Війна та ритейл, або як не допустити війни в ритейлі?
Ритейл, як ніхто інший, відчув на собі потужний удар війни: зупинка бізнесу, падіння попиту, знищення складів, нездатність вести діяльність у зоні бойових дій, релокація персоналу, знищення логістичних ланцюгів, зрив виконання зобов'язань, неможливість виконання контрактів, накопичення дебіторської заборгованості окремими мережами. Незважаючи на поступове відновлення в регіонах, звідки частково пішла війна, ці проблеми продовжують негативно позначатися на ринку.
У такій складній ситуації бізнес повинен орієнтуватися в правовій стороні тих проблем, з якими він зіштовхується.
Форс-мажор
Форс-мажор — найвідоміший інструмент кризового реагування у договірних відносинах, котрий як ніколи в історії України актуалізувався сьогодні. Для правильного його використання важливо розуміти низку важливих нюансів:
1) форс-мажор не звільняє від виконання зобов’язання (товар так чи інакше має бути поставлений, а оплата за нього здійснена);
2) форс-мажор звільняє від відповідальності за порушення зобов’язання (штрафу за прострочення оплати або постачання товару);
3) якщо у договорі не передбачено іншого, форс-мажор не дає підстав для його розірвання;
4) між форс-мажором та зривом виконання зобов’язання має існувати причиново-наслідковий зв’язок — сам факт війни автоматично не означає звільнення сторони від відповідальності.
Наявність форс-мажорних обставин засвідчується сертифікатом Торгово-промислової палати України, що видається за заявкою суб’єкта господарювання. 28 лютого 2022 року ця установа видала документ за № 2024/02.0-7.1, яким підтвердила існування форс-мажорних обставин у вигляді збройної агресії росії проти України та адресувала його «всім, кого це стосується». Водночас юридичний статус цього документа до кінця не зрозумілий, оскільки ТПП не має повноважень видавати «універсальні» сертифікати для необмеженого кола осіб. Тому все ж рекомендуємо отримувати індивідуальні сертифікати, щоб уникнути потенційних судових спорів.
Неможливість виконання контракту
Законодавство передбачає можливість припинення договору через неможливість його виконання. Таке припинення має бути обґрунтоване фактичними чи юридичними обставинами (наприклад, знищення предмета договору чи санкції, накладені на контрагента).
Крім того, доступна опція внесення змін до контракту або його розірвання у зв’язку із суттєвою зміною обставин. Підстави для цього такі:
1) у момент укладання договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не відбудеться;
2) зміна обставин зумовлена причинами, які зацікавлена сторона не могла усунути при всій обережності та турботі, що вимагалися від неї;
3) виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін та позбавило б зацікавлену сторону того, на що вона розраховувала під час укладання договору;
4) із суті договору чи звичаїв ділового обороту не слідує, що ризик зміни обставин несе зацікавлена сторона.
Банкрутство
Очевидно, що питання банкрутства зараз особливо актуальне для багатьох підприємств.
Сьогодні зміни у законодавство не внесено. Продовжують діяти загальні норми щодо процедур банкрутства, як і в мирний час.
При цьому розумно припустити, що, як і під час пандемії COVID-19, держава введе мораторій щодо банкрутства компаній та виконання зобов’язань по його ініціації директорами. Проте минулого разу обмеження стосувалися бізнесів, які безпосередньо постраждали від протиепідемічних заходів, і заборгованість яких виникла після їх запровадження. Так само у випадку, якщо Україна піде цим шляхом, слід очікувати, що банкрутство внаслідок заборгованості, що виникла до 24 лютого 2022 року, не підпадатиме під мораторій.
Наслідки процедур банкрутства — зовнішнє управління, пошук та повернення майна, відповідальність директора та власників компанії.
Робота судів та Антимонопольного комітету України в умовах війни
Станом на кінець березня 20% судів першої та апеляційної інстанцій не здійснювали правосуддя у зв’язку із перебуванням у зоні бойових дій, 7% розміщено на тимчасово окупованих територіях, а 5% приміщень знищено або пошкоджено. У зв’язку з цим проводилася та по цей день проводиться регулярна зміна територіальної підсудності, за якою можна стежити на офіційних ресурсах судової влади. У цілому ж особливості роботи (категорії справ, перенесення засідань тощо) конкретного суду визначаються зборами його суддів, які можуть оперативно призупинити слухання справ, якщо того вимагають обставини. Відповідна інформація розміщується на офіційних вебсайтах.
Цивільні, господарські та адміністративні справи відкладаються за клопотанням сторін або у зв’язку з неявкою однієї з них. Воєнний стан судами переважно сприймається як поважна причина для продовження процесуальних термінів.
Проведення відеоконференцій залежить від наявності у суду та його працівників відповідної фізичної та технічної можливості. Рекомендуємо заздалегідь уточнювати у секретаря чи помічника судді перед тим, як просити суд про проведення засідання у такому форматі (це робиться шляхом подання відповідного клопотання, яке суд розглядатиме). Крім того, зараз у разі відсутності або закінчення терміну дії КЕП можна використовувати ДіЯ Підпис. Опція доступна як для підписання документів, так і для участі у відеоконференціях.
Антимонопольний комітет України де-факто зупинив розгляд заяв на концентрацію та узгоджені дії. При цьому він наголошує, що бізнес не звільняється від зобов’язання подавати такі заяви під час воєнного стану та опублікував відповідні роз’яснення щодо процедури. Дотримання рекомендацій Комітету дозволить бізнесу мінімізувати ризики значних штрафних санкцій. Фактично все поставлено на «паузу», крім розгляду скарг щодо публічних закупівель.
Водночас Комітет заявляє, що моніторить ситуацію та відкритий до подання скарг. Таким чином, жодних послаблень щодо конкурентної поведінки немає і не планується, а активна робота з цього треку «наздожене» порушників після завершення бойових дій.
Враховуючи складну економічну та соціальну обстановку, а також підходи в policy making сьогоднішнього фінансово-економічного блоку влади та позицію окремих її представників, слід очікувати підвищеної уваги до ситуації на ринках соціальних товарів та роботи великих торгових мереж. Не виключено, що у зв’язку зі входом у затяжну фазу війни, про яку нещодавно оголосив міністр оборони О. Резніков, Комітет незабаром у тому чи іншому форматі може повернутися до процесуальної роботи. Те саме стосується і судів, які поступово активізуються у розгляді справ. Наприклад, враховуючи досвід 2020 року, суди через деякий час у міру стабілізації ситуації на територіях, де не ведуться бойові дії, можуть почати уважніше вивчати причини неявки сторін та пропусків процесуальних строків.
Лана Сінічкіна, партнерка компанії Arzinger, адвокатка,
Максим Миколюк, помічник юриста компанії Arzinger