Сирний конфлікт: чи стане польський експорт точкою напруги між ринками Польщі та України?
Спілка молочних підприємств України заявляє: полиці магазинів дедалі активніше заповнює імпорт із ЄС, і головним драйвером цього тренду є Польща. Українські виробники закликають уряд втрутитися та захистити внутрішній ринок.
Українська сторона, закликаючи уряд до втручання, наводить конкретні цифри: частка імпортних сирів на українському ринку зросла з 38% до 45% у 2025 році, і тенденція залишається висхідною.
Якщо динаміка збережеться, вже у березні–квітні 2026 року українські виробники можуть контролювати менш ніж половину внутрішнього ринку. Для галузі це питання виживання, для ритейлу — складний вибір між ціною, маржею та підтримкою національного виробника.
Втім у Польщі бачать ситуацію інакше.
Президент Асоціації польських переробників молока Марцін Гидзік оцінює ситуацію не лише крізь призму економіки, а передусім як тест на зрілість торговельних відносин між Польщею та Україною. На його думку, найбільший ризик полягає не стільки в самих показниках імпорту, скільки в тому, як про них починають говорити.
«Я сприймаю цей «сирний спір» як перевірку зрілості торговельних відносин і галузевої співпраці між Польщею та Україною в умовах війни, цінового тиску та політичної чутливості з обох боків», — коментує Марцін Гидзік.
На думку польської сторони, мова про «залив ринку» може створити зайву напругу там, де потрібен прагматизм і партнерство.
Політичний контекст
Експерт наголошує, що перенесення галузевих суперечок у політичну площину є особливо небезпечним на тлі війни та запланованої інтеграції України до ЄС.
«Говорять про швидке приєднання України до Європейського Союзу вже у 2027 році — принаймні в частині доступу до єдиного ринку". Тож наші відносини не повинні ставати заручниками подібних криз», — додає президент Асоціації польських переробників молока Марцін Гидзік.
На його думку, запровадження торговельних бар’єрів у момент, коли обидві країни мають посилювати співпрацю з огляду на майбутнє членство України в ЄС, може виглядати як крок назад.
Замість конфронтації польська сторона пропонує прагматичний сценарій: спільні інвестиційні проєкти, трансфер know-how у сфері молочних технологій і довгострокові контракти на постачання сировини.
У Польщі наголошують: ситуацію варто оцінювати насамперед з точки зору українського споживача. В умовах війни та зниження купівельної спроможності населення польські сири, за словами представників галузі, допомагають забезпечити стабільність пропозиції на полицях.
Польські виробники підкреслюють, що завдяки масштабам виробництва та високій ефективності переробки їхня продукція пропонує конкурентне співвідношення ціни та якості.
З їхньої точки зору, експорт до України не має на меті витіснення місцевих гравців. Його роль — підтримати доступність базових продуктів у складний період та мінімізувати ризики різких цінових коливань на ринку.