Тарас Качка розповів, що потрібно змінити в угоді з ЄС

Про це розповів заступник міністра розвитку економіки, торгівлі і сільського господарства — продавці Тарас Качка в інтервʼю Lb.ua.

«Перша — позбутися від квот там, де вони не потрібні. Квоти узгоджували в 2005-2008 роках і у нас, наприклад, є квота на манітол сорбіту. Вона іноді заповнюється, але це ринок не суттєвий. Ми будемо пропонувати, щоб для таких товарів, за якими дуже маленька квота і вона часто не заповнюється, поставити 0. Це цілком можливо, тому що немає ніякої необхідності тримати квоту.

Але, наприклад, якщо ми обнулимо часник, а на нього квота в 500 т, то часником ми Європу не завалимо, але дамо сигнал всій нашій економіці, що ЄС готовий повністю лібералізувати деякі товари, які зараз під тарифними квотами. Це перше завдання», — зазначив він.

Друге завдання — відокремити тарифні квоти по різних товарах.

«Це в першу чергу зернові, де тарифна квота на пшеницю. І в ній є коди з 10 групи, тобто це саме пшениця, зерно. І є 11 група, де вже борошно. Але по борошну інша логіка ринку — немає сотень тисяч тонн — там десятки тисяч тонн. І відповідно трейдери не можуть вписатися в мільйони тонн квот по пшениці. І ми будемо пропонувати розмежувати ці речі. Тобто говорити про те, що давайте зробимо зерно окремо, а борошно окремо», — пояснив Тарас Качка.

Якщо буде окрема квота по борошну, за його словами, українським борошномелам «буде комфортно». Аналогічна стратегія і по мʼясу птиці.

«У нас є нішеві види мʼяса птиці — індики, качки, гуси. Є великий виробник і є нішеві. Їм тісно всім разом. Питання полягає і в тому, що ми хочемо невеликі квоти для цих нішевих виробників, щоб їм було комфортніше торгувати, щоб можна було диверсифікувати цю торгівлю і розширювати її можливості», — додав Тарас Качка.