Як молокозавод у Хмільнику скоротив витрати на енергію вдвічі та став незалежним від блекаутів

Молочна галузь — одна з найвразливіших до енергетичних криз. Молоко надходить щодня, і за лічені години його потрібно прийняти, охолодити та переробити. Інакше — прямі збитки та списання сировини.

Коли блекаути стали системними, а ціни на електроенергію непередбачуваними, підприємство «Молочний візіт» у Хмільнику Вінницької області опинилося перед класичною дилемою: або вкладати в надійну генерацію, або й далі залежати від мережі та ризикувати виробництвом.

На заводі обрали перший варіант. Втім, рішення, яке зрештою дозволило підприємству скоротити витрати на енергію майже вдвічі та зменшити залежність від відключень, виявилося зовсім не таким, як планували спочатку.

Було 1500 кВт — стало 850. І цього вистачило

Спочатку рішення здавалося очевидним: встановити когенераційну установку на 1500 кВт, повністю перекрити пікове споживання електроенергії та отримати енергетичну автономію. На тлі дорогого струму й регулярних блекаутів власна генерація виглядала чи не єдиною гарантією стабільної роботи.

Та перед підписанням контракту на підприємстві вирішили піти не за інтуїцією, а за цифрами. Команда інженерів провела енергоаудит і поставила базове, але ключове запитання: куди саме щодня зникають ці 1500 кВт?

Відповідь виявилася показовою. Майже 600 кВт, близько половини від запланованої потужності, споживала система виробництва холоду. Саме холодильне обладнання, яке забезпечує швидке охолодження молока одразу після приймання.

Фактично підприємство збиралося будувати велику генерацію не для всього виробництва, а насамперед для компенсації неефективної холодильної системи.

Тепло, яке раніше йшло «на вітер»

Будь-яка когенераційна установка — це не лише генератор електрики. Це ще й джерело значної кількості теплових відходів: гарячої води та пари, які є невідворотними побічними продуктами роботи двигуна внутрішнього згоряння.

Зазвичай це тепло просто розсіюється в атмосферу. Але є технологія, яка дозволяє використати його продуктивно — абсорбційний тепловий насос (або абсорбційний чилер). Машина, яка перетворює теплову енергію не на електрику, а на холод — з мізерними витратами електроенергії.

Схема роботи нової системи виглядає так:

1. Когенераційна установка спалює газ → виробляє електрику для потреб заводу.
2. Теплові відходи (гаряча вода 70–85 °C) подаються на абсорбційний чилер.
3. Чилер виробляє охолоджену воду +5 °C.
4. Ця вода надходить на теплообмінник → охолоджує молоко.

«На підприємстві брали електрику із мережі і виробляли холод для захолодження. Наразі підбирають теплові відходи і виробляють холод для виконання тієї самої функції», — говорить Володимир Майстришин, інженер-проєктувальник системи.

Результат: замість 1500 кВт когенерації встановили машину на 850 кВт. На 43% менша і при цьому повністю закриває всі енергетичні потреби заводу.

Три причини, чому це рішення має сенс саме зараз

1. Конкуренція через собівартість

На ринку молочної продукції ціна сировини та кінцевої продукції приблизно однакова у всіх гравців. Виграє той, у кого переробка дешевша. Витрати на електроенергію — одна з найбільших статей операційних витрат молокозаводу. Коли холод виробляється фактично з відходів тепла, ця стаття скорочується кардинально.

2. Безпека виробництва в умовах війни

Молоко приїжджає кожного ранку, і якщо немає електрики — немає можливості його обробити. Власна когенерація знімає цю залежність повністю: завод працює незалежно від ситуації в загальній мережі.

3. Фінансова підтримка від держави

Абсорбційний тепловий насос підпадає під фінансування Фонду декарбонізації України — кредит на строк до 10 років під 8% річних. Додатково, проєкти з встановлення когенерації зараз активно фінансуються українськими банками за державною підтримкою: кредит під 0% на 3 роки. Це суттєво покращує фінансову модель проєкту і скорочує реальний термін окупності.

Що далі: санаторій і ще два молокозаводи

Позитивний досвід спонукав підприємство до наступного кроку. Поруч з молокозаводом розташований санаторій, і зараз вивчається можливість передати туди надлишкове тепло від когенерації. Ба більше, ті самі теплові відходи можна використати для кондиціонування санаторію влітку через абсорбційний насос.

Логіка та сама: тепло, яке ти все одно виробляєш, треба використовувати, а не викидати. Кожна додаткова точка застосування відходів тепла — це нульова вартість енергії для нового споживача. Аналогічну концепцію вже вивчають кілька інших молокозаводів («Галичина», «Молокія»).