Опубліковано

Внутрішня комунікація в ритейлі: які інструменти допомагають працювати без збоїв

Якими інструментами користуються українські ритейлери, чому месенджери не витіснили корпоративну пошту і яку роль у внутрішніх процесах відіграє штучний інтелект — у матеріалі All Retail.

Центральний офіс запускає нову акцію, логісти повідомляють про зміни в поставках, HR нагадує про навчання персоналу, а за кілька хвилин повітряна тривога змушує всю команду перейти до зовсім іншого сценарію роботи. У великому ритейлі інформація не може чекати — вона має потрапити до працівника в потрібний момент.

За останні кілька років внутрішня комунікація торговельних мереж пройшла не менш масштабну трансформацію, ніж логістика чи операційні процеси. Якщо раніше її основним завданням було інформування співробітників, то сьогодні вона відповідає ще й за швидкість ухвалення рішень, безпеку персоналу, координацію сотень магазинів і підтримку команд у кризових ситуаціях.

Комунікація як критична бізнес-функція

До 2022 року внутрішня комунікація в більшості торговельних мереж виконувала насамперед інформаційну функцію: повідомляти про нові акції, зміни процесів чи корпоративні новини. Повномасштабна війна кардинально змінила її роль.

Сьогодні від швидкості обміну інформацією залежить не лише ефективність роботи команд, а й безпека людей, безперервність операцій та здатність компанії оперативно реагувати на нові виклики. Для мереж із сотнями магазинів і тисячами співробітників комунікація стала одним із ключових елементів управління бізнесом.

Змінився і сам підхід до комунікації. Якщо раніше головним завданням було донести інформацію, то тепер не менш важливо, щоб вона була зрозумілою, своєчасною, адресною та допомагала співробітникам швидко приймати рішення.

У мережі EVA зазначають, що за роки війни відмовилися від довгих універсальних повідомлень на користь чіткої структури: співробітник має одразу зрозуміти, що сталося, кого це стосується, які дії потрібно виконати та де знайти додаткову інформацію. Такий підхід дозволяє мінімізувати інформаційний шум і швидше реагувати на зміни.

У VARUS також наголошують: внутрішня комунікація вже не обмежується передачею повідомлень. Для працівників важливо мати можливість швидко поставити запитання, отримати відповідь і відчувати підтримку команди, особливо в умовах постійної невизначеності.

Схожої думки дотримуються і у «Фокстроті». У компанії розповідають, що після переходу офісу на дистанційний, а згодом гібридний формат роботи особливого значення набули не лише оперативне інформування, а й збереження командної взаємодії. Саме тому поряд із робочими каналами компанія активно розвиває спільноти, де співробітники можуть ділитися новинами, досягненнями, брати участь у благодійних ініціативах та підтримувати одне одного.

Від пошти до чат-ботів: як ритейлери вибудовують внутрішню комунікацію

Великі торгові мережі розділяють інструменти залежно від типу інформації, її терміновості та цільової аудиторії.

Базою офіційної комунікації у більшості компаній залишається корпоративна пошта. Саме через неї співробітники отримують документи, накази та регламенти, що потребують збереження й подальшого використання.

У «Фокстроті» корпоративна пошта також слугує майданчиком для корпоративного видання «Стрічка новин ГКФ». Попри популярність месенджерів, проєкт уже налічує 288 випусків і, як зазначають у компанії, досі не втрачає популярності серед працівників та виконує свої комунікаційні завдання.

Для щоденної взаємодії дедалі більшого значення набувають платформи для онлайн-співпраці. У «Фокстроті» для робочої комунікації використовують Microsoft Teams, а у VARUS — Google Meet, через який проводять регулярні наради між центральним офісом, регіонами та магазинами.

Оперативні питання найчастіше переходять у месенджери. Telegram, WhatsApp і Viber стали звичними інструментами для швидкої координації команд, вирішення поточних завдань та оперативного інформування.

Разом із тим, ритейлери наголошують: навіть попри популярність месенджерів, важлива робоча інформація не повинна залишатися лише в чатах. Для робочої інформації, документів, персональних даних або іншої чутливої інформації використовуються визначені компанією інструменти та захищені канали.

Думка експерта

Яна Якимович, HR-директорка мережі «Фокстрот»:

- Ми не маємо жорстких обмежень щодо використання конкретних месенджерів, однак підходимо до їх вибору з урахуванням як зручності для команд, так і питань безпеки. Водночас ми приділяємо велику увагу кібергігієні: регулярно нагадуємо командам про базові правила безпеки — не відкривати підозрілі листи в пошті, не переходити за невідомими посиланнями, зокрема в чатах, уважно ставитися до вкладень і запитів на доступи. У цих питаннях ми дотримуємося рекомендацій ІТ-партнера та внутрішніх політик безпеки.

Саме тому компанії активно розвивають власні цифрові системи. Так, у EVA центральним майданчиком для новин, документів і корпоративних проєктів є портал EVAfamily, а чат-бот допомагає швидко інформувати окремі групи співробітників, проводити опитування та збирати зворотний зв’язок. У VARUS для оперативного вирішення звернень працює Help Desk, який став одним із ключових інструментів взаємодії між різними підрозділами.

ШІ стає частиною внутрішніх комунікацій

Ще донедавна штучний інтелект асоціювався в ритейлі переважно з маркетингом. Однак сьогодні він поступово переходить у внутрішні процеси компаній — від HR і корпоративних чат-ботів до баз знань та персоналізованих комунікацій.

Так, у «Фокстроті» ШІ допомагає створювати контент, генерувати ідеї та працювати з візуальними матеріалами, а чат-боти автоматизують HR-процеси: від рекрутингу й адаптації стажерів до внутрішніх опитувань, сервісної підтримки та інформування співробітників про нові можливості й бенефіти.

Думка експерта

Яна Якимович, HR-директорка мережі «Фокстрот»:

- Ми поступово інтегруємо ШІ-рішення та автоматизовані інструменти у внутрішні процеси. У компанії активно використовуються чат-боти для різних HR- та комунікаційних процесів. Зокрема, вони допомагають автоматизувати кадрове адміністрування, рекрутинг і комунікацію з кандидатами, супровід стажерів, взаємодію зі співробітниками, проведення внутрішніх опитувань та досліджень рівня залученості, автоматичну розсилку привітань з днем народження, інформування про нові бенефіти та корпоративні можливості, а також комунікацію з працівниками щодо питань сервісної підтримки. Ми й надалі розвиваємо цей напрям, впроваджуючи рішення, які роблять внутрішню комунікацію швидшою, зручнішою та більш персоналізованою.

У VARUS розвивають AI-асистента для корпоративної бази знань, який допомагає співробітникам швидше знаходити потрібну інформацію та відповіді на робочі запитання. У компанії розглядають такі рішення, як логічне продовження розвитку внутрішніх сервісів, і планують поступово розширювати сфери їх застосування.

У EVA штучний інтелект використовують для підготовки чернеток, структурування інформації, адаптації повідомлень під різні аудиторії та роботи з великими обсягами тексту. Водночас корпоративний чат-бот допомагає проводити опитування, сегментувати розсилки та підтримувати комунікацію зі співробітниками.

Війна створила новий тип комунікації — кризову

За роки повномасштабної війни український ритейл фактично сформував ще один напрям внутрішньої комунікації — кризовий. Якщо раніше компаніям достатньо було оперативно повідомити працівників про зміни в роботі, то сьогодні внутрішні комунікації мають бути готовими до надзвичайних ситуацій у будь-який момент.

Усі опитані торгові мережі зазначають: під час повітряних тривог діють затверджені алгоритми, а безпека працівників залишається безумовним пріоритетом. У магазинах, офісах і логістичних центрах визначені відповідальні особи, які координують дії команд та контролюють виконання процедур.

Втім, найважливішим елементом кризової комунікації ритейлери називають не повідомлення під час тривоги, а підготовку до неї. Так, в EVA пояснюють, що компанія не дублює кожне офіційне сповіщення внутрішніми повідомленнями, натомість співробітники заздалегідь знають порядок дій, відповідальних осіб і сценарії поведінки. Це дозволяє уникнути інформаційного шуму саме тоді, коли швидкість реакції є критично важливою.

У VARUS, окрім затверджених інструкцій, регулярно проводять навчання з домедичної допомоги та оновлюють інформацію щодо правил безпеки. У «Фокстроті» також наголошують, що алгоритми дій постійно актуалізуються відповідно до ситуації.

Що працює найкраще

Попри різні підходи та інструменти, ритейлери демонструють спільну тенденцію: ефективність внутрішньої комунікації визначає не платформа, а принципи її побудови.

Насамперед це швидкість — у кризових умовах інформація має надходити без затримок.

Не менш важливими є простота та зрозумілість повідомлень: співробітник повинен одразу розуміти, що сталося, кого це стосується і які дії необхідно виконати.

Думка експерта

Катерина Антоненко, керівниця напряму внутрішніх комунікацій мережі магазинів EVA та EVA.UA:

- Найефективнішими виявилися простота, швидкість, сегментація і чесний тон. За час війни ми суттєво переглянули підхід до внутрішньої комунікації. Контент став більш прикладним, структурованим і адаптованим до різних аудиторій.

Найкраще працюють кілька принципів: оперативні повідомлення без довгих вступів, єдине джерело офіційної інформації, чітка сегментація аудиторій, зрозумілі алгоритми дій, регулярний зворотний зв’язок і залучення керівників, які першими пояснюють зміни своїм командам. Для нас внутрішня комунікація під час війни — це не лише про інформування, а й про відчуття опори.

Ще один тренд — відмова від універсальних розсилок на користь сегментації. Компанії дедалі частіше адаптують повідомлення для різних аудиторій, щоб уникнути інформаційного перевантаження. Водночас офіційна інформація має надходити з єдиного перевіреного джерела, що мінімізує ризик непорозумінь.

Не менш важливими стали чіткі алгоритми дій у нестандартних ситуаціях, регулярний зворотний зв’язок і чесна комунікація з командами. Саме ці принципи, а не кількість чатів чи сучасність цифрових сервісів, ритейлери називають основою ефективної взаємодії.

Схоже, війна змінила головне правило внутрішніх комунікацій: їхнє завдання — не просто інформувати, а допомагати людям швидко орієнтуватися в ситуації, довіряти компанії та працювати як єдина команда навіть у найскладніших умовах.

Думка експерта

Валерія Лєвда, керівниця відділу розвитку корпоративної культури та комунікацій мережі VARUS:

- В умовах війни найкраще працюють не складні комунікаційні інструменти, а передбачуваність і послідовність. Людям важливо знати, що компанія не зникне з інформаційного поля в складний момент, що вони отримають необхідну інформацію вчасно та зможуть поставити запитання, якщо вона їм потрібна.

Саме тому найбільш ефективними для нас стали регулярні комунікації, оперативне інформування про зміни та можливість отримати зворотний зв’язок тоді, коли він потрібен. У кризові періоди люди запам’ятовують не яскраві повідомлення чи креативні формати. Вони запам’ятовують, наскільки чесною, зрозумілою та своєчасною була комунікація компанії.