Мобілізація та її виклики для роботи торгових мереж

Дефіцит робочої сили

Понад 90% людей в українському війську — чоловіки. І, як правило, у логістичних центрах, водіями, вантажниками та охоронцями працюють саме чоловіки. У зв’язку з мобілізацією у ритейлерів виникають проблеми із закриттям таких вакансій. Однак дефіцит кадрів відбувається не лише через мобілізацію, а й через міграцію людей. Особливо в областях, які наближені до зони активних бойових дій. У мережі «Файно Маркет» розповідають, що у компанії 90% працівників — це жінки, тому особливо в перші місяці війни звільнення збільшувалися через міграцію. «Жінки разом з дітьми виїжджали за кордон. Відтік персоналу з міст та областей був дуже чуттєвим, тому це вплинуло на закриття вакансій», — говорять у департаменті з управління персоналом «Файно маркет».

Іншою проблемою працевлаштування під час війни стала офіційність процедури. У компанії «МЕТРО Кеш Енд Кері Україна» розповідають, що кандидати відмовляються від офіційного працевлаштування. Таким чином, потенційні працівники бояться потрапляти до звітів, які компанія подає до ТЦК (територіальний центр комплектування та соціальної підтримки — All Retail) та відмовляються надавати роботодавцю військові квитки чи приписні свідоцтва. Згідно з українським законодавством, роботодавець не може наймати осіб без цих документів, тому частина кандидатів відсіюється ще на етапі співбесіди.

Адаптація до мобілізації

Як показує практика, ритейлери прагнуть зберегти робочі місця своїх працівників. Аби забезпечити безперебійну роботу торгових мереж, кожна компанія має свою тактику адаптації: релокація, джампінг, військове бронювання, навчання та ін.

Від початку повномасштабного вторгнення в Україні не працюють два ТЦ METRO: у Маріуполі та Харкові. Усім співробітникам зачинених ТЦ компанія «METRO Україна» запропонувала місця в будь-якому іншому магазині мережі на аналогічній або спорідненій посаді — і 46% людей погодились на релокацію. Компанія оплатила працівникам та їхнім сім’ям витрати на переїзд і забезпечила житлом на два роки вперед. Інші співробітники, які не погодились на переїзд, протягом певного періоду залишалися у штаті компанії зі збереженням заробітної плати. Проте поступово вони знайшли інші місця проживання або іншу роботу.

Майже 200 працівників «METRO Україна» долучились до лав ЗСУ, що складає 20% від усіх військовозобов’язаних співробітників компанії. За таких умов ритейлер вдався до тактики джампінгу, яку адаптував ще за часів коронавірусу. Job jumping «METRO Україна» практикує найчастіше у ТЦ.

З початку війни в компанії «Вересень плюс» (мережа «Файно маркет») було мобілізовано 78 працівників. Зараз плинність персоналу достатньо низького рівня, до компанії повертаються співробітники, які на початку війни виїхали. Проте логістичний центр, «серце» мережі, на 100% складається з чоловіків, яких, на жаль, не можна замінити жінками. Відтак у ритейлера з’явилися хвилювання, щоб не залишитися без працівників. У зв’язку з цим компанія звернулася до Кіровоградської військової адміністрації з листом-клопотання про визначення підприємства критично важливим для функціонування економіки області. Таке рішення дало можливість забронювати в межах установлених норм необхідну кількість працівників на період мобілізації та воєнного стану.

Подібну тактику використовує і «METRO Україна» для бронювання своїх співробітників на критичних посадах.

Хвилі мобілізації створюють необхідність у швидкому навчанні та організації ефективного онбордингу для працівників. З початком повномасштабного вторгнення компанія Volwest Group (мережі «Наш Край» та SPAR) повністю переглянула свій підхід до роботи з персоналом. Було розроблено посібник «Робота з персоналом у воєнний час», де прописано, як діяти в різних ситуаціях керівникам структурних підрозділів. Певний час офіс компанії працював у дистанційному режимі, що дозволило розробити формат навчання для нових працівників у форматі онлайн (адаптували програми навчання під нові вимоги, зробили можливим здачу онлайн-атестацій, записали чимало навчальних роликів тощо). До того ж компанія навчає працівників не лише власних магазинів, а й партнерів-франчайзі. «Також в стратегічних планах компанії — розробка програми з залучення молоді, зокрема студентів», — говорить Ольга Семенюта, керівниця департаменту розвитку персоналу мережі супермаркетів «Наш Край» та SPAR.

Сприяння та підтримка тих працівників, які прийшли з фронту, має велике значення для збереження кадрів та забезпечення їхньої реінтеграції у робоче середовище. Подібна підтримка може стати одним із ключових факторів підтримки морального духу та мотивації працівників. Тому у мережі VARUS створили програму перенавчання і соціалізації ветеранів, яка ініційована інспекцією з питань праці та зайнятості населення. Вона дозволяє ветеранам проходити різні курси, які дають шанс перекваліфіковуватися та отримати можливість працевлаштування на нові посади. Нещодавно були проведені тримісячні курси за спеціальністю «Системний адміністратор», після яких ветерани матимуть змогу працевлаштуватись у мережі VARUS. Також компанія створила гарячу лінію психологічної допомоги, куди за потреби може звернутися кожен працівник та отримати консультацію.

Звільнення чи підтримка?

Від 24 березня 2022 року набув чинності Закон України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану». Він значно розширює права роботодавця в трудових відносинах на період дії воєнного стану, водночас суттєво обмежуючи трудові права та гарантії працівників. Проте, відповідно до статті 119 «Кодексу законів про працю» та Закону «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин» від 19 липня 2022 року, за призваними на військову службу працівниками зберігаються місце роботи, посада і середній заробіток.

Чи дотримуються українські ритейлери законодавства?

Кожен з опитаних ритейлерів наголосив на соціальній відповідальності та дотриманні законодавчих вимог. Щобільше, ритейлер «Файно маркет» один із перших серед інших мереж в регіоні підвищив заробітні плати співробітників. У «METRO Україна» також не звільняють тих, хто долучився до захисту України добровільно та не має змоги працювати зараз. Незалежно від посади, до моменту демобілізації компанія зберігає робоче місце та заробітну плату у вигляді щомісячної матеріальної допомоги.

Сьогодні кількість співробітників мережі VARUS досягає майже 7 000 осіб. У добровольчих формуваннях територіальних громад — 3 людини. Мобілізовано до ЗСУ — 217 людей. Компанія підтримує і забезпечує своїх мобілізованих працівників всім необхідним на регулярній основі, купуючи амуніцію та проводячи додаткові збори в соціальних мережах. Якщо зібраних коштів для закриття збору не вистачає, тоді VARUS закриває залишок самостійно. Також надається соціальна підтримка співробітникам, що постраждали внаслідок війни.

Мобілізація під час війни значно впливає на торгові мережі, вимагаючи адаптації, стратегічного планування та підтримки персоналу. Недостатня кількість робочої сили через мобілізацію може призвести до перенавантаження людей та зниження якості обслуговування клієнтів. Під час мобілізації виникають зміни в попиті та споживчій поведінці, що передбачає гнучкість у діяльності. Логістичні виклики також потребують уваги, оскільки обмеження на шляхах сполучення та відсутність водіїв та вантажників впливають на постачання товарів.

Однак зміни у компаніях, пов’язані з мобілізацією, стають рушіями перегляду бізнес-процесів, посилення внутрішньої співпраці, а також пошуку нових резервів для забезпечення стійкості бізнесу.