Опубліковано

Як краще називати бренди у ритейлі: кирилицею чи латинкою?

У ритейлі неймінг — це перший контакт із покупцем, основа впізнаваності та важливий елемент комунікації. Вибір між кирилицею і латиницею на перший погляд здається суто стилістичним, але насправді він пов’язаний із цілим рядом стратегічних і практичних аспектів.

Думками поділився Володимир Поліщук, CMO з 14-річним досвідом в різних ритейл-мережах, співвласник MUST marketing agency, автор понад 100 назв брендів.

Бренд ритейлера

Назва торговельної мережі часто має бути максимально зрозумілою широкій аудиторії. Для українського ринку це означає простоту читання кирилицею, адже саме так сприймає більшість покупців. Проте латиниця може додавати відчуття міжнародності й сучасності, особливо якщо компанія планує експансію на європейські країни.

Мережі супермаркетів в Україні часто обирають кирилицю: «Сільпо», «Фокстрот», «Близенько», «КОЛО». Водночас латиниця теж знаходить місце: наприклад, VARUS, NOVUS, PROSTOR виглядає сучасно й легко інтегрується у міжнародний контекст.

Бренд ВТМ — private label

Для власних торгових марок ситуація відрізняється. ВТМ часто асоціюється з конкретною категорією товару — продуктами, побутовою хімією чи косметикою. Тут латиниця може спрацювати на асоціацію з глобальними брендами та підсилити довіру (Esto, Bravo, Aro). Водночас кирилиця може підкреслити локальність і цінову доступність («Розумний вибір», «Бажана марка», «Традиція»). Важливо переконатися, аби назва не виглядала «дешево» через занадто складну чи невдалу транслітерацію.

Важливо: латинка органічно підходить ВТМ, які позиціонують власним імпортом, тобто вироблені за межами України. Наприклад, у «АТБ» — DeLuxe.

Реєстрація торгівельної марки

При реєстрації ТМ кириличні та латинські варіанти у 99% випадків не вважаються різними назвами, адже для ТМ важливо мати вагомішу базу розрізняння торгових марок для споживачів. Наприклад, за допомогою графічного елемента.

Вивіски та візуальне оформлення

Назва на фасаді магазину має бути добре читабельною здалеку та зрозумілою «з першого погляду». Кирилиця на українському ринку буде зрозумілішою більшості, але латинські літери виглядають «глобально» й можуть асоціюватися з сучасністю та модними брендами. Дизайнери також звертають увагу на візуальну гармонію латинських літер у логотипі.

Важливо: назву не українською абеткою можна розміщувати на вивісках лише при наявності зареєстрованої ТМ.

Плутанина транслітерації

Одна з найбільших проблем латиниці — різні способи транслітерації. Наприклад, назву «Люкс» можна написати як Lux, Luks чи навіть Lyxe. Загалом найчастіші розбіжності в транслітерації мають голосні Я, Є, Ю, Ї. У цифровому середовищі це може створювати труднощі з пошуком бренду та правильним відтворенням у соцмережах чи в інтернет-магазині.

Однозначність читання та вимови

Ідеальний бренд — це той, який однаково легко читається і вимовляється, адже ми прагнемо поширюватися «сарафанним радіо» і незалежно від мови. Кириличні назви часто дають гарантію правильного прочитання в Україні, але стають складнішими для іноземців.

Латиниця, навпаки, у світі сприймається легше, проте в Україні може спричинити різні варіанти вимови. Наприклад, назву моєї агенції MUST ще 10 років тому клієнти легко могли називати «МУСТ».Тож, обираючи для неймінгу латинку, підбирайте уважно слова з літерами, що однозначно сприйматимуться більшістю.

Вибір між кирилицею та латиницею залежить від позиціювання та стратегічних планів бренду. Але важливо розуміти, що з кожним роком все більше українців однаково легко зчитують як українські, так і латинські назви — знання англійської все більше стає нормою.