Всеукраїнський переворот: як змінилися ланцюги постачання ритейлерів за 5 місяців війни?
Від перших днів широкомасштабного вторгнення найбільших збитків і змін зазнала вітчизняна логістика. Розподільчі центри деяких ритейлерів опинилися на окупованих територіях, а заблокованість портів вплинула на вартість доставки та наповненість полиць. Як українські торгові мережі проживають перебудову ланцюгів постачання — читайте в нашому огляді.
Заблоковані порти та терміни доставки — взаємозалежність
Майже всі представники торгових мереж зазначають, що блокування портів збільшило терміни та вартість доставки. Своєю чергою, затримки та пошуки альтернативних ланцюгів постачання підвищують вартість товарів.
Юрій Поєнко, директор з логістики мережі супермаркетів VARUS, говорить про те, що всі контейнери, які раніше прибували до українських портів, йдуть через порт у Румунії, а далі суходолом. Це збільшує час транзиту на 15-20 днів, через що вартість логістики зросла на 35-40%. Проте на заповненість полиць це не вплинуло: як зазначають у мережі, VARUS має значні складські запаси, що дозволяють наповнювати полиці супермаркетів навіть з урахуванням затримки постачання.
У лідера ринку food-ритейлу України, мережі АТБ, схожа ситуація: «Через блокування портів ми були вимушені використовувати інші порти — польські, румунські. Використали прямі автомобільні перевезення, а також цілком змінили шляхи руху товарних потоків вже на території України. Звичайно, що це негативно зобразилося на термінах та вартості постачання необхідних товарів. Додатковою проблемою став дефіцит транспорту та черги на кордоні», — говорить Сергій Демченко, начальник управління з корпоративних комунікацій корпорації «АТБ».
Представники мережі додають, що на початку війни у хаотично-складних обставинах в логістиці рятував власний автопарк. В АТБ було 750 автомобілів і весь автофлот було залучено для доставки товарів від виробників на склади й далі до магазинів.
У локальних західноукраїнських мережах теж відчули вплив заблокованих портів. Директор з логістики ТОВ «Клевер Сторс» (мережа експрес-маркетів «Сім23») Сергій Дідич вказує на те, що всі товари, які раніше йшли через порти, зараз мають складнішу і дорожчу логістику автотранспортом. А перелік таких товарів надзвичайно широкий, тому закриття портів вплинуло на подорожчання упаковування, витратних матеріалів, бакалійних товарів, фруктів та інших категорій.
У непродовольчому ритейлі через вищевказані обставини скоротився асортимент товарів. Наприклад, у мережі електроніки та побутової техніки «Фокстрот» 40% асортименту надходило саме морем. Зменшення постачання стосується передусім категорій преміум-сегменту. «Може спостерігатися певна нестача товару в деяких категоріях, але класичним дефіцитом це називати не варто. Для прикладу, якщо середньостатистичний магазин техніки мав в асортименті від 30 до 60 моделей пральних машин, то зараз має від 20 до 40», — пояснює Вадим Осинський, начальник управління логістики "Фокстрот«.
Міжнародна мережа товарів для дому JYSK поставляє товари в Україну з логістичних центрів в Європі, куди товар попадає в тому числі через європейські порти зі всіх куточків світу. Тому блокування українських портів напряму не вплинуло на постачання товарів в мережу JYSK в Україні. Водночас частина постачальників JYSK мали затримки з доставкою матеріалів через блокування портів в Україні.
Логістичне забезпечення
У логістичному забезпеченні торгових мереж значну роль відіграють розподільчі центри та склади, з яких товар доставляється до магазинів. Найбільший складський хаб в Україні (а це 70-80% усіх складських приміщень) знаходився в Київській області, де було зосереджено 1,8-2,2 млн кв.м приміщень. З початком війни підприємства були змушені перевозити товар на Західну Україну, оскільки розподільчі центри та склади у Київській області було пошкоджено, або й взагалі зруйновано.
У мережі АТБ зазначають, що в результаті військових дій було знищено три їхні розподільчі центри та ще один залишився на непідконтрольній території. Тривалий час ритейлер здійснював постачання товарів в магазини з більш віддалених складів. Станом на 5-ий місяць війни торговому оператору вдалося відновити роботу розподільчого центру в Копилові під Києвом та орендувати кілька додаткових і в такий спосіб вийти на штатний режим постачання. Зараз у мережі АТБ діє 8 розподільчих центрів і всі магазини отримують товари вчасно та в повному обсязі.
Мережа «Фокстрот», чий склад у Гостомелі був знищений російськими військами ще на початку активних бойових дій, перемістила основний РЦ у Західний регіон — у Львів. Площа складу складає 3,5 тис. кв.м і зараз він відіграє роль основного хабу компанії для подальшого розподілу товару.
Логістичне забезпечення торгових об’єктів європейських компаній зазнало менших потрясінь, проте все ж виникли певні труднощі: за організацію постачання товарів в магазини JYSK в Україні відповідає один з міжнародних логістичних відділів, що знаходиться в Радомсько, Польща. У цьому розподільчому центрі відбулося суттєве скорочення кількості європейських перевізників, які були готові возити товар в Україну. Додатковим ускладненням стали кратний ріст вартості фрахтів, багатокілометрові кількаденні черги на кордонах, введення режиму критичного імпорту тощо.
Представники торгової мережі VARUS повідомляють, що логістичне забезпечення у них відбувається так само як і до війни: постачальники доставляють товари на розподільчі центри мережі в Києві, Дніпрі, Кривому Розі. Складнощі із транспортом були тільки в перший місяць війни.
Імпорт товарів-аналогів
Юрій Поєнко, директор з логістики мережі супермаркетів VARUS про імпорт та заміщення товарів:
— Потужності локальних виробників не дозволять покрити всю нашу мережу, проте вони закривають полиці в супермаркетах окремих регіонів. Відомі бренди теж скоротили постачання, оскільки певні ланцюжки виробництва знаходились в Росії та Білорусі. Але нам вдалось знайти аналоги на заміну, що задовольнять потреби клієнтів.
В умовах воєнного часу ритейлери зіткнулися з труднощами постачання та наявності товару, оскільки деякі виробники локалізуються на тих територіях, що зараз знаходяться в окупації.
"Сьогодні постачання здійснюються переважно з Європи та Туреччини: овочевий набір, сіль (100% імпорт), сода, макарони, булгур, кондитерка, сир, м’ясна гастрономія та ін. З Азії: рис, чай, кава. Аби закрити потреби у певних товарних позиціях, мережа АТБ підписала понад сто нових угод з регіональними постачальниками", — говорить Сергій Демченко, начальник управління з корпоративних комунікацій корпорації "АТБ«.
У західноукраїнській мережі «Сім23» зазначають, що почали активну роботу з пошуку як нових місцевих постачальників, так і партнерів за кордоном для заміщення товарами-аналогами. Було залучено до співпраці нових західноукраїнських постачальників, а також розпочато власний імпорт товарів з Польщі. В основному це категорії товарів, що виявилися найбільш уразливими і не могли бути забезпечені в повному об’ємі — напої, бакалійна група та частково кондитерські вироби.
"Організація власного імпорту в умовах війни виявилася непростою задачею. Особливі труднощі викликало питання вартості транспортного перевезення, що виросла в 3-4 рази від довоєнних цін, а також — час перетину кордону, який деколи тривав до 5 діб", — говорить Сергій Дідич, директор з логістики мережі "Сім23«.
У непродовольчому ритейлі теж зміни — мережа побутової техніки та електроніки «Фокстрот» посилює співпрацю із заводами, які розташовані в Румунії, Словенії, Словаччини, Польщі, країнах Прибалтики. Такі зміни відбуваються через нові логістичні ланцюги через Європу і подвійний фрахт вартості доставки. Але оскільки ці виробництва весь час працювали на європейський ринок, потрібно трохи часу, щоб «українізувати» таку техніку: виготовити українські інструкції, меню, інтерфейс тощо, та налагодити її постачання в повному обсязі.
Майбутнє логістики очима ритейлерів
Сергій Демченко, начальник управління з корпоративних комунікацій корпорації «АТБ»:
— Україна має всі можливості стати для Європи потужним логістичним хабом. Величезний потенціал знаходиться в розвитку логістичної інфраструктури, бо ще до війни був відчутний дефіцит розподільчих центрів, пропускної спроможності портів, терміналів, автодоріг. Також є високі очікування від переходу на електронний документообіг, спрощення та прискорення багатьох формальних процедур, в особливості митних.
Українські ритейлери об’єктивно оцінюють будь-які потенційні можливості розвитку, опираючись на сьогоднішні реалії: «Розглядати логістику відокремлено від політико-економічної ситуації неможливо. Якщо Україна не відстоїть свою незалежність та цілісність, то питання логістики стане неактуальним», — зазначає Country Manager JYSK в Україні Євген Іваниця. Також він додає, що в короткій перспективі, доки йде війна і на автомобільний канал перемикнулася велика кількість секторів, які до того користувалися іншими каналами — морським, трубопровідним тощо — критично важливим є ефективність всієї транспортної системи, на яку суттєво збільшилося навантаження.
Компанії шукають шляхи оптимізації ланцюгів постачання у вкрай складних умовах, які щодня диктують нові правила. Наявність товарів на полицях та безперебійне забезпечення українців продуктами харчування свідчить про оперативність українських ритейлерів у пошуку рішень в складних умовах. Важко прогнозувати яких змін зазнаватиме сектор логістики, проте за умов зростання витрат на доставку, ринок має всі передумови для консолідації зусиль з обробки, зберігання товару та транспортування вантажів територією країни.