Мішень — логістика: як український ритейл виживає під ударами РФ

Склад для ритейлу — серце операційної системи. Магазин можна тимчасово закрити, але втрата складу означає злам усього ланцюга постачання. Саме тому удари по логістиці для торгових мереж болючіші, ніж руйнування торгових точок.

За роки повномасштабної війни російські атаки знищили та пошкодили десятки складів українських ритейлерів. Йдеться про сотні тисяч квадратних метрів, знищені запаси товарів і мільярдні збитки — від продуктового ритейлу до фармацевтики та e-commerce.

Це не випадкові удари, а системний тиск на продовольчу й товарну інфраструктуру країни. Як саме ритейл виживає в умовах, коли його склади стають мішенями і які управлінські рішення дозволяють бізнесу триматися під вогнем — у матеріалі All Retail.

Географія втрат: як війна системно б’є по логістиці ритейлу

Перші удари по складській інфраструктурі українського ритейлу у 2022 році стали шоком для ринку. Знищені розподільчі центри компаній Goodwine, «Фокстрот», АТБ виглядали як побічні втрати війни — трагічні, але начебто випадкові. Бізнес працював у режимі виживання: терміново шукав альтернативні склади, перекроював маршрути, намагався втримати полиці заповненими. Тоді здавалося, що головне — просто протриматися.

Та з кожним місяцем війна знімала ілюзії. У 2023-2024 роках атаки на склади перестали бути винятком. Вони змістилися з великих національних хабів у регіони, де логістика забезпечувала цілі області. Російська тактика змінилася: замість окремих об’єктів — удари по вузлах, здатних паралізувати логістику одразу для десятків або сотень магазинів.

У 2025 році ця стратегія набула масового характеру. Київ та Дніпро стали точками концентрованих ударів по логістичних центрах. Знищувалися не просто РЦ, а вибивалися ключові хаби, через які проходили тисячі тон товару щомісяця. Війна перейшла на мову системного тиску: позбавити ритейл запасів, швидкості й стійкості.

Масштаб цих втрат вражає навіть загартований кризами бізнес. Один РЦ — це мінус €15 млн, як у випадку Goodwine. Один удар — до 1 млрд грн збитків, як у «Фокстрот». Понад 400 млн грн — знищені склади «Сільпо». До 5 млрд грн — втрати фармацевтичної логістики.

Для багатьох компаній це не просто збитки — це еквівалент річного обороту або кількох років інвестицій у розвиток.

Збитки у цифрах: площі та суми

• На початку повномасштабної війни компанія АТБ втратила 2 ключові розподільчі центри в Київській області, які забезпечували Київ, Чернігівщину та центральні регіони. Один РЦ на 25 000 м² було повністю зруйновано, другий — пошкоджено на 50%.

До того ж розподільчий центр АТБ у Херсонській області опинився на тимчасово окупованій території з перших днів війни й фактично був втрачений для операційної діяльності.

У вересні 2025 року російська ракета влучила у склад АТБ у Дніпрі.

• У травні 2022 року ракетна атака повністю знищила склад мережі Goodwine площею 10 000 м². Було втрачено 1,6 млн пляшок вина. Збитки компанія оцінила у €15 млн, 100% складу знищено.
• У червні 2022 року внаслідок пожежі після обстрілу згорів склад і частина торгових об’єктів мережі «Фокстрот». Загальні збитки компанія оцінила приблизно в 1 млрд грн, з яких 650 млн грн — це вартість товару, що перебував на складі.
• У жовтні 2023 року було зруйновано склад мережі «Свій Маркет» у Львові.
• У березні 2024 року зруйновано склад інтернет-магазину ROZETKA.
• У червні 2024 року ракетний удар спричинив масштабну пожежу на складі мережі «Таврія В». Було зруйновано 24 225 м² складських приміщень — один із найбільших логістичних об’єктів компанії на півдні країни.
• У грудні 2024 року атака БпЛА зруйнувала склад мережі «Сільпо», де зберігалася заморожена продукція. Пожежа знищила товарів на понад 400 млн грн.
• У жовтні 2025 року під час удару по столиці було знищено центральний склад компанії «Оптіма-Фарм» — одного з двох найбільших фармдистриб’юторів України. На складі зберігалося близько 20% місячного запасу медикаментів. Загальні втрати — близько $100 млн, що дорівнює приблизно 5% річного обороту компанії.
• У листопаді 2025 року російська ракета пошкодила сучасний логістичний центр NOVUS площею понад 40 000 м². Це один із найбільших логістичних об’єктів продовольчого ритейлу та єдиний розподільчий центр мережі, створений шляхом об’єднання семи менших.
• Нещодавні атаки у грудні 2025 року знищили центральний склад мережі аптек «Мед-Сервіс». На об’єкті зберігалися ліки сотень постачальників для 500 аптек і мільйонів споживачів по всій Україні.
• Також у ніч на 6 грудня 2025 року постраждав складський комплекс мережі PROSTOR у Дніпрі площею 6 500 м².
• У Луцьку внаслідок комбінованої повітряної атаки було пошкоджено дистрибуційний центр «Клевер Сторс» (мережі «Сімі» та «Сім23») площею 3800 м².

Як ритейл виживає без складу: управлінські рішення воєнного часу

Попри різні масштаби руйнувань, у публічних коментарях ритейлерів звучить майже однаковий тон. Головний спільний меседж українських торгових операторів — люди важливіші за інфраструктуру, а втрата об’єкта не означає зупинку мережі.

У фокусі компаній стало оперативне перенаправлення товарних запасів, резервні хаби та партнерська логістика. Після руйнування складу ритейлери діють не стратегічно, а тактично, аби зберегти полиці наповненими:

• Перерозподіл запасів. Товари миттєво перекидають із сусідніх РЦ або менш завантажених складів. Пріоритет — базові категорії: продукти, ліки, соціально значущі товари. Часто це означає ручне управління потоками замість автоматизованих процесів.
• Аутсорсинг складів. Ритейлери тимчасово заходять на склади логістичних операторів або партнерів. Це дорожче, менш ефективно, але дозволяє виграти час і зберегти безперервність постачання.
• Регіональна децентралізація. Мережі зменшують залежність від зруйнованого хабу, тимчасово посилюючи роль регіональних складів і навіть великих магазинів.

Петро Чередніченко, СЕО мережі PROSTOR: 

«Коли руйнується склад — це не лише квадратні метри. Це відчуття, що у тебе забирають опору. Але перше, що ми перевірили [коли зазнали атаки] чи в безпеці наші співробітники. І тільки потім — процеси.

Ми відразу скликали антикризову групу й розклали задачі по часових вікнах: 24 години, 3 дні, 10 днів. Це дало можливість швидко перебудувати ланцюги постачання та перевести забезпечення мережі на резервні потужності.

Ми поставили собі задачу: клієнт не мав відчути жодних змін у сервісі, на полицях магазину повинні бути улюблені бренди.

Паралельно ми розгорнули процес пошуку та запуску нового складського комплексу в Київському регіоні, а також організували релокацію частини команди до Львова, де розташований наш основний склад. У такі моменти ти розумієш: стійкість — це не героїзм. Це підготовленість і швидкість рішень.

Ми свідомо інвестували в технології, які дозволяють бізнесу працювати без пауз: резервне копіювання, захист даних і сценарії швидкого переключення процесів.

У цій ситуації команда логістики та ІТ у максимально стислі терміни виконала необхідні налаштування на backup-контур і перевела операційні процеси на склад у Львові. Наш підхід простий: критичні системи мають бути готові до швидкого відновлення та масштабування незалежно від обставин.

Технологічні пріоритети — це те, що дозволяє бізнесу «не падати», навіть якщо падають стіни: резервне копіювання, захист даних, сценарії швидкого перемикання процесів. Ми не можемо контролювати атаку. Але ми можемо контролювати те, як швидко відновлюємо керованість».

Якщо перші рішення формуються на основі критичної необхідності, то наступні кроки перебудовують логістику на нових стійкіших принципах:

1. Менші склади замість одного хабу. До війни ефективність означала концентрацію: один великий РЦ, мінімальні витрати. Під час війни ефективність означає виживання. Кілька менших складів, навіть із вищою собівартістю, виявляються ефективнішими, бо знижують ризик повної зупинки бізнесу.

2. Запасні маршрути постачання. Логістика більше не планується «оптимально», вона планується з резервом. Кожен маршрут має альтернативу — дорожчу, довшу, але доступну в разі атаки чи блокування.

3. Мультихабна модель. Ритейл відходить від ієрархії постачання «з головного складу до регіонів» до мережі рівнозначних логістичних хабів. Це дозволяє швидше перерозподіляти товар і зменшує залежність від одного географічного вузла.

Петро Чередніченко, СЕО мережі PROSTOR про головні уроки після серії атак на складську інфраструктуру українського ритейлу:

«Перший урок: диверсифікація. Концентрувати критичні активи в одній точці — це надто дорого в умовах війни. Ми ще більше переконалися: ресурси мають бути розподілені географічно, а процеси повинні мати резервні сценарії.

Другий урок для мене — це сила партнерства. Те, як відгукуються партнери в кризу, показує справжню якість відносин. Я особисто хочу подякувати Beiersdorf, Kimberly Clark, «Євротекс Трейд», «Біокон», «Моні», «Ергопак» і багатьом іншим партнерам, котрі без вагань підставили плече допомоги в скрутний час».

Державний механізм страхування воєнних ризиків: що змінюється з 1 січня 2026 року

Одна з головних проблем ритейлу у війні — неможливість застрахувати складську інфраструктуру від воєнних ризиків. Фактично склад є одним з найдорожчих активів ритейлу і роками він існував без фінансового захисту. З 2026 року держава вперше запропонує інструмент, який частково закриває цю прогалину.

З 1 січня 2026 року в Україні запрацює новий механізм страхування майна від воєнних ризиків. Його основу закладено постановою Кабінету Міністрів України №1541 від 28 листопада 2025 року, яка набрала чинності 1 грудня 2025 року. Компенсацію зможуть отримати лише учасники програми на момент пошкодження або знищення майна. Механізм складається з двох частин.

1) Пряма компенсація збитків для бізнесу в регіонах підвищеного ризику

Держава передбачає пряму компенсацію втрат для підприємств, чиє майно розташоване в областях із підвищеним рівнем воєнної загрози: Дніпропетровській, Донецькій, Запорізькій, Миколаївській, Одеській, Полтавській, Сумській, Харківській, Херсонській та Чернігівській (за винятком тимчасово окупованих територій).

Основні параметри:

• максимальна компенсація — до 10 млн грн, але не більше суми фактично підтверджених збитків;
• участь добровільна, але передбачає одноразовий внесок 0,5% від заявленої вартості майна.

Процедура отримання компенсації вибудувана за алгоритмом: реєстрація майна, подання заяви до Агентства, пакет підтвердних документів і виплата протягом 30 днів.

2) Компенсація частини страхового платежу для бізнесу по всій Україні

Другий елемент механізму — стимулювати саме страхування, навіть якщо воно дороге. Підприємства по всій території України можуть отримати компенсацію частини страхової премії за договорами страхування майна від воєнних ризиків.

Як це працює:

• держава компенсує частину тарифу, що перевищує 1%,
• але не більше 1 млн грн за кожним договором. Наприклад, якщо тариф становить 6%, держава компенсує 5% у межах ліміту.

Для участі бізнес сплачує фіксований внесок 5 тис. грн за кожну заяву. Компенсація також передбачена протягом 30 днів після подання документів.

Війна перетворила складську інфраструктуру на критичний актив. Удари по складах означають не локальні втрати, а зупинку товарних потоків, мільярдні збитки та ризики для продовольчої й медичної безпеки.

Попри масштаб руйнувань, жодна велика торгова мережа не зупинилася повністю. Ритейл перебудовує ланцюги постачання й переходить від мегаскладів до децентралізованих моделей, мультихабів та резервних маршрутів. 

Водночас війна оголила ще одну вразливість — відсутність страхового захисту від воєнних ризиків. Роками склади залишалися активами «поза системою», навіть коли бізнес діяв правильно з погляду управління ризиками. Запуск державного механізму страхування з 2026 року не вирішує всіх проблем, але вперше повертає логіку фінансового планування у сферу логістики.