All Retail
Опубліковано

Чому великі замовлення частіше залишаються неоплаченими

Щоб обрати доречні способи оплати, варто з’ясувати, на якому етапі зупиняються покупці та чи пов’язано це із сумою замовлення. Розглянемо, як побудувати такий аналіз і використати для нього інструменти українського платіжного сервісу WayForPay.

Що вважати великим чеком

Для магазину аксесуарів покупка на 3 000 грн може бути великою, для продавця побутової техніки — недорогою. Тому починати варто з власних замовлень.

Розділіть їх на дві-три цінові групи відповідно до асортименту та розподілу сум. Враховуйте всі замовлення, що дійшли до вибору оплати, включно з неоплаченими. Інакше поза аналізом залишаться саме ті покупки, які потребують уваги.

У кожній групі має бути достатньо спостережень: кілька дорогих замовлень ще не дають підстав робити висновки про поведінку клієнтів. Для коректного порівняння дотримуйтеся трьох правил:

  • Враховуйте повну вартість замовлення. Перший внесок за ноутбук, придбаний частинами, не робить його покупкою з малим чеком.
  • Однаково визначайте суму: наприклад, після знижок, із доставкою або без неї.
  • За можливості порівнюйте товари однієї категорії. Відмінності між купівлею кабелю та холодильника можуть пояснюватися не лише ціною.

Такий поділ допоможе побачити, де покупці частіше завершують оплату та які способи для цього обирають.

Як сума пов’язана зі способом оплати

Цей зв’язок простежується в міжнародній статистиці. За дослідженням ЄЦБ SPACE 2024, на електронні платіжні рішення припадало 38% кількості онлайн-платежів на суму менш ніж €5. Для сум понад €5 найпоширенішим інструментом були картки. Категорія електронних рішень охоплює PayPal, платіжні гаманці та інші застосунки. Це дані єврозони, тому безпосередньо переносити їх на українські магазини не варто.

Значення має й доступність альтернатив. У дослідженні Stripe провели A/B-тести на понад 150 тисяч платіжних сесій: одним покупцям показували BNPL — можливість придбати товар з оплатою частинами, іншим — ні. До тесту включали сесії, у яких цей метод був доступний покупцю. Конверсія зростала в різних цінових діапазонах, а найбільший приріст спостерігали в бізнесах із замовленнями на $500–1 500.

Отже, схема «недорогі покупки оплачують гаманцем, дорогі — частинами» надто спрощує картину. Міжнародні дослідження підказують, що варто протестувати. Власні дані покажуть, що працює для покупців конкретного магазину.

Умовний магазин: що приховує загальна конверсія

Уявімо магазин, який порівнює три цінові групи. Для кожного замовлення відстежують результат протягом семи днів після переходу до вибору оплати. Тестові записи й дублікати прибрали, платежі через інші канали звірили з CRM та врахували у статусі замовлень. Сім днів — умова прикладу; магазин має обрати строк відповідно до свого циклу продажу.

Загалом оплачено 1 100 із 1 600 замовлень — 68,75%. Проте в найдорожчій групі показник становить лише 50%. Велика кількість недорогих покупок робить цю різницю менш помітною в загальному звіті.

За кількістю неоплачених замовлень найбільша проблема начебто в першій групі. Однак їхня сумарна вартість не перевищує 280 000 грн, тоді як 100 неоплачених замовлень у найдорожчій групі коштують понад 500 000 грн.

Це аргумент, щоб уважніше дослідити дорогі покупки. Водночас вартість неоплачених замовлень не дорівнює втраченій виручці: не всі вони перетворилися б на продажі навіть за зручної та безперебійної оплати.

На якому етапі зупиняються покупці

Серед 200 замовлень на суму понад 5 000 грн у 60 випадках покупці не здійснили жодної спроби оплати. Ще 40 замовлень залишилися неоплаченими, хоча спроби провести платіж були.

Ці ситуації потребують різних перевірок.

Якщо покупець не почав оплату, варто перевірити, які способи йому показали, чи були зрозумілими остаточна сума та умови покупки. Самої відсутності транзакції недостатньо, щоб встановити причину.

Якщо спроби були, але замовлення залишилося неоплаченим, потрібно переглянути статуси та причини відмов, якщо вони доступні, а також подальші дії клієнта: чи повторював оплату, чи обирав інший спосіб, чи звертався по допомогу.

У нашому прикладі різниця помітна на обох етапах. Серед замовлень на суму до 1 000 грн до спроби оплати доходять 80%, а серед замовлень понад 5 000 грн — 70%. Із тих замовлень, за якими покупці вже намагалися здійснити платіж, успішно оплачуються відповідно 90% і близько 71,4%. Отже, для замовлень із більшим чеком варто окремо перевірити як етап вибору способу оплати, так і те, що відбувається після початку платежу.

Рахувати потрібно унікальні замовлення. Дві відмови та успішна третя спроба — це одне оплачене замовлення. Частка успішних транзакцій показує результат платіжних спроб, а частка оплачених замовлень — результат для продажів.

Вищий чек — ще не доказ ефективності способу оплати

Припустімо, середній чек покупок частинами значно вищий, ніж за оплати карткою одним платежем. Чи означає це, що новий спосіб оплати спонукав клієнтів витрачати більше? Не обов’язково.

Різницю можуть пояснювати:

  • Асортимент. Частинами частіше купують дорогу техніку, одним платежем — недорогі комплектуючі.
  • Доступність. Метод пропонують лише для певних сум або не всім клієнтам.
  • Склад покупців. Нові та постійні клієнти можуть поводитися по-різному; значення може мати й пристрій, з якого оформлюють покупку.

Навіть висока частка певного методу серед успішних оплат не показує, скільки додаткових продажів він забезпечив. Частина клієнтів могла б заплатити інакше.

Тому для оцінки впливу потрібен окремий тест із порівнянними групами покупців.

Оцінюйте не лише середній чек, а й частку оплачених замовлень та суму, що залишається після собівартості, платіжних витрат і повернень. Для груп різного розміру цей результат варто порівнювати в розрахунку на одне замовлення, що дійшло до вибору оплати.

Так магазин побачить, чи приносить зміна більше завершених покупок і кращий фінансовий результат — та в яких цінових групах її варто застосовувати.

×

Через соціальні мережі

або

Через соціальні мережі

або