Експлозія імпорту: чи загрожує щось українським товарам на полицях магазинів?

Як змінилася частка імпортних товарів на полицях від початку війни

На початку війни частка імпортної продукції була вищою через труднощі в українському виробництві, оскільки певна кількість вітчизняних виробників опинились в зоні бойових дій, була змушена переносити потужності до більш безпечних регіонів, знову налагоджувати виробництво, відновлювати логістичні ланцюжки тощо. Тому, аби забезпечити продовольчу безпеку країни ритейлери імпортували товари з-за кордону.

Законодавчі зміни у правилах ввезення імпорту сприяли цьому. Проте було й чимало труднощів — зросла вартість логістики, збільшилися черги на кордонах тощо. У перші місяці війни частка імпорту була стабільною, та згодом цей показник упав в рази. 

«На об’єм закупівель імпортного товару вплинула відсутність та/або суттєве зменшення митних платежів на товари „критичного імпорту“, що своєю чергою сприяло зниженню їх собівартості та підвищило конкурентоспроможність на ринку України. Також до грудня 2022 року дозволялось ввезення імпортної продукції без маркування українською мовою, що суттєво спрощувало процес ввезення та оформлення вантажу», — говорить Андрій Сокирко, керівник напрямку «Private label» компанії ТОВ «Вересень плюс» (мережа магазинів «Файно маркет»).

Зараз спостерігається певний спад частки імпорту у співвідношенні до загальної кількості SKU через відновлення місцевого виробництва та обмеження на імпорт.

У мережах «Наш Край» та SPAR частка власного імпорту коливається в межах 2% від товарообігу, а частка у прибутку значно вища. У мережі «Файно маркет» продаж імпортних товарів від загального об’єму мережі складає 1%, а загальна кількість SKU — понад 200. Компанія має понад 40 контрактів з виробниками імпортних товарів та постійно працює над розширенням цього списку.

Керівниця департаменту зовнішньоекономічної діяльності «Фора» Алеся Глущук говорить, що кількість імпортних товарів постійно збільшується, хоча, поки що, показники ще не вийшли на довоєнний рівень. Зараз близько 17% SKU у мережі — це імпортовані продукти.

На сьогодні частка власного імпорту у сегменті дрогері в продажах лінії магазинів EVA в грошовому вимірі складає 23,5% (сюди включено ту продукцію, яку мережа EVA безпосередньо виготовляє та/або закуповує у закордонних партнерів). Порівняно з довоєнним періодом цей показник збільшився на 1,3 відсоткових пункти. Окрім власного імпорту, багато товарів європейського виробництва EVA закуповує у локальних представництв транснаціональних компаній в Україні.

Якщо на початку війни пропозиція створювала попит на визначені категорії імпортованих товарів, то зараз простежується зворотна закономірність. Найбільша частка імпорту в опитаних нами ритейлерів припадає на наступні категорії товарів:

● кондитерські вироби (шоколад, печиво, вафлі) — «Наш Край» та SPAR, «Файно маркет», «Фора»;

● алкоголь: вино та бренді — «Файно маркет», пиво — «Наш Край» та SPAR; алкогольні та слабоалкогольні напої — «Фора»;

● молочна продукція (молоко, вершки, йогурти, сири) — «Файно маркет», «Фора»;

● декоративна косметика, парфумерія, догляд за обличчям тілом та волоссям — EVA; побутова хімія — «Файно маркет».

У компанії польського виробника VACO Retail, який під час війни вийшов на український ринок, говорять, що головними бар’єрами запуску продукції на нашому ринку є війна та економічна ситуація. Також тут додають, що поточна купівельна спроможність споживача, різке підвищення цін всіма гравцями на ринку та питання операційної логістики, (доставка, зберігання) значно ускладнюють процес.

Чим керуються споживачі, обираючи товар між вітчизняним та імпортним

Від початку війни спостерігаються певні трансформації, які варто розглядати з позиції зміни структури та заміщення. Однією з основних тенденцій є зміна споживчої поведінки. Клієнти активно проявляють попит на якісні товари за доступними цінами. Тому логічно, що ритейлери скорочують частку товарів преміум-сегменту. Вони були замінені більш доступними імпортними аналогами.

У мережі «Фора» попит на імпортні товари зі збалансованою ціною зріс, на елітні навпаки — знизився, а постійно-стабільні як і раніше займають свою частку. Результатом імпортних ініціатив в будь-якому випадку залишається частка в товарообороті, яка все ще нижча, ніж була до війни.

Зі свого боку іноземні виробники намагаються привабити покупців. Наприклад, VACO розробив стратегію «Go-To-Market». Три основні напрямки цієї стратегії включають фокус на поточних потребах споживачів, адаптацію асортименту з акцентом на топ-продуктах, а також мотивацію та розвиток персоналу.

«Попит на ті чи інші імпортні товари залежить від ціни, зазвичай до якості найменше питань. Особлива увага покупців зараз — до тексту на товарах: якщо є російська мова — можуть відмовитись від покупки, тому ми зараз також це враховуємо. Якщо на упакуванні продукту є російська мова — ми просимо виробників або замінити пакування, або шукаємо аналоги.

Майбутнє імпортної продукції в Україні однозначно є у таких категорій, як кондитерські вироби, пиво, енергетики та традиційно алкогольні напої, бакалія. Ціна та промо вже сьогодні відіграють та будуть відігравати основну роль у прийнятті рішення про покупку. Часто імпортний товар не має українських аналогів — тому така продукція точно буде в асортименті», — говорить Едуард Ляшук, комерційний директор мереж «Наш Край» та SPAR.

Чи є категорії товарів під загрозою витіснення 

У звіті Національного інституту стратегічних досліджень «Зовнішня торгівля товарами. Підсумки I півріччя 2023 року» вказано, що внаслідок нарощування обсягів імпорту при помірному падінні обсягів експорту погіршився зовнішньоторговельний баланс України. Негативне сальдо збільшилося до понад 11 млрд дол. США, що становить зростання на 8,4 млрд доларів США або 317% порівняно з першою половиною 2022 року.

За перші пів року 2023 року Україна збільшила закупівлі агропродукції за кордоном на 21% (до 3,5 млрд дол. у грошовому вимірі), порівняно з аналогічним періодом минулого року. До переліку товарів, імпорт яких збільшився, входять овочі та фрукти, молочна продукція.

Нещодавнє ембарго на цибулю, помідори, капусту і яблука з Польщі та зерновий конфлікт, можливо, змінить ситуацію на ринку на користь українських виробників.

Керівниця громадської організації «Агрополітичний діалог «Аграрна рада» Інна Мєтєлєва, розповідає, що українська молочна продукція програє закордонній через:

● скорочення виробництва в Україні і, як наслідок, зростання цін на українську молочну продукцію;

● конкурентні ціни на імпортовану продукцію;

● падіння купівельної спроможності населення.

Ритейлери говорять, що є категорії імпортних товарів, які мають попит вітчизняного споживача, попри збільшення їх вартості. У цей перелік, зокрема, входять алкоголь, молочні та кондитерські вироби. Також список доповнюється товарами, які імпортуються на постійній основі: фрукти та овочі, консервована продукція (оливки, персики, ананаси). На жаль, до цього переліку також входить кухонна сіль. Від початку війни через окупацію Чорного та Азовського морів список поповнили рибні консерви.

Перспективи змін на ринку

Очевидно, що повернення митних платежів та вимог до маркування продукції значно підвищують собівартість імпортного товару, що своєю чергою негативно впливає на перспективи збільшення частки продажів імпорту.

У мережі EVA планують розвиватися в тих нішах, де відсутня або недостатньо розвинена вітчизняна альтернатива. У сегменті дрогері власний імпорт — це ті ексклюзивні пропозиції для споживача, які допомагають диференціюватися ритейлерам. «Зараз наша компанія працює над пропозиціями в економ-сегменті як з вітчизняними, так і з закордонними партнерами», — говорить Наталія Риженко, комерційна директорка ТОВ «РУШ» (Лінія магазинів EVA та EVA.UA).

Алеся Глущук, керівник департаменту зовнішньоекономічної діяльності мережі «Фора»:

«Майбутнє імпортної продукції на українському ринку буде залежати від подій у нашій Україні. Сподіваюсь, що імпортозалежність не буде зростати, проте в певних категоріях будуть відбуватися зміни. Ціна та пропозиція є рушієм попиту, тому віримо, що економіка нашої країни та наші виробники, відповідно, будуть ставати сильніші та конкурентніші. На полицях магазинів, в короткотерміновій перспективі, буде більше імпортних товарів за оптимальною ціною, ритейлери запускатимуть з виробниками конкурентні лінійки чи власні торгові марки, щоб забезпечувати унікальний асортимент і бути конкурентоспроможними».

На початку війни в Україні, через труднощі в вітчизняному виробництві, частка імпортних товарів на полицях ритейлерів зросла. Проте зараз частка імпорту зменшилася, але ритейлери активно співпрацюють з імпортерами для розширення асортименту та заміщення товарів, які у дефіциті або мають конкурентні ціни поряд з вітчизняними виробниками.