KPMG: геополітична невизначеність і висока інфляція негативно впливають на світову економіку

Прогнозується зростання ВВП на 1,9% у 2023 році проти 2,7% у 2022 році, оскільки у світі йде боротьба з безліччю економічних і політичних проблем. Слабше зростання може призвести до помірного уповільнення інфляції до 4,7% у 2023 році після того, як у 2022 році її середній рівень, за підрахунками, складе 7,6%.

Прискорення інфляції може чинити тиск на фінанси домогосподарств і прибутковість підприємств, що водночас спонукає центральні банки агресивно посилювати грошово-кредитну політику при тому, що в багатьох країнах знову назріває економічний спад.

Зростання витрат завдає шкоди споживачам, а криза вартості життя суттєво вдарила по купівельній спроможності домогосподарств. Показники споживчої впевненості сильно впали у більшості країн.

"Потреба у фіскальній підтримці, ймовірно, призведе до зростання інфляції в середньостроковій перспективі, що суперечить цілям центральних банків щодо виконання їх повноважень.

Наш останній прогноз передбачає, що посилення монетарної політики пом’якшить інфляцію, але інфляційний тиск, ймовірно, триватиме довше. Ось чому центральні банки, швидше за все, будуть більш агресивними у своїй реакції на те, що може бути лише відносно короткочасним сплеском інфляції.

Агресивні монетарні політики в усьому світі можуть призвести до великих витрат для світової економіки, оскільки вона виходить із чергового шоку. Інші інструменти політики та подальші реформи для стимулювання пропозиції можуть бути застосовані для полегшення навантаження на центральні банки", — вважає Яель Селфін, головний економіст KPMG у Великобританії.

Коротко про Центральну та Східну Європу

Країни Центральної та Східної Європи зазнали значного шоку від повномасштабної війни в Україні. Через свої економічні взаємозв’язки та географічну близькість до України країни Центральної та Східної Європи особливо ризикують, коли мова йде про відокремлення російської економіки від Заходу. Очікується, що негативні наслідки війни в Україні, а також санкції, накладені на РФ та Білорусь, на тлі енергетичних викликів, що розгортаються, затягнуться далеко у 2023 рік і загрожуватимуть економічним показникам і зростанню регіону. Тому слід очікувати, принаймні, технічної рецесії у деяких країнах Центральної та Східної Європи.

Стрімке зростання цін на ключові товари, такі як енергія та метали, може серйозно підірвати економіку регіону. Це особливо вплине на таких імпортерів енергії, як Грузія, Україна, Туреччина, Словаччина, Угорщина та Сербія. Крім того, 90% імпорту пшениці в Туреччину та Грузію припадає на Росію та Україну. Проте очікується, що ціни залишатимуться нестабільними та продовжуватимуть зростати, підштовхуючи інфляцію та створюючи ще більший тиск на державні фінанси та бюджетний баланс.

Енергетична невизначеність

Попри те, що інфляційний тиск і так спостерігався через відновлення економік після COVID-19, повномасштабне вторгнення РФ в Україну додало додаткової напруги, оскільки ціни на низку товарів, які експортуються з регіону, значно зросли.

Ціни на енергоносії були в центрі інфляційного сплеску, хоча останнім часом ціни на нафту знизилися, що сприяло незначному зниженню річних показників інфляції у багатьох країнах. Проте, на ціни на газ у багатьох регіонах все ще сильно впливає війна в Україні, оскільки поспіх забезпечити постачання скрапленого природного газу (СПГ) на зиму спричинив нещодавнє різке зростання цін на газ не лише в Європі, а й в Азії. Досі невідомо, чи буде забезпечено достатній обсяг постачання газу в зимові місяці. Це може стати значним ударом по короткострокових перспективах деяких європейських економік, які більше залежать від постачання з РФ.

Нерівномірне відновлення економік після COVID-19

З пом’якшенням обмежень, пов’язаних із COVID-19 у більшості країн світу, з’явився обережний оптимізм щодо міжнародного економічного зростання після пандемії, проте аналіз KPMG показує, що відновлення економіки було нерівномірним і відносно коротким до того, як з’явились нові виклики, включаючи проблеми з ланцюгом постачання, а згодом повномасштабну війну в Україні.

Існують також побоювання, що потенційний сплеск випадків захворювання в зимові місяці в північній півкулі може спричинити повернення до обмежень, що спричинить додаткові перебої у виробництві та економічному розвитку — особливо в Китаї, який продовжує впроваджувати політику нульової толерантності до COVID-19. Збільшення кількості випадків захворювання також може спричинити загострення кризи на ринку праці та посилення тиску на медичні служби, а також додаткове навантаження на державні фінанси.

Більше інсайтів, статистики та прогноз по країнах можна знайти у pdf-книзі на сайті за посиланням — Економічний прогноз світових держав — H2’2022 — KPMG Ukraine (home.kpmg)