Споживачі хотіли б вести екологічний спосіб життя, але не можуть собі цього дозволити
Згідно з дослідженням Sustainability Sector Index 2022, проведеним компанією Kantar, 65% споживачі хочуть зробити більше, щоб оздоровити планету та зберегти навколишнє середовище, але у цьому їм заважає зростання вартості життя. Окрім витрат, основним бар’єром, який заважає споживачам жити відповідно до принципів сталого розвитку, є відсутність знань про екологічні альтернативи продуктів і послуг.
97% респондентів готові вжити заходів, щоб вести більш екологічний спосіб життя, але вони стикаються з численними перешкодами на шляху здійснення таких ініціатив. 68% респондентів вважають, що продукти, які є більш корисними для навколишнього середовища та суспільства, є дорожчими. Своєю чергою, 65% опитаних хочуть зробити більше для розв’язання проблем планети та навколишнього середовища, але їм заважає зростання вартості життя. Найбільше на це звертають увагу жителі Північної та Південної Америк (70%).
«Активні» та «пасивні» споживачі
Одна третина населення світу не впевнена, чи зможе справді змінити ситуацію завдяки своєму вибору. Тоді як 29% споживачів є одним із найактивніших, коли йдеться про сприяння сталому розвитку. У Європі найвища частка «активних» покупців, які вірять, що своїми діями можуть змінити ситуацію і відчувають, що соціальні та екологічні проблеми стосуються їх особисто.
Дослідження Kantar також показує, що споживачі відчувають різні соціальні та екологічні проблеми в різних секторах економіки та очікують від компаній їх вирішення. Зменшення кількості відходів є при цьому пріоритетним пунктом для брендів у всьому світі.
Чого споживачі очікують від підприємців?
Споживачі очікують, що компанії боротимуться з надмірною кількістю упаковки та матеріалами, що не підлягають переробці у 24 із 38 секторів, визначених в опитуванні.
Відходи та циркулярна економіка є основними темами, якими компанії повинні займатися в більшості секторів, включаючи FMCG, ритейл, техніку, технології, туризм, меблі, дрогері та інші.
На другому місці опинилося скорочення викидів вуглекислого газу. Споживачі асоціюють компанії з 15 секторів (із 38 загалом) з їхнім вуглецевим слідом і викидами парникових газів, що призводять до глобального потепління. До них входять компанії з таких галузей, як туризм, електроніка, автомобілебудування, нафта і газ, домашні розваги, телекомунікації тощо.
Екологія занадто дорога для споживачів?
«Хоча сьогодні ми спостерігаємо багато інших криз у світі, бажання споживачів робити проекологічні дії не зменшується. Однак екологічно-чисті продукти часто сприймаються як дорожчі, що ускладнює їх масовий продаж. Таке переконання поширене навіть серед найбільш відданих споживачів — 77% опитаних вважають, що екологічні товари дорожчі, а ціна ускладнює наступні кроки для захисту планети», — зазначає Карін Трінкветел, експерт зі сталого розвитку Kantar.
Експертка підкреслює, що сталий розвиток стає розкішшю, доступною лише для більш заможних людей. Брендам потрібно розширюватися та виводити продукти на ринок за цінами, доступними для масового споживання. «На додаток до цінових дій, бренди повинні усвідомлювати, що споживачі мають чітке розуміння того, на чому кожен сектор повинен зосередитися. Тому повинні розроблятися стратегії сталого розвитку з урахуванням цих переконань», — каже Трінкветел.
Варто пам’ятати про локальні відмінності
У сфері побудови стратегії сталого розвитку, слід не забувати про місцеву специфіку.
Результати Sustainability Sector Index 2022, як і попередніх досліджень, спрямовують увагу бізнесу як на екологічні проблеми, зосереджені навколо води, так і на широкі соціальні проблеми, пов’язані, наприклад, з умовами праці, доступом до гідної роботи чи охорони здоров’я.
За результатами соціологічного дослідження, проведеного у квітні 2021 року, «Екологічні тренди в Україні: погляд громадян», кожен другий українець (50,9%) робить свій особистий внесок у покращення екологічної ситуації, заощаджуючи тепло, воду, електрику та газ. Трохи менша кількість опитаних (44,9%) сортує сміття, здає небезпечне сміття (батарейки, електроніку, ртутні лампи тощо) у спеціальні приймальні пункти. Кожний шостий респондент (15,1%) не використовує або майже не використовує вироби з пластику (одноразовий посуд і пляшки, поліетиленові пакети тощо).
Згідно з даними масового опитування, майже половина громадян (46,1%) інколи купують органічні харчові продукти. Кожний третій опитаний (32,9%) ніколи не купує таких продуктів, а кожний десятий (11,4%) купує їх дуже часто.
Переважна більшість українців (87,1%) вважає, що майбутні покоління людства можуть зіткнутися з проблемою виживання через екологічні проблеми («точно так» — 47,3%, «скоріше так» — 39,8%). Не вбачають таких ризиків для майбутніх поколінь лише 7,0% опитаних («точно ні» — 1,4%, «точно ні» — 5,6%); майже така сама кількість респондентів (5,9%) не визначилася з відповіддю на це запитання.
В українському суспільстві існує запит на підвищення рівня екологічної свідомості та культури, і робота в цьому напрямку може стати одним із дієвих механізмів покращення екологічної ситуації в українських містах та селах. Тож уряду та органам місцевого самоврядування важливо проводити серед громад інформаційно-просвітницькі кампанії з роз’яснення, як саме і для чого потрібно сортувати сміття, куди здавати небезпечні відходи, як заощаджувати тепло та воду, наскільки шкідливим є спалювання сміття та сухої рослинності для довкілля тощо.