Маркування на пачці плитки: що насправді означають ці значки
У магазині дивляться на лицьову сторону плитки: колір, фактуру, як вона ляже на стіну. А інформація про те, де її можна класти, надрукована на торці пачки дрібним шрифтом. П’ять позначень, які там стоять, вирішують, протримається покриття десять років чи потріскає після першої зими.
Водопоглинання: цифра, через яку плитка тріскає на вулиці
Стандарт ISO 13006 ділить пресовану плитку на групи за тим, скільки води вбирає черепок. Група BIa — не більше 0,5 % маси, BIb — від 0,5 до 3 %, BIIa — 3–6 %, BIIb — 6–10 %, BIII — понад 10 %.
Для вулиці, тераси й ганку підходить лише перша група. Вода, що зайшла в пори, замерзає і розриває черепок зсередини. Морозостійкість перевіряють окремим випробуванням — зразок проходить 100 циклів заморожування до мінус 5 градусів і відтавання водою. Плитка групи BIII цей тест не пройде ніколи, і жоден клей цього не виправить.
Сірий керамограніт 60×60: група водопоглинання BIa, та сама плитка підходить і для вулиці
PEI: ресурс поверхні, а не черепка
Клас стирання PEI показує, як довго верхній шар зберігає вигляд під ходінням. Випробування — обертання абразиву по поверхні до перших видимих слідів: PEI 1 витримує 150 обертів, PEI 2 — 600, PEI 3 — від 750 до 1500, PEI 4 — від 2100 до 12 000, PEI 5 — понад 12 000.
Для спальні достатньо PEI 2. Коридор, кухня, санвузол — PEI 3. PEI 4 має сенс у магазині чи офісі, PEI 5 — у під’їзді або на вокзалі. Класти PEI 5 у квартирі означає платити за ресурс, який ніколи не виробиться.
R і A-B-C: дві шкали протиковзання, які плутають найчастіше
Протиковзання міряють двома різними способами, і цифри між шкалами не конвертуються.
R9—R13 — для взуття
Людина у взутті йде похилою поверхнею, змащеною маслом. Кут, на якому вона ще тримається, і дає клас: R9 — до 10 градусів, R10 — від 10 до 19, R11 — від 19 до 27, R12 — від 27 до 35, R13 — понад 35. Для квартири нормально R9—R10. Для ганку, тераси і сходів надвір — від R11.
A, B, C — для босих ніг
Той самий тест, але босоніж і з водою замість масла. Клас A тримає кут від 12 до 18 градусів, B — від 18 до 24, C — понад 24. У ванній і на кромці басейну орієнтуються саме на цю шкалу: R-клас, виміряний у взутті, про мокру босу ногу не говорить нічого.
Калібр: чому дві пачки «60×60» можуть не зійтися
Плитка під час випалу сідає, тому реальний розмір завжди відрізняється від номінального. Заводи сортують готову продукцію за фактичним розміром і друкують на пачці калібр — літеру або цифру. Пачки з різними калібрами в одній площині дають шви, що розбігаються.
Матова біла плитка: у ректифікованої краї обрізані після випалу, тому шов тримають у межах 1,5–2 мм
Допуск за стандартом — до 0,6 % по довжині й ширині, але не більше 2 мм, і до 5 % по товщині, не більше 0,5 мм. У ректифікованої плитки краї обрізані після випалу, тому шов тримають у межах 1,5–2 мм. Неректифікованій потрібно 1–2 мм на стіні і 2–3 мм на підлозі, інакше різниця розмірів вилізе наочно.
Де ці дані шукати до того, як платити
Маркування є на пачці, у технічному листі колекції й у нормальному каталозі — там, де товар розбито не лише за кольором, а й за призначенням. Наприклад, керамічна плитка у львівському «Клубі Кераміки» відфільтрована за поверхнею, форматом і приміщенням, тож групу водопоглинання й клас протиковзання видно ще до того, як замовлення поїде на об’єкт.
Ще одна цифра — вже не про плитку, а про роботи: клей має покривати тильну сторону не менше ніж на 80 % у сухих приміщеннях і на 95 % на вулиці та в душових. Порожнина під плиткою дає сколи на кутах і тріщини по шву, і виявляється вона вже після здачі об’єкта.
Маркування не робить плитку кращою — воно чесно каже, для чого вона зроблена. Більшість проблем із покриттям починається не з якості матеріалу, а з того, що настінну плитку поклали на підлогу, а внутрішню — на ганок.
Матеріал підготовлено за участі фахівців із підбору оздоблювальних матеріалів мережі «Клуб Кераміки», Львів.