Контрольні закупівлі Гетманцева: що загрожує продуктовим мережам, які працюють через ФОПів
Голова Комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Верховної Ради Данило Гетманцев ініціював неформальні перевірки мереж, що працюють через ФОПів. Перші результати – уже в Бюро економічної безпеки (БЕБ), а самі ритейлери ризикують потрапити під кримінальні провадження.
На YouTube-каналі Данила Гетманцева 11 липня з’явилося відео «Як працює тіньова завіса з ФОПів», у якому оголосив про боротьбу з «сірим» бізнесом у продуктовому ритейлі. За словами депутата, десятки продуктових мереж використовують схеми подрібнення бізнесу на ФОПів, аби мінімізувати податкові зобов’язання.
«В Україні на продовольчому ринку є «білі» та «чорні» мережі. Перші — це великі мережі на кшталт АТБі Novus, які платять «білі» зарплати і податок на прибуток, а інші — «сірі» гравці, що дроблять все це через ФОПів», — каже Данило Гетманцев у відео.
Зібрані під час закупівель чеки та матеріали депутат передає в БЕБ. За його оцінками, річний обсяг «тіньового» виторгу може сягати 30 млрд грн, що означає недоотримані державою 4–5 млрд грн податків.
Контрольна закупка
Контрольні закупівлі, які проводить команда Гетманцева, стають інструментом виявлення таких схем. Першим кейсом став полтавський ритейлер «МаркетОпт», магазини якого працюють у Горішніх Плавнях, Полтаві, Камʼянському та Кривому Розі.
У «МаркетОпті» в Горішніх Плавнях дев’ять ФОПів оформлені на одну торгову точку, які друкують кілька чеків, зазначає Гетманцев. За його інформацією, помічники під час контрольних закупівель також виявили шість ФОПів в одному маркеті у Полтаві та п’ять ФОПів — у Кам’янському. У Кривому Розі працює один ФОП на восьми магазинах.
У «МаркетОпті» ситуацію не коментують. У БЕБ відповідають стримано: інформація перевіряється, рішень поки не ухвалено. Формально ця мережа наразі не фігурує у відкритих кримінальних провадженнях.
«Ми зараз вже виявили до десятка таких мереж, які працюють на ФОПах. На черзі — мережі електроніки і деякі мережі фуд-ритейлу», — каже Гетманцев.
Що каже закон: чи є порушення?
Юристи зазначають, що закон не забороняє використання ФОПів у межах одного магазину — за умови реального ведення окремої господарської діяльності. Проте, якщо йдеться про десятки точок продажу, що працюють під єдиним управлінням, це вже може трактуватися як фіктивне підприємництво або ухилення від сплати податків.
Робота на ФОПах для малого та середнього бізнесу — це можливість пропонувати нижчі ціни за великі мережі й взагалі вести підприємницьку діяльність. Коли це роблять великі бізнеси, це радше «питання жадібності».
У законодавстві суттєвих змін для регулювання питання в останні роки не було, але змінилася практика правоохоронців: вони навчилися виявляти єдину бухгалтерію, спільне управління бізнесом і відкривати справи за фіктивне підприємництво і за ухилення від сплати податків. Про це розповідає партнер юркомпанії «Де-юре» Григорій Трипульський.
Що загрожує мережам, які працюють на ФОП
Якщо касири працюють як ФОПи — це класичний приклад ухилення від сплати податків за статтею 212 Кримінального кодексу, каже старший партнер Ario Law Firm Юліан Хорунжий. Вона передбачає штраф від 5000 до 25 000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Станом на 23 липня 2025 року це щонайменше 85 000 грн.
Також підозрюваний позбавляється права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років. Але якщо ФОП має власну торгову точку або кіоск, наприклад, в ТРЦ, там стаття 212 не застосовується, каже Хорунжий.
«Окрім дроблення на ФОПів, такі мережі практикують зарплати в конвертах, продаж контрабанди і відсутність фіскальних чеків. Дроблення на ФОПи дозволяє компаніям не лише мінімізувати податки, а й виводити кошти в готівку, формуючи тіньовий грошовий потік», — каже виконавча директорка Ukrainian Food Retail Alliance Наталія Петрівська.
«Межа у цих справах тонка й оцінюється в кожному випадку окремо», — каже старший партнер Ario Law Firm Юліан Хорунжий. Але, за його словами, викриття дроблення важко назвати тиском на бізнес.
Однак тенденція очевидна: за останні місяці вже кілька мереж потрапили в поле зору правоохоронців. У квітні БЕБ повідомляло про схожі схеми у мережах «Зіна», 1Minute і Kefir на Закарпатті — 50 ФОПів реалізували продукції на понад 288 млн грн.
Для великих мереж це сигнал: схеми дроблення бізнесу більше не будуть залишатися в тіні. І хоча ситуація залишається юридично неоднозначною, практика силових структур змінюється — дедалі частіше подібні справи доходять до суду або завершуються податковими донарахуваннями.