, продукти з тривалим терміном придатності. Деяким магазинам потрібні товари майже з усіх категорій. Проблема в тому, що підрядникам, які вирішили співпрацювати, доведеться брати весь ризик на себе — складно знайти компанію, яка страхуватиме дебіторську заборгованість в умовах війни.

Однією з найбільш значущих галузей економіки, яка продовжує функціонувати, є торгівля продуктами харчування. Ритейлери об’єднують зусилля, щоб щодня забезпечувати українців продуктами харчування. Майже всі мережеві магазини забезпечують роботу в штатному режимі, за винятком тих, які постраждали або знаходяться в зоні бойових дій. Наприклад роботу продовжують мережі АТБ, Сільпо, Spar та VARUS.

На українській комерційній карті є не лише національні, а й регіональні роздрібні мережі — наприклад, мережа Torba, яка налічує 17 магазинів. Відділення цієї мережі працюють і на окупованих територіях. Генеральний директор мережі супермаркетів «Torba» Михайло Куйбіда розповів про ситуацію в тимчасово окупованих Новій Каховці та Миколаєві. У цих регіонах доставка продуктів харчування є проблематичною. Керівництво мережі зазначає, що частково налагоджене постачання хліба та молока, виробники з Одеси намагаються завезти продукти до торгових точок.

На свій страх і ризик

Ігор Гугля, директор дослідницької компанії GT Partners Ukraine, в інтерв’ю для Wiadomościhandlowe.pl сказав, що звіти керівників кількох українських торгових мереж свідчать про те, що доставити їжу в їхні магазини дуже складно.

"Наприклад, мережі магазинів «Дивоцін» в першу чергу потрібні м’ясні та рибні консерви, а також паштети. Вони можуть прийняти товар на своєму складі в Тернополі на Західній Україні. Це жорстка дисконтна мережа, тому їй потрібні виключно дешеві товари. Мережа супермаркетів Torba в магазинах Миколаєва потребує практично всіх категорій товарів. Проблема в тому, що компаніям, які хочуть відправити свій товар в Україну, буде дуже важко застрахувати свою дебіторську заборгованість. Одним словом, їм доведеться враховувати високий фінансовий ризик", — сказав Ігор Гугля.

Пропозиція страхування торгової дебіторської заборгованості була відкликана, зокрема, зі страхової компанії Euler Hermes:

"Беручи до уваги поточну ситуацію та високу невизначеність щодо майбутніх подій та враховуючи те, як вони можуть вплинути на підприємства та їх грошовий потік, ми вирішили адаптувати нашу стратегію андеррайтингу до серйозності ситуації. Тому ми не будемо надавати страховий захист на українському ринку. Ми постійно спостерігаємо за ситуацією та коригуватимемо наші подальші дії залежно від ступеня ескалації атаки", — повідомив Ґжегож Блахніо з Euler Hermes.

Складні умови торгівлі 

За даними Польського агентства інвестицій і торгівлі, український ринок ставав все більш привабливим для польського бізнесу. Про це свідчить збільшення товарообороту між Польщею та Україною в останні роки. Проте агресія Росії проти України зупинила цей процес.

Аналітики зазначають, що негативні наслідки війни будуть колосальними: 10 регіонів, де ведуться бойові дії, формують половину ВВП, у тому числі Харків, Київ та Маріуполь. Багато логістичних ланцюгів повністю розірвано, значна кількість компаній фізично знищена, деякі мережі не можуть працювати під час війни, а багато співробітників залишили робочі місця.

Український уряд оцінив прямі збитки від війни в 565 мільярдів доларів (станом на 16 березня 2022 року). Щотижня збитки збільшуються ще на 8-10 мільярдів доларів.

У 2021 році обсяг польського експорту в Україну становив 6,3 млрд євро, а обсяг імпорту з України — 4,3 млрд євро.

Нагадаємо, у 2020 році Україна була 14-м партнером Польщі за експортом товарів та 21-м за імпортом, а для України Польща була другим за значенням експортним партнером і четвертим за значенням партнером за імпортом товарів.

За прогнозом Міжнародного валютного фонду, падіння ВВП України може досягти 10% у 2022 році, якщо війна триватиме недовго. Зниження виробництва в Україні може скласти 25-30%. Своєю чергою, дефіцит зовнішнього фінансування сягне 4,8 млрд дол.