Тенденції розвитку комерційної діяльності вітчизняних роздрібних торгівельних мереж
Дослідження системи комерційних відносин потребує вивчення адекватних їм механізмів регулювання економічної діяльності, причинно-наслідкових закономірностей між певними макроекономічними процесами та явищами з метою виявлення важелів впливу на ефективність реалізації комерційної функції у роздрібних торговельних мережах.
Загалом, на діяльність роздрібних торговельних підприємств покладається як економічне навантаження, що полягає в раціональній організації завершального етапу циклів суспільного виробництва та забезпеченні кругообігу грошових коштів, так і соціальне, яке реалізується шляхом забезпечення зайнятості населення та створення доданої вартості. Попри труднощі, пов’язані з загальноекономічною кризою, торговельна діяльність в Україні залишається перспективною галуззю, а торгові мережі завдяки цивілізованій конкуренції стимулюють економічний розвиток регіонів України та є каталізаторами інноваційних процесів у сфері товарного обігу. Глобалізація економіки спричинила до появи єдиних координаційних центрів і посилила кореляцію між потужністю, форматом та ефективністю комерційної функції мережі.
Питанням систематизації форматів роздрібної торгівлі приділяли увагу такі вчені, як О.Азарян, Е.Локтєв, В.Оліфіров, які пропонують визначальною класифікаційною ознакою вважати асортимент, лишаючи поза увагою інші важливі ознаки [1, с.132-135]. В.Апопій систематизує торговельні підприємства за сукупністю організаційних та технологічний ознак [5, с.306]. Л.Ксєнз пропонує надто узагальнену і побудовану на основі західної класифікації систему [3, с. 51-52]. Отож, найбільш повною є систематизація В.Апопія, яку доповнив Соболєв В.О. [7], запропонувавши розробити матрицю ідентифікації форматів роздрібної торгівлі.
Завдяки горизонтальній інтеграції у формі мережі комерційна діяльність здійснюється більш ефективно, використовуючи сітьові підходи організації бізнесу за єдиною бізнес-технологією. Натомість відсутність чітких теоретичних тлумачень призводить до виникнення проблем у практичній діяльності роздрібних підприємств, які пов’язані з неможливістю визначення стандартів оцінки ефективності діяльності підприємств певного формату.
Розвиток роздрібних торговельних мереж за видами
Покращення економічного результату торговельної мережі пов’язане, у першу чергу, із зниженням питомих витрат на бізнес-одиниці та отриманням синергетичного ефекту від уніфікації технологій. Проаналізуємо динаміку розвитку мереж, використовуючи загальноприйняті методики оцінки. У першу чергу, варто визначити тенденції кількісних та якісних змін вітчизняних продовольчих мереж щодо кількості та площ торговельних об’єктів, розширення сфер впливу та виторгу у вартісному вимірі на одиницю площі підприємства.
Мережеві торговельні компанії, яких сьогодні в Україні налічується близько 70, диференціюються за територією охоплення (національні, регіональні, локальні), форматом, кількістю власних торговельних підприємств, обсягами діяльності тощо. Зважаючи на стратегічні пріоритети, умовно вони поділяються на універсальні та спеціалізовані – за критеріями асортиментної політики, споживчої аудиторії або організаційної форми [4].
За підсумками останніх років, на національному рівні саме спеціалізовані мережі, які орієнтуються на моноформатність і максимальне територіальне охоплення, є лідерами продовольчого ринку за показниками темпів зростання, кількості магазинів та роздрібного товарообороту. Зазначимо, що основною організаційною формою більшості спеціалізованих роздрібних мереж залишається «гіпермаркет», дещо менше функціонують у форматі «дискаунтер». У той же час, на локальному рівні спеціалізовані торговельні мережі відрізняються незначною кількістю та концентрацією на вузький сегмент споживачів.
Універсальні мережі є більш розповсюдженими на локальних ринках, максимально охоплюючи різнорідні групи споживачів. Їх діяльність ґрунтується, в основному на засадах мультиформатності (ЗАТ «Фоззі»), диверсифікації та розвитку спеціалізованих форматів. Їхньому стрімкому розвитку сприяє також мобільність організаційних структур, що дозволяє розвивати, в залежності від конкретизації цілей, підформати – як-то, наприклад, типи магазинів – «супермаркет», «гіпермаркет», «преміум», «біля дому».
Рейтинг форматів новостворених у 2010 р. підприємств мережевої торгівлі [6]
Торговельна мережа характеризується певною потужністю з огляду на кількість бізнес-одиниць при єдиному координаційному центрі, який забезпечує внутрішньомережеву уніфікацію реалізації як функцій планування, контролювання тощо, так і комерційної функції.
Динаміка окремих показників ефективності комерційної діяльності лідерів продовольчого роздрібного ринку
Ефективність комерційної функції тісно корелює із збільшенням кількості підприємств, що входять до складу мережі. незважаючи на негативний вплив загальноекономічної кризи останніх років, більшість мережевих операторів продовжують експансію на ринку, збільшуючи чисельність магазинів. Є випадки, коли корпоративні організації скорочують кількість бізнес-одиниць або повністю припиняють роздрібне обслуговування, сконцентрувавши бізнес на інтерактивних продажах у мережі Internet.
Львівське ТзОВ ТВК «Львівхолод», представлене мережею супермаркетів «Рукавичка», розвивалося як у прогресивному, так і регресійному напрямках, але в цілому за аналізований період кількість торгових точок збільшилася на 36,7%.
У 2009 р. за показником кількості областей покриття верхню строчку міцно утримує компанія «Фоззі». У пятірку найбільших рітейлерів Україні в 2009 році війшла компанія ЗАТ «Євротек», що спромоглася об’єднати понад 70 магазинів та 5 роздрібних брендів («Фреш», «Арсен», «Союз», «Квартал» і «Fresh-market»). З’явилися й нові торговельні мережі – «Добрий купець» і Novus. Зазначимо, що власниками торговельних компаній виступають здебільшого вітчизняні підприємства, серед іноземних операторів варто відмітити лише таких, як Metro Cash & Carry, Billa, Novus та Ашан.
Минулого року українські продовольчі оператори відкрили майже стільки ж нових магазинів, як і попереднього (близько 250), понад 100 нерентабельних торговельних закладів було закрито (у 2009 р. – 89), відбувалися також операції поглинань та зміни власника.
Суттєву підтримку нині надають ритейлерам фінансові банківські установи, що дозволяє здійснювати подальший розвиток та експансію, особливо в східній частині України (Харківська, Донецька, Луганська, Дніпропетровська та Запорізька області). Намір розвивати власні мережі демонструють у поточному році 45 продуктових ритейлерів, прогнозується продовження тенденції поглинання дрібних операторів більш потужними.
За даними Держкомстату, в 2010 р. обсяг роздрібного товарообігу України становив 529,9 млрд. грн., що в порівняльних цінах на 7,6% більше від обсягу попереднього року [2].
Для комплексного оцінювання тенденцій розвитку торговельних мереж важливо визначити насиченість українського ринку продовольчої роздрібної торгівлі.
Обсяг роздрібного товарообороту за 2007-2011 рр., млн. грн [2]
Насиченість міст України торговими площами [6]
У середньому забезпеченість торговельними площами на тисячу населення в Україні становить 89,88 кв.м, у той час, як в Європі цей показник складає 198 кв.м. Найбільша насиченість спостерігається у Західному регіоні (середній показник 106 кв.м/тис.чол.), що зумовлене високою концентрацією торгових площ у Рівному (179 кв.м./тис.чол.), найменша – в Північній Україні (71 кв.м/тис.чол.). Найгірші показники насиченості спостерігаються у Сумах (53 кв.м./тис.чол.). У Львові на тисячу мешканців припадає 62 кв.м. торгових площ продовольчих мереж.
Висновки
Таким чином, вектор розвитку національного роздрібного ринку спрямований на підвищення ефективності комерційної діяльності. Ринкове середовище спонукає суб’єктів господарювання до оптимізації торговельних площ, асортименту, товарообороту. Вважаємо, що ринок ще не сягнув межі насиченості, можна спрогнозувати подальше його зростання. Основним шляхами збільшення кількості нових торгових одиниць мережі є агресивна наступальна стратегія у бік неорганізованої та дрібної торгівлі. Очікується, що конкуренція на роздрібному ринку зросте також за рахунок входження і закріплення іноземних операторів. У цьому аспекті проблема управління комерційною функцією полягає у відсутності дієвих методик адекватного оцінювання розвитку, що вимагає комплексного підходу до вирішення.
Автор: Михайло Гонський, директор департаменту логістики ТзОВ ТВК «Львівхолод»
Cписок використаних джерел
1. Азарян О. М. Організація і технологія торгівлі : навч. посіб. / О.М.Азарян, Е.М.Локтєв, В.П.Оліфіров. – Донецьк : Дмитренко, 2007. – 528 с.
2. Державна служба статистики України. Статистична інформація – Споживчий ринок – Обсяги обороту роздрібної торгівлі за періоди 2007-2011 рр. – [Електронний ресурс] – режим доступу : http://www.ukrstat.gov.ua/
3. Ксенз Л. Наиболее популярные торговые форматы в мире / Л. Ксенз // Компаньйон. – 2001. − № 15. – С. 51-52.
4. Мельник І.М. Особливості трансформації організаційної структури роздрібної торгівлі України / І.М.Мельник, М.Ю.Барна // Вісник Запорізького національного університету. – 2011. – № 1 (9). – С. 221-225.
5. Організація торгівлі : підручник / В. В. Апопій та ін. − 2-ге вид., перероб. та доп. – К. : Центр навч. л-ри, 2005. – 616 с.
6. Рейтинг продовольственных торговых сетей Украины. Прес-реліз GT Partners Ukraine. – [Електронний ресурс] – режим доступу : http://www.retailexperts.ru /userfiles/ images/UKRAINE_OUTLETS_ 2009_ RELEASE.PDF
7. Соболєв В.О. Дослідження класифікації типів та форматів роздрібних торговельних підприємств / В.О.Соболєв // Вісник ДонНУЕТ. – 2008. – № 4. – С. 166-174.