Опубліковано

Культура вибору замість культури споживання: що показав алкогольний кошик березня

Олеся Гайда, директор департаменту управління товарною категорією dry мережі супермаркетів VARUS, проаналізувала алкогольний кошик березня та відзначила чіткий зсув у споживчій поведінці. За її спостереженнями, українці дедалі рідше керуються імпульсом або статусністю вибору, натомість орієнтуються на раціональність, зрозумілість і доречність покупки в конкретний момент.

Це підтверджує формування нової культури споживання, де ключову роль відіграє усвідомлений підхід до вибору продуктів.

Найпоказовіша динаміка — у вині. Категорія просідає, і ключова причина тут — ціна. Українські виробники суттєво подорожчали, тоді як імпорт активно підтримується промо і виглядає більш привабливо для покупця. На цьому тлі ігристе демонструє зростання, але воно має чітко виражену природу — це «акційний ріст». Просекко, Асті, Кава залишаються зрозумілими і передбачуваними для покупця продуктами, які регулярно підсилюються знижками, а отже, частіше потрапляють у кошик.

Винні напої, зокрема на кшталт Fragolino, навпаки, втрачають позиції — і це стосується як імпортних, так і локальних брендів. Це вписується і в загальну динаміку категорії: вино просіло на 20–25% у натуральному вираженні порівняно з довоєнним періодом, при цьому середні ціни зросли на 46%.

Горілка після складного періоду минулого року стабілізувалася, але не демонструє активного росту. У порівнянні з довоєнним періодом вона також залишається в мінусі — падіння становить 10–12% у літрах при зростанні середніх цін на 15–20%.

Натомість реальним драйвером стає імпортний міцний алкоголь — віскі, ром, джин. Саме ці категорії сьогодні формують динаміку і задають тон у сегменті: вони демонструють зростання на 50–60% у натуральному вираженні та +79 % до середньої ціни, що свідчить не лише про більші обсяги споживання, а й про перехід у дорожчі сегменти.

Якщо узагальнити, логіка вибору стала максимально простою. Промо сьогодні часто важливіше за бренд. Покупець обирає знайомі категорії, не готовий витрачати час на складні рішення і дедалі частіше купує алкоголь «під ситуацію» — для невеликої зустрічі, вечері чи домашнього формату. У цій моделі перемагає не той продукт, який об’єктивно кращий, а той, який легше зрозуміти і швидше обрати в моменті.

На цьому тлі часто виникає питання про зростання інтересу до локальних виробників і крафтових дистилерій. Інтерес дійсно є, але його не варто перебільшувати. Частка крафтового продукту залишається незначною, адже це категорія, яка потребує пояснення і не є масово знайомою. Вона краще працює в спеціалізованих магазинах або барах, де є можливість розповісти про продукт.

Щодо вина, локальні виробники сьогодні додатково наражаються на ціновий тиск, тоді як у сегменті міцного алкоголю крафт виглядає перспективніше — передусім у джині та фруктових дистилятах. Втім, це поки що історія про якість і концепцію, а не про обсяг.

Загалом ми не стаємо суспільством, яке споживає менше алкоголю. Ми стаємо суспільством, яке інакше обирає. Покупець залишається чутливим до ціни, але водночас хоче розуміти, що саме він купує, і дедалі частіше обирає «краще, але під конкретну ситуацію». Це поступова еволюція, яка змінює саму культуру споживання.

Показовим у цьому контексті є розвиток безалкогольних альтернатив. Zero Alcohol — це вже не нішевий експеримент, а сформований сегмент. Частина споживачів свідомо зменшує споживання алкоголю, а молодша аудиторія дедалі частіше сприймає 0% як норму, а не виняток. Це глобальний тренд, який повністю відображається і на українському ринку.

Ще одна важлива зміна — трансформація ролі патріотичного фактора. Підтримка українського виробника залишається важливою, але більше не працює сама по собі. Сьогодні покупець обирає за принципом «підтримую своє, якщо воно конкурентне». Українські дистилерії поступово відповідають на цей запит, особливо в категоріях джину та фруктових бренді, але це поки що точкові успіхи, а не масове явище.

Березень показав, що ринок дорослішає разом із покупцем. І в цій новій реальності ключову роль відіграє не гучність бренду чи навіть його походження, а здатність бути зрозумілим, доступним і доречним саме в той момент, коли людина робить свій вибір.