Здоров’я та краса за європейськими правилами: як технічний регламент 2026 року змінить життя українських виробників

Новий регламент вимагає повної зміни філософії бізнесу. Це перехід від формального отримання «папірців» до впровадження реальних стандартів якості та безпеки. Для українських компаній це одночасно і квиток на полиці ЄС, і серйозний іспит на професійність.

Разом із Надією Ділай, мікробіологинею, PhD у фармацевтичних науках та керівною партнеркою ED Cosmetics, аналізуємо архітектуру цих змін: що саме трансформується та як бізнесу підготуватися до нових правил гри вже сьогодні.

5 ключових оновлень: було vs стало

Глобальна мета змін — безпека споживача та гармонізація з європейським ринком. Якщо раніше держава контролювала процес, то зараз контроль за безпечність усіх інгредієнтів у кожній баночці переходить до виробника.

1. Стандарти виробництва

Як працювало раніше: Бажане, але не примусове дотримання стандартів. Нечасті та вибіркові перевірки, що вважалися формальністю.

Що буде з серпня: Обов’язковий GMP (ISO 22716). Належна виробнича практика стає частиною закону № 65, затвердженого Кабінетом Міністрів України. Сюди входять чистота приміщень, контроль сировини, документування кожного кроку. Без цього виробництво вважатиметься незаконним.

2. Дозвіл перебування на ринку

Як працювало раніше: Отримання Санітарно-гігієнічного висновку («висновок СЕС»). Він був статичним документом на групу товарів.

Що буде з серпня: Нотифікація на онлайн-порталі або CPNP. Паперові дозволи перейдуть в діджитал-режим, де дані про кожний продукт будуть зберігатися на спеціальній базі-аналозі європейської. Це прискорить роботу, але потребуватиме детальнішої підготовки досьє.

3. Документація на продукт

Як працювало раніше: Технічні умови та сертифікати аналізу, часто лише формальний опис складу.

Що буде з серпня: На кожний продукт оформлюватиметься власний PIF (файл звіту про безпеку). В ньому експерт-токсиколог підтвердить, що засіб безпечний. Це означає, що виробник має знати кожну молекулу в складі продукту.

4. Відповідальна особа

Як працювало раніше: Юридична відповідальність розподілялася між виробником та дистриб’ютором.

Що буде з серпня: У кожному бренді визначать Responsible Person (відповідальну особу) як юридичну, так і фізичну, яка відповідатиме за маркування та зберігання документації протягом наступних 10 років.

5. Етикетка і маркетинг

Як працювало раніше: Рекламні обіцянки типу «диво-засіб» чи «універсальне рішення» і "миттєвий ефект«.

Що буде з серпня: Подібні написи у маркетингових кампаніях більше не допускають. Працюватимуть так звані Claims — обґрунтовані твердження, на які потрібні протоколи клінічних випробувань та наукові звіти.

Які нюанси варто врахувати

При переході на новий Регламент українським б’юті-бізнесам, а також медичним, фармацевтичним, харчовим тощо варто враховувати й менш очевидні, але критично важливі моменти:

• Окрім GMP та нотифікації, вводяться жорсткі обмеження на використання наноматерілів чи речовин категорії (канцерогенні, мутагенні).
• Вже від серпня не вийде просто купити «хорошу віддушку» — на неї потрібно буде мати пакет документів від постачальника, що включатиме IFRA та паспорт безпеки (MSDS).
• Варто сфокусуватися й на етикетці. Регламент підсилить заборону на тестування косметики на тваринах, що й так є міжнародним стандартом цивілізованих компаній.

Зміни фокусу у Private Label

Критичним нововведенням стає запровадження косметонагляду або cosmetovigilance, який полягає в тому, що виробник самостійно має збирати, аналізувати та звітувати державі про всі реакції споживачів на продукт.

Якщо раніше, наприклад, скаргу на алергію можна було передати технологу, то за європейським стандартом власник торгової марки має розробити внутрішній протокол фіксації інцидентів. Далі інформація про серйозні побічні ефекти обов’язково передається в органи ринкового нагляду.

Які ще зміни чекають на Private Label:

• З’явиться повна простежуваність кожного інгредієнта
• Необхідна буде наявність паспортів безпеки MSDS на всю сировину під рукою
• Увійде у силу аудит постачальників від підрядників без перешкод
• Обов’язковою стане юридична й особиста відповідальність бренду за чистоту та безпеку.

Private Label трансформується з простої моделі перепродажу на складний процес з ретельним контролем. Тепер успіх бренду напряму залежатиме від прозорості відносин із виробником та готовності власника компаній брати повну відповідальність за кожну одиницю товару.

З чого починати зміни вже зараз

Хоча серпень і здається далеким літнім місяцем, для косметичного циклу виробництва — це майже «завтра». Тому, щоб не доробляти усе в останній момент, варто почати з:

1. Аудиту виробництва — перевірте потужності на відповідність стандарту ISO 22716 (це найдовша та найдорожча частина підготовки).

2. Навчання персоналу — ознайомлення технологів з новими стандартами та роботою зі «Звітом про безпеку» та міжнародною номенклатурою інгредієнтів (INCI) — є необхідним для всіх процесів.

3. Перевірки складів та етикеток — аналіз кожного інгредієнта і відповідність вимогам маркування є обов’язковими, щоб не викидати тонни продукції та тисячі старих упаковок у 2026-му.

4. Співпраці з експертом-токсикологом — це обов’язково для затвердження звіту про безпеку.

Впровадження нового регламенту — це складний і тривалий процес, що може вимагати багато зусиль. Однак відповідність вимогам ЄС — це необхідний крок, який відсіє дрібних виробників та дасть легальним українським брендам важливе: довіру споживачів в Україні та можливість стати частиною глобального косметичного ринку за кордоном.