Російські атаки б’ють по оборотному капіталу: як війна змінює український книжковий ринок

Український книжковий ринок входив у 2026 рік уже ослабленим. Виїзд частини населення за кордон, зниження купівельної спроможності та психологічний стан людей позначилися на попиті на книжки. Тепер до цих проблем додалися прямі наслідки російських атак. Йдеться не лише про удари безпосередньо по видавництвах і друкарнях, адже ворог також руйнує склади та розподільчі центри великих торговельних і логістичних компаній, де зберігається книжкова продукція.

На тлі масштабних руйнувань книжкова галузь уже оцінювала свої сукупні збитки у 11,9 млрд грн.

"Зараз книжковий ринок, на мій превеликий жаль, перебуває в глибокій кризі. І ця криза дійсно почалася раніше. Через те, що люди виїжджають за кордон, через моральний і психологічний стан, який не сприяє купівлі книжок. Книжки взагалі ніколи не були предметом першої необхідності«, — розповіла генеральна директорка видавництва Vivat Юлія Орлова.

За її словами, зараз видавці фактично зіткнулися одразу з двома каналами втрат. З одного боку, російські удари знищують їхні власні склади та виробничу інфраструктуру. З іншого боку страждають склади партнерів, через яких книжки потрапляють до покупців.

Продукція Vivat, зокрема, представлена в «Епіцентрі», «Аврорі», Rozetka та проходить через розподільчі центри «Нової пошти». Тому удар по такій інфраструктурі може означати для видавництва не тільки втрату частини книжок, а й тимчасове припинення нових поставок.

В цьому випадку наслідки атак починають безпосередньо впливати на фінансову модель бізнесу.

"Ми вже надрукували книжки, вже погодили ці поставки, вже сформували свої плани. Якщо ми не відвантажуємо книжки, то не отримуємо грошей. І тоді виникає абсолютно логічний касовий розрив: витрати є, а доходів стає дедалі менше. А далі ми будемо вимушені звільняти людей«, — пояснює Юлія Орлова.

Не вистачає грошей, щоб передрукувати втрачене

За оцінкою очільниці Українського інституту книги Олександри Коваль, унаслідок російських атак книжкова сфера могла втратити 8-12 млн примірників. Для повторного друку знищених книжок за умови збереження прав та макетів може знадобитися 1-1,5 млрд грн.

Одного з найбільших ударів зазнала корпорація «Ранок»: 1 серпня на її логістичному центрі в Харкові згоріли майже 8 млн книжок. Голова наглядової ради «Ранку» Віктор Круглов оцінював повне відновлення компанії у 3-5 років. Після атаки компанія також була змушена перейти до антикризового плану, який передбачає додрук підручників, зміну логістики та обмеження витрат.

Проблема для видавця полягає в тому, що разом із книжками фактично зникають уже вкладені в них гроші. Навіть продукція, яку вдалося врятувати безпосередньо від вогню, після гасіння часто непридатна для продажу через воду та піну.

За словами Юлії Орлової, втрати окремих компаній обчислюються мільйонами гривень, а достатніх резервів для повторного друку всього втраченого у видавництв немає. Тому бізнес змушений визначати пріоритети.

"Ми додруковуємо книжки тих категорій, які, як ми очікуємо, дадуть нам швидший оборот", — говорить CEO Vivat.

Насамперед це бестселери та інші видання з високою швидкістю продажів. Але такий підхід створює іншу проблему: видавництво не може формувати асортимент виключно з найбільш комерційних жанрів. Читачам потрібні дитячі книжки, нонфікшн, художня література та менш масові видання, навіть якщо вони повертають вкладені кошти повільніше.

Тож дефіцит оборотного капіталу може поступово впливати вже не лише на кількість книжок на ринку, а й на різноманітність пропозиції.

Дорожчає не тільки друк, а й зберігання книжок

На собівартість книжок одночасно тиснуть кілька факторів. Значна частина витрат видавництв прив’язана до валюти, адже за неї купують права іноземних авторів, папір та поліграфічні матеріали. Додається подорожчання електроенергії та складської нерухомості.

Остання проблема стає дедалі відчутнішою через постійне знищення складської інфраструктури. При цьому книжки потребують специфічних умов зберігання. На складі необхідно підтримувати температуру та вологість, адже папір і картон реагують на їхні зміни. Великим видавництвам потрібні приміщення площею у кілька тисяч квадратних метрів, а до вартості оренди додаються складське обладнання, техніка, персонал та програмне забезпечення.

Отже, навіть перенесення запасів у безпечніше місце означає для компанії додаткові витрати.

Відновлення видавництв та зупинка інвестицій

Ризики війни вже змусили Vivat змінити логістику. Частину запасів компанія свого часу перевезла з Харкова до Києва. Через посилення атак на столицю тепер цей склад переміщують до Львова.

Але логістикою зміни не обмежуються. Так, до кінця року Vivat не планує відкривати нові книгарні. Компанія також скорочуватиме закупівлю авторських прав та відкладає частину запланованих інвестицій у програмне забезпечення й автоматизацію.

"Якщо раніше я закладала на розвиток певний відсоток, потім менший відсоток, то зараз у мене абсолютно інша задача, а саме зберегти видавництво у притомному стані. У нас зараз задача не розвиток, а виживання«, — каже Юлія Орлова.

Ця теза показова саме для стану ринку: йдеться про одного з великих його гравців. Якщо навіть такі компанії починають переводити гроші з розвитку на підтримання поточної діяльності, для невеликих видавництв запас міцності може бути значно меншим.

Малим видавцям відновлюватися ще складніше. Це видно на прикладі молодого видавництва MISON, яке на момент російського удару працювало лише близько пів року.

Директор видавництва Олександр Пахолюк розповів delo.ua, що офіс компанії згорів повністю. Разом із ним були втрачені техніка, меблі, документи, частина першого накладу та обладнання для енергонезалежності. Прямі збитки становили близько 740 тис. грн без урахування витрат на відновлення самого приміщення.

Видавництво втратило й частину зверстаних макетів майбутніх книжок. Їх довелося створювати повторно, оскільки файли залишилися на локальному комп’ютері дизайнера і не встигли потрапити на сервер. За тиждень команда повернулася до дистанційної роботи, а згодом облаштувала тимчасове робоче місце. Проте компенсувати втрати компанії доводиться переважно власним коштом.

Схожу проблему, хоча й іншого масштабу, переживає «Наш Формат». За останній рік видавництво двічі постраждало від російських атак.

Після пошкодження складу в липні 2025 року компанія була змушена переїхати. Директорка бренду «Наш Формат» Анастасія Нікітіна оцінює втрати від переїзду та простою у $30–100 тис. Після наступної атаки у серпні 2026 року постраждав уже офіс компанії. Пов’язані з цим витрати оцінюються у суму до 500 тис. грн.

Обидва видавництва покривають втрати власними ресурсами.

Книгарні входять у кризу

Ситуацію на ринку ускладнює те, що проблеми виникли не тільки на стороні виробництва книжок. Навесні та влітку 2026 року на ринку почалася хвиля закриття фізичних книгарень. Тоді представники галузі серед причин називали падіння продажів та збитковість окремих торговельних точок.

За останні місяці припинили роботу або оголосили про закриття низка магазинів у різних містах. Водночас після російських атак постраждав і книжковий ринок біля станції метро «Почайна» у Києві.

За даними профільного медіа «Читомо», після атаки 16 серпня лише на складі книгарні «Альпака» було знищено близько 42 тис. книжок орієнтовною роздрібною вартістю 6 млн грн. Книгарня «ТСП» оцінювала втрачений товар та обладнання приблизно у 15 млн грн.

Для видавців скорочення кількості фізичних точок означає ще одну проблему — зменшення каналів продажу. Для прикладу: Vivat поки планує зберігати наявну мережу, але нових книгарень до кінця року відкривати не буде. За словами Орлової, через високу орендну плату компанії, ймовірно, доведеться переглядати й роботу частини чинних локацій.

Чому видавництва не можуть взяти кредит

Відновлення втрачених книжок потребує капіталу, однак доступ до банківського фінансування для видавничого бізнесу залишається обмеженим. За словами учасників ринку, одна з причин є структура активів видавництв. Значну їхню частину становлять саме книжки, які банки не розглядають як прийнятну заставу.

До цього додається проблема страхування воєнних ризиків. Такі продукти на ринку вже є, однак запропонована вартість страхування, за словами CEO Vivat, може перевищувати рівень рентабельності книжкового бізнесу.

Тому видавці очікують від держави не одного окремого рішення, а комплексу інструментів. Серед них:

• доступ до пільгового кредитування;
• прийнятні механізми страхування воєнних ризиків;
• підтримка фізичних книгарень та відновлення програм поповнення бібліотечних фондів.

Окремим питанням залишається компенсація знищених книжок. Для видавництва це не просто втрачений товар, адже це кошти, які вже були витрачені на права, переклад, редактуру, дизайн, друк та виробництво і мали повернутися після продажу. Саме тому відновлення приміщення чи придбання нового обладнання не вирішує проблему втрати оборотного капіталу.

Український книжковий ринок може скоротитися

Якщо додаткових механізмів підтримки не з’явиться, одним із наслідків нинішньої кризи може стати подальше скорочення самого ринку. Менші фінансові резерви вже змушують видавців концентруватися на книжках, які продаються швидше, відкладати інвестиції, обережніше купувати права та переглядати розвиток роздрібних мереж. Для частини компаній питання може стояти ще гостріше.

Поки видавці намагаються адаптуватися власними силами: перевозять склади, перерозподіляють запаси, скорочують інвестиції та обирають для повторного друку книжки, здатні швидше повернути вкладені кошти. Однак така адаптація має свою ціну. Якщо гроші, які мали йти на нові книжки, книгарні, автоматизацію та розвиток, дедалі частіше доводиться витрачати на відновлення вже створеного, то український книжковий ринок ризикує не просто втрачати окремі компанії, а він може поступово скорочуватися.