Мережі кажуть, що з полиць можуть зникнути соціальні продукти. Це правда?

Торгувати такими товарами стало невигідно після обмеження державою націнки на рівні 10%, запевняють у компаніях. Нібито це підштовхне торговельні мережі скорочувати закупівлі або притримати товар до кращих часів.

Після запровадження заборони минуло достатньо часу. Але «знецінений» товар досі залишається на полицях супермаркетів. Коли чекати на дефіцит? LIGA.net розпитала про це учасників ринку.

Що сталося?

Кабмін почав запроваджувати обмеження на націнку «соціально значущих продуктів» наприкінці грудня. Першими до списку потрапили батон та олія. Через 13 днів, до нього додали ще дев’ять товарів: хліб житньо-пшеничний, гречка, цукор, борошно пшеничне вищого гатунку, макаронні вироби українського виробництва (вермішель з борошна вищого гатунку), птиця (куряча тушка), пастеризоване молоко жирністю 2,5% (у плівці), курячі яйця категорії С1, вершкове масло жирністю 72,5%.

Згідно з урядовим рішенням, на час дії карантину на список цих товарів не можна завищувати ціну більш ніж на 10% (сюди входять витрати на рекламу, маркетинг, логістику).

Учасники ринку не у захваті. У Metro C&C заявили, що держрегулювання «повертає до радянських методів планової економіки» та «може призвести до дефіциту товарів на полицях магазинів» ... «Продавати такі товари ритейлу буде невигідно, тому замовлення у виробників можуть зменшуватися...», — йдеться у пресрелізі Metro C&C в Україні.

Націнка до 10% не покриває витрати компаній на логістику, сезонне списання та інші операційні послуги, що «цілком може призвести до призупинення реалізації зазначених (у переліку Кабміну. — Ред.) продуктів харчування», заявив СЕО АТБ Борис Марков на своїй сторінці у Facebook. І додав, що призупинення можливе "до моменту налагодження всіх процесів та розуміння порядку їхнього ціноутворення«.

Рітейлери кажуть, що у Кабміні не радилися з ними та не дали перехідного періоду для адаптації до нових умов у своїх бізнес-процесах.

Чи спорожніють полиці?

Чи купуватимуть в АТБ і Metro C&C менше товарів у виробників і загалом чи призупинять продаж соцтоварів?

Борис Марков з АТБ через кілька днів після першої заяви написав, що АТБ-маркет не планує припиняти продаж соцтоварів: «А ось в інших операторів ринку — питання відкрите», не уточнивши про які мережі йдеться. У пресслужбі корпорації відповіли LIGA.net, що питання з доступністю продуктів насамперед торкнеться невеликих локальних ритейлерів, з обмеженою кількістю магазинів. У Metro C&C на запит не відповіли.

Соціально значущі продукти — це базовий товар, який є майже в кожному кошику покупця. Насамперед йдеться про молоко, хліб, тому мережам невигідно відмовитися від його продажу. «Втрати від продажу продуктів, де націнка перевищує 10%, мережі будуть покривати коштом [більш рентабельних. — Ред.] інших товарів», — наголосив LIGA.net колишній топменеджер мережі, що входить до п’ятірки найбільших.

LIGA.net запитала ще чотири продуктові мережі про наслідки, які може спричинити держрегулювання цін на продукти. Співрозмовники були обережнішими у своїх прогнозах. «Дефіцит може торкнутися імпортних товарів, тому що націнка до 10% не покриває витрати. Більше нічого сказати не можу. Уряд пішов на діалог. І зараз йдуть обговорення всіх питань, які накопичилися у ритейлерів. Готові говорити після того, як ситуація проясниться», — розповіли LIGA.net в одній з великих мереж.

Утім, пустих полиць чекати не варто. «Досвід держрегулювання націнки на товари показує, що дефіциту товарів не було. Усі давно навчилися грати за популістськими правилами — з’явилося ж молоко 2,6% жирності та масло жирністю 73%», — розповів LIGA.net Дмитро Каширін, близько 20 років відповідав за комерційні закупівлі у мережах Велика Кишеня та Еко-маркет. Він припускає, що може скоротитися пропозиція в асортименті регульованих товарів, або вони стануть дорожчими, але до їхнього зникнення це не призведе, а попит перерозподілятиметься завдяки товарам-аналогам.

Продукти дорожчатимуть?

Перший заступник міністра аграрної політики та продовольства Тарас Висоцький говорив, що держрегулювання націнки допоможе забезпечити споживача доступними продуктами. Його словами, «граничний розмір торгової надбавки унеможливить маніпуляцію цінами, стабілізує ринок роздрібної торгівлі товарами та впровадить прозорий механізм ціноутворення». У 2021 році найбільше подорожчали цукор — на 61,5%, олія — на 57,7%, яйця — на 47%.

Держрегулювання націнки на останній ланці — у ритейлі — стримувати ціни на товар не буде, каже Каширін. «Якщо дивитися на ланцюжок, в аграріїв дорожчає сировина, виробники закуповують за цією ціною і закладають її в продукт. Відповідно на виході зростає закупівельна ціна для роздрібних мереж, які ставлять свою надбавку. Тож ціна для покупця не припинить зростати. Обмежать лише заробіток продавця», — пояснює він.

Зростання цін на продукти харчування (яке намагається стримати уряд. — Ред.) пов’язане не з підвищенням (ритейлерами. — Ред.) торговельних націнок, а зі зростанням відпускних цін з боку виробників, йдеться у заяві Асоціації ритейлерів України. Останні змушені це робити через подорожчання газу та інших складових собівартості продукції. За даними Української енергетичної біржі, у січні 2021 року середня вартість газу для бізнесу становила 7924 грн за тисячу куб. м, а в січні цього року — 71 409 грн. Стрибок обумовлений зростанням цін на енергоносії на світовому ринку у 2021 році.

Кабінет міністрів намагається розв’язати проблему з подорожчанням газу для виробників соціально значущих товарів — він запровадив «пільгові» ціни на пальне для понад 6000 виробників коштом зниження маржі приватних газовидобувачів. Чи допоможе це врятувати компанії від зупинки та чи стримає інфляцію, поки не зрозуміло.

У Національному банку України також вважають, що держрегулювання цін на продукти обмежено вплине на інфляційні процеси. Тому що «поточний інфляційний сплеск насамперед обумовлений зростанням собівартості продукції, а не значним розширенням чи бумом споживчого попиту», заявив 20 січня на брифінгу заступник голови Нацбанку Сергій Ніколайчук. «Якщо говорити про майбутнє — то, звичайно, ми завжди казали, що надаємо перевагу ринковим методам управління інфляційними процесами, перш за все завдяки монетарній політиці», — підсумував він.

Інфляція. За підсумками 2021 року, інфляція в Україні склала 10% — це рекорд за останні чотири роки. Згідно з Нацбанком, він обумовлений високими світовими цінами на енергоносії, сировину та комплектовання. Тому Україна переживає ціновий бум не самотужки. Наприклад, у сусідній Польщі інфляція побила 20-річний рекорд, а в США — 40 років. У листопаді 2021 року вартість продуктів у світі досягла 10-річного максимуму, підрахували у Продовольчій та сільськогосподарській організації ООН (FAO). У річному обчисленні ціни зросли на 27,3%.

"Цьогорічний хід уряду — це популізм, вкотре покликаний показати, що вони можуть адміністративно впливати на ринок. За час скасування регулювання цін на соціальну групу товарів (з 2017-го до 2021 року) ритейлери суттєво не підвищували націнку... на відміну від того, як це намагається представити влада«, — додає Каширін.

Націнки регулювалися з середини 90-х, і у 2017 році за уряду Володимира Гройсмана ця практика була скасована. «Регулювання цін на продукти харчування в Україні ніколи не було ефективним і не дозволяло зупинити споживчу інфляцію. Ціни регулювалися з 90-х років. Що, вони зупинялися? Ні, вони завжди зростали. Про що це свідчить? Регулювання ніколи не було ефективним. Ефективним є єдине — нарощування поголів’я, насичення ринку українською продукцією», — заявляв Гройсман.

В інших країнах борються з інфляцією інакше, ніж в Україні. Наприклад, у Польщі для стримування цін уряд оголосив про зниження ПДВ на харчі до 0% на пів року.