Кому дісталися приміщення торгової мережі «Вопак» і чому інші рітейлери не поспішають орендувати вільні обʼєкти?

А починалося все в ТОВ «ГІППО» (саме так називалося юрособа, що управляла мережею напередодні банкрутства). А починалося все багатообіцяюче. Ще в 1996 році «ПАККО Холдинг» (центральний офіс в м.Луцьк) увірвався в сектор рітейлу, розфасовуючи крупи під маркою «Хочу ще», а також був дистрибʼютором продукції таких виробників, як «Славутич», «Світоч», «Чумак» та ін.

На початку 2000-х пішли перші відкриття — спершу в Рівному зʼявилися гуртові магазини «Пакко», а слідом в Луцьку стартували супермаркети «Вопак». З 2011 по 2014 рр. «ПАККО Холдинг» займав одні з провідних позицій на ринку рітейлу України за кількістю магазинів, керуючи понад 80 торговими обʼєктами в девʼяти областях країни.

Еволюція, що переходить в деградацію — так можна описати ситуацію з кількістю торговельних обʼєктів «Пакко» та «Вопак». З плином часу тріумфальне лідерство пішло на спад. І у 2019 році магазинів мережі «Вопак» стало вже 56 (а обʼєктів «Пакко» — і зовсім 10).

А влітку 2020 го в ЗМІ прогриміла новина про фінансові проблеми в компанії «ГІППО». Тоді повідомлялося, що торговий оператор заборгував за поставлені товари мільйони гривень, були також борги по заробітній платі й податках, а нерухомість за вимогами банку відібрали. Під кінець грудня минулого року залишилися функціонувати лише франчайзингові магазини під вивіскою «Вопак»: чотири — в Ужгороді та один — в Луцьку.

Що ж ще залишило після себе ТОВ «ГІППО», крім боргів і різних бізнес-махінацій (викриття яких у своїх репортажах демонстрували деякі волинські ЗМІ)? All Retail зацікавила доля приміщень, в яких раніше працювали успішні магазини. Хто ж «розПАККОвав» майданчики компанії «ГІППО» ?