Бізнес-асоціації розкритикували програму «Національний кешбек»: чому малий бізнес опинився поза грою?

Про це йдеться у спільній заяві асоціацій підприємців України на сайті Національної платформи малого та середнього бізнесу.

Спільну заяву щодо «Національного кешбеку» підписали 25 асоціацій підприємців малого та середнього бізнесу, у тому числі Всеукраїнська професійна асоціація підприємців, Асоціація приватних роботодавців, Асоціація 4Бізнес, Всеукраїнська асоціація підприємців та споживачів.

У заяві йдеться про те, що програма «Національний кешбек» спотворює конкуренцію, оскільки до неї не входять підприємства малого бізнесу та макропідприємства, де середня кількість працівників — до 10 осіб, і вона діє через великі та середні торгівельні мережі.

На думку бізнес-асоціацій малого та середнього бізнесу, програма «Національний кешбек» у чинному вигляді має 3 головні недоліки:

• Надто багато вимог для підприємств та споживачів.
• У програмі не можуть взяти участь українці, які не користуються мобільним додатком «Дія».
• У програмі не можуть взяти участь підприємці на спрощеній системі оподаткування та звітності.

Також у заяві йдеться про те, що дискримінація спрощеної системи оподаткування та звітності шкодить конкуренції, бізнесу та завдає шкоди економіці держави загалом. Тому бізнес-асоціації малого та середнього бізнесу пропонують включити до «Національного кешбеку» підприємців на спрощеній системі оподаткування, які користуються РРО/ПРРО.

Також вони пропонують збільшити максимальну суму кешбеку на картку, яку можна отримати.

Як уряд відреагував на пропозиції бізнес-асоціації малого та середнього бізнесу і чи будуть їх реалізовувати — поки що не відомо.

Державну програму «Національний кешбек» в Україні реалізовують із вересня 2024 року. За даними Міністерства економіки, з вересня 2024 року до середини січня 2025 року українцям нарахували 1 млрд грн кешбеку за куплені українські товари. На картки для виплат вже перевели майже 400 млн грн, накопичених у вересні-листопаді минулого року.