Споживачі продовжують економити, обдумано підходять до витрат і підтримують соціально відповідальний бізнес — дослідження «Делойт»

«Важливою ознакою є поступове відновлення споживацької активності в Україні. Деякі показники, наприклад частота купівлі продуктів харчування, вже відновились до довоєнних рівнів. Інші, такі як купівля електроніки та побутової техніки, одягу і взуття, зросли на 25% і 14% відповідно, порівнюючи з 2022 роком. Це свідчить про відновлення довіри споживачів, а також про здатність ритейлу адаптуватися до нових умов», — зазначає Олександр Ямпольський, директор, керівник галузевої групи з ритейлу та оптової дистрибуції «Делойт» в Україні.

Українці продовжують економити та рідше здійснювати покупки

У 2023 році тенденція економити серед українських споживачів зберігається. Залежно від категорії товарів, економлять від 41% до 77% українців. Попри те, що показник все ще високий, спостерігається позитивна динаміка, як порівняти з 2022 роком (47%—86%). Найменше економлять на лікарських засобах, дитячих товарах та купівлі готової їжі.

Щодо продуктів харчування, які становлять значну частку чека українців, то витрати в цьому сегменті зросли у 32% споживачів. Значна частина українців купує їжу (47%) та ліки (43%) про запас.

Водночас українці переосмислюють свої харчові звички та змінюють пріоритети. Відвідування ресторанів і барів у 2023 році скоротилося: 55% опитаних роблять це значно рідше, що на 24 в. п. менше, ніж у 2022 році. Натомість зростає популярність приготування їжі вдома (50%), найбільше це стосується тимчасово безробітних (53%), фрилансерів (72%) і тих, хто займається домогосподарством (59%).

Дозвілля продовжує бути не в пріоритеті витрат — 65% респондентів економлять на розвагах поза домом, а 58% рідше, ніж минулого року, відвідують кінотеатри та концерти. Проте онлайн-розваги стають все більш популярними: 32% українців збільшили витрати на перегляд ТБ та стримінгових каналів.

Онлайн-шопінг стає все більш популярним серед українців

Онлайн-сегмент продовжує розвиватися: частота онлайн-замовлень збільшилась на 12%. Найчастіше в інтернеті українці купують електроніку та побутову техніку (26%), косметику та парфумерію (19%), а також одяг та взуття (17%).

Офлайн залишається важливим форматом купівлі в житті українців. Якщо порівнювати з 2022 роком, коли через повномасштабне вторгнення та питання безпеки частота офлайн-покупок суттєво скоротилася до 50%, то цього року спостерігається відновлення: кількість покупок збільшилась на 9%. Найчастіше в традиційних магазинах купують їжу (85%), алкогольні напої (79%), товари для дому та побутову хімію (72%).

Допомога стала звичкою: все більше українців регулярно донатять

Невіддільною частиною споживацької поведінки співвітчизників залишається громадянська позиція. Як і минулого року, абсолютна більшість споживачів (70%) продовжує бойкотувати виробників товарів/продавців, які не залишили ринок країни-агресора, а донати стали майже такими ж популярними, як продукти харчування. За даними дослідження, 92% українців донатять на допомогу ЗСУ або постраждалим внаслідок воєнних дій, що на 2 в. п. більше, ніж у 2022 році. 33% опитаних роблять це систематично, що на 13 в. п. більше, ніж минулого року. Більш ніж удвічі зросла кількість земляків, які донатять регулярно, перебуваючи за кордоном — із 17% до 38%.

Українці найбільше довіряють зборам коштів від знайомих, друзів та колег. Їх підтримують понад 75% опитаних, а середня сума донату становить 147 гривень. Друге місце за рівнем довіри посідають великі благодійні фонди, такі як «Повернись живим», фонд Сергія Притули, а також збори Лачена (Ігоря Лаченкова), на них донатять майже 71% респондентів. На державні збори (такі як UNITED24) донатить теж значна частина населення — понад 60%, при цьому розмір середнього донату становить 121 грн.

Більш ніж половину бюджету українці витрачають на їжу та обов’язкові платежі, що відрізняється від тенденції у світі

Цього року було проведено порівняння споживацьких настроїв українців з настроями споживачів у Німеччині, Польщі, США, Канаді, ПАР та із середнім світовим показником.

Українці найбільше серед жителів інших країн, у яких проводилось дослідження, витрачають на продукти харчування та обов’язкові платежі. Цей показник сягає 66%, що понад удвічі більше, ніж середній світовий показник. Україна — єдина серед досліджуваних країн, де витрати на цю категорію перевищують 50%.

Українці значно менше витрачають на товари та послуги, які не є необхідними для базового існування. Найбільш помітна різниця у розподілі бюджету на такі категорії:

• Дозвілля (включно з ресторанами/кафе), відпочинок і туризм: українці витрачають 2% свого бюджету на цю категорію, у той час як жителі Німеччини — 17%, Польщі — 15%, США — 19%, Канади — 15%, ПАР — 17%.
• Електроніка, побутова техніка та товари домашнього вжитку: українці витрачають 2% бюджету на цю категорію, жителі Німеччини — 10%, Польщі — 12%, США — 12%, Канади — 10%, ПАР — 14%.

У таких категоріях, як одяг та взуття, охорона здоров’я, транспортні витрати та цифрові послуги, немає відчутної різниці між українцями та жителями порівнюваних країн.

«Незважаючи на війну, українці продовжують робити все можливе для підтримки себе, близьких та країни. Українські споживачі стійкі, адаптивні та небайдужі. Вони економлять, обдумано підходять до витрат і регулярно донатять. Невід’ємною частиною споживацької поведінки, як і раніше, залишається активна громадянська позиція: 70% українців продовжують бойкотувати виробників товарів/продавців, які не залишили ринок країни-агресора. Віримо, настане той час, коли наша команда готуватиме дослідження, яке охоплюватиме період «після перемоги», — підсумував Олександр Ямпольський, директор, керівник галузевої групи з ритейлу та оптової дистрибуції «Делойт» в Україні.