Міжнародні компанії Visa та MasterCard піднімуть вартість послуг під час війни

Український бізнес виснажений і не має вільних коштів, щоб закласти підвищену вартість інтерчейндж (еквайрингу) у свої витрати. Йдеться про сотні мільйонів гривень додаткових витрат на рік. Головним і небажаним наслідком цих змін стане зростання цін на товари для українців.

Головним і небажаним наслідком цих змін стане зростання цін на товари для українців. Український бізнес вважає, що поточний рівень ставки інтерчейндж на рівні 0,7% є економічно обґрунтованим та компромісним для всіх сторін, що дозволяє ритейлерам не збільшувати витрати та стримувати зростання цін, а банкам та платіжним системам заробляти на наданих послугах з еквайрингу. Також українські ритейлери просять не застосовувати умови Меморандуму між платіжними системами та Національним банком, який було підписано у липні 2021 року, до закінчення воєнного стану. Цей документ передбачає графік зміни ставки інтерчейндж до липня 2023 року. Меморандум, до якого сьогодні апелюють міжнародні платіжні системи, був підписаний в умовах мирного часу і не враховував обставини війни.

Отже, питання відновлення дії Меморандуму та передбаченого графіку повинно відбуватись не раніше, ніж скасування в країні воєнного стану. Щоб відтягнути час, підписанти Меморандуму готують додаткову угоду з метою її подальшого узгодження, відтак зниження ставок еквайрингу не відбудеться взагалі або відбудеться не раніше ніж через три місяці, що для українського бізнесу є критичним.

В умовах війни незрозуміла така позиція глобального бізнесу, частки якого в Україні становлять близько 99,4% ринку (45,5% Visa Inc. та 53,9% MasterCard Inc. відповідно), при цьому, ці компанії майже не постраждали під час війни, оскільки є глобальними гравцями, зокрема: чистий прибуток Visa Inc. за 2022 рік складає — $14,96 млрд, а чистий прибуток MasterCard Inc. — $9,93 млрд.

Намір укласти додаткову угоду до даного Меморандуму, враховуючи, що до цього зниження ставок відбувалось без підписання таких додаткових угод, свідчить про пряме бажання міжнародних платіжних систем підвищити ставки інтерчейндж та еквайрингу як для малого, так і для великого бізнесу вже з 1 липня 2023 року. Взимку українські торгові компанії інвестували значні кошти в купівлю генераторів, старлінків для повноцінної роботи при відсутності електроенергії. Наразі йде великий процес з відновлення роботи магазинів на деокупованих територіях. А додаткові витрати ритейл покладає на власні капітальні інвестиції. З початку війни був максимально збережений рівень роздрібної націнки на довоєнному рівні, а на соціальні товари роздрібна надбавка залишається регульованою в розмірі не більше 10%. Фінансові компанії можуть також у поточних умовах оновлювати своє програмне забезпечення та платіжну інфраструктуру (РОS-термінали) коштом комісійних прибутків, а не коштом громадян.

Ритейлери звертаються до Офісу Президента України, Кабінету міністрів України та Національного банку України з проханням втрутитися у ситуацію, оскільки регулювання ринковими методами не діє. Ринок платіжних послуг є монополізованим двома платіжними системами, тож для українських підприємців немає альтернативи для пошуку інших компаній. Ритейлери наполягають, щоб фінансові установи враховували воєнну ситуацію та можливі наслідки для українських громадян. Тим більше наразі вартість еквайрингу та ставки інтерчейндж в Україні попри війну і так вища за європейські показники. Війна — це не час для економічних змін, які можуть додатково вдарити по платоспроможності населення та бізнесу.