У торгівлі Україна в тісних зв’язках з Китаєм, за яким йде Польща, випереджаючи Німеччину. А як з Росією?

Від’ємне сальдо перевищило 5,1 млрд доларів. Пандемія суттєво не вплинула на експорт, який був лише на 1,7% менше, ніж у 2019 році. Водночас це вплинуло на сильне скорочення імпорту — аж на 10,6%, про що інформує Державна служба статистики України.

Що експортується до Польщі?

Виявляється, попри важкий «пандемійний» рік, польські компанії сформували значний профіцит у своїх торгових контактах з Україною. Польща імпортувала з України товарів на загальну суму 3,27 млрд доларів, а продала — на 4,14 млрд грн. Таким чином, додатне сальдо становило майже 868 млн дол. Імпорт з України зменшився на 0,7% у порівнянні з 2019 роком.

У 2020 році Польщу обійшов лише Китай, який продав Україні товарів на 8,32 млрд доларів, купивши на 7,1 млрд доларів. Китайський імпорт з України торік збільшився на 97,6%, а експорт скоротився на 9,6%.

Структура польсько-української торгівлі яскраво свідчить про сировинний характер економіки нашої країни. Найбільшою часткою українського експорту до Польщі є соняшник зі степу.

Чорні метали, тобто залізо, чавун і сталь, наступні за обсягом експорту. За металеві руди Польща заплатила 376 млн дол., за деревину — 234 млн дол. Значною товарною групою в структурі українського експорту є меблі, які продано до Польщі на 264 млн дол.

Україна, позиціонуючи себе як аграрна держава, закупила в Польщі молочної продукції на 133 млн дол., а польська хімічна промисловість отримала прибуток, продавши пластмаси та полімери до України на 343 млн дол. Також українці придбали у Польщі наземний транспорт на суму 388 млн дол. Структура польського експорту до України більш диверсифікована, ніж український експорт до Польщі.

Потенціал українського ринку збуту

Третя країна за обсягом торгівлі товарами — Німеччина, яка у 2021 експортувала до України товарів на 5,34 млрд дол., імпортувавши лише 2,07 млрд дол. Японія мала додатне торгове сальдо, яке можна порівняти з польським, з профіцитом 894 мільйони, з обсягом обороту 1,26 млрд дол.

Найбільшими групами товарів, що експортуються з Німеччини до України, є машини — 1,5 млрд дол., засоби наземного транспорту — 838 млн дол., фармацевтична продукція — 453 млн дол. Машини також є переважною групою китайського експорту в Україну (3,73 млрд доларів).

Торгівля з Росією

У 2013 р. Росія імпортувала товарів з України на загальну суму трохи понад 15 млрд дол., при цьому експортувавши на 23,2 млрд дол. У 2020 році Україна експортувала до Росії товарів на суму 2,7 млрд дол., імпортувала — на 4,54 млрд дол., з від’ємним сальдо в 1,83 млрд доларів. Імпорт скоротився більше, ніж експорт — перший на 16,6%, другий на 35% у порівнянні з 2019 роком.

З України до Росії найбільше експортували чорні метали та вироби з них, які українські олігархи постачали російським одержувачам навіть дешевше, ніж внутрішній експорт, на загальну суму 613 млн доларів.

Другою за величиною групою товарів були машини, які продали на 556 млн дол., продукції неорганічної хімії експортовано на 555 млн дол. Українські виробники отримали 105 млн дол за постачання локомотивів на російські залізниці. Значну частину українського імпорту з Росії становлять мінеральне паливо, сира нафта та продукти її перегонки на 2,57 млрд дол.

Офіційне зниження імпорту з Росії не враховує закупівлі Україною російського газу у європейських посередників, тому що це зводиться до припинення закупівлі палива у «Газпрому». Тож фактично показники українського імпорту від агресивного сусіда більші, ніж це показує офіційна статистика.

Стратегічне постачання

Наскільки Росія залежить постачання стратегічно важливих товарів, показав звіт про стан російських родовищ, опублікований у травні цього року Рахунковою палатою Росії. Як констатують російські аудитори, у 2018-2019 рр. практично не спостерігалося збільшення запасів більшості видів стратегічної та дефіцитної сировини з переліку, затвердженого урядом РФ, а у деяких із них навіть спостерігалося зниження цих акцій.

На Росії дефіцитні уран, марганець, хром, титан, боксити, цирконій, берилій, літій, реній, ітрій рідкоземельні, флюорит, бентоніти, оптична сировина та ін.

Без титану сьогодні не може бути й мови про сучасну зброю. Цей метал використовується, серед іншого, в авіації, космосі, ракетобудуванні та кораблебудуванні. Цирконій використовується в будівництві ядерних реакторів, в авіації та в ракетобудуванні. Каолін є незамінною сировиною в електромеханічній та енергетичній промисловості. Найбільше скорочення російських запасів зафіксовано для каоліну (на 16%), германію (на 8,2%), сурми (на 7,17%).

У групі сировини, як стратегічної, так і дефіцитної, зниження зафіксовано в усіх групах мінералів, за винятком цирконію, запаси якого незначно зросли. Як зазначає Рахункова палата РФ: «Через низьку якість руд окремих видів корисних копалин, відсутність ефективних технологічних рішень щодо їх видобування та переробки, видобуток деяких стратегічних і дефіцитних видів мінеральних ресурсів відбувається в недостатній кількості, що призводить до необхідності часткового, а в деяких випадках і повного імпорту».

І так, у період з 2018 по 2020 рік потреби економіки в марганці, хромі, титані та літії були повністю забезпечені шляхом імпорту. Як наголошують російські аудитори, "зазначені види сировини є не тільки стратегічними, але й дефіцитними, і є важливими для розвитку економіки Російської Федерації. Виникнення перебоїв у постачанні імпорту може створити загрозу для повноцінного функціонування промисловості чорної та кольорової металургії, військово-промислового комплексу, аерокосмічної промисловості, хімічної промисловості, медицини«.

Україна простягає руку допомоги Росії в цій ситуації, як би дивно це не виглядало, рятуючи від розвалу російський збройовий комплекс. Титанова руда — ільменіт з українських родовищ надходить не лише безпосередньо до одержувачів у Росії, а й навіть на титанові заводи в Криму, анексованому Росією у 2014 році. Як це виглядає на практиці? Ільменіт з державного родовища у Житомирській області залізницею прямує до українського порту на Чорному морі, звідти транспортується морем до портів Румунії, Болгарії та навіть Єгипту, а потім прямує до порту Севастополя в анексованому Росією Криму, звідки залізницею транспортується до титанових заводів у Армянську.

В той самий час, як зазначають у Рахунковій палаті РФ, «Міністерство промисловості та торгівлі Росії не має комплексу заходів щодо вилучення з імпорту дефіцитних видів корисних копалин і мінеральних ресурсів, що мають стратегічне значення, а також вжиті заходи неефективні», а "панівна роль в експорті мінеральних ресурсів належить таким країнам як Україна, Казахстан, Чилі, Китай, Монголія, Південна Африка та інші.

Україна забезпечила постачання 82,9% у 2018-2020 роках титану, 51,2% цирконію і 70% каоліну. Це, своєю чергою, означає, що без постачання сировини з України російська збройова промисловість, швидше за все, просто завалилася б.