«З полиць зникло майже 50% товарів, що вироблялися в Україні»: інтерв’ю з операційним директором Novus

Робота мережі Novus у 2022-2023 роках у цифрах

• В Україні працюють 83 магазини
• Кількість співробітників — 7113 людей (на 28.02.2023)
• Товарообіг 2022 року — 13,75 млрд грн без НДС
• У грудні 2022 року втратили 30% робочого часу магазинів через відключення електроенергії. У січні знизили ці втрати до 22%.

Скільки магазинів Novus зараз працюють і скільки їх було до вторгнення?

Зараз 83 магазини. Рік тому їх було 81, ще один був закритий на реконструкцію. Цього року ми відкрили два нові магазини та відремонтували все зруйноване. Пишаємося цим, тому що це було складне завдання.

В яких областях є магазини? Чи були магазини на окупованих територіях?

Ми працюємо в основному в Києві та Київській області. Але зараз є також магазини у Тернополі та Рівному. Щодо окупованих територій, то є два магазини у Бучі, три в Ірпені. Це, звісно, не можна порівняти з Херсоном, але ці магазини також постраждали. Найбільше постраждали у Бучі: один із них був майже зруйнований, від нього лишився тільки каркас. Ми відновили його останнім, у грудні.

Наскільки він постраждав? Які збитки?

Від 25 лютого біля нього вже точилися бої. Росіяни розстрілювали пам’ятник афганцям з БТР, що навпроти магазину. Наступного дня цей район окупували. Магазин був розграбований. В один з останніх днів окупації, коли росіяни вже відступали, у нього влучили якимось потужним снарядом. Це вже був жест відчаю з їхнього боку. Почалася пожежа: сталеві ґрати плавилися, як вода тече. Тому відновити його було непросто.

Головний магазин в Ірпені був на лінії зіткнення. Наші працівники, що не встигли виїхати, весь час окупації годували мешканців міста, військових. Для багатьох це був дійсно порятунок, тому що магазин залишився єдиним місцем, де вони могли взяти їжу та воду.

Тільки прямі збитки від російської агресії становили 500 млн грн. Але наша мережа попри це продовжує інвестувати в економіку держави. На сьогодні ми вклали у відновлення зруйнованих та відкриття нових магазинів, а також будівництво розподільчого центру приблизно 350 млн грн.

Але ви відкривали й нові магазини у Києві.

Нові магазини на момент вторгнення були майже готові. Магазин на проспекті Романа Шухевича був готовий на 95%, бо ми планували відкривати його у березні 2022 року. Вже почали завозити туди товари, але довелося заморозити. Магазин на Троєщині також був майже готовий: планували відкрити у травні — на початку червня.

Які плани на 2023 рік?

У 2022 році ми планували відкрити розподільчий центр для складів. Зараз ми відновили його будівництво, розраховуємо до кінця 2023 року відкрити сучасний розподільчий центр, який буде одним із найкращих в Україні. У квітні відкриваємо ще один магазин на вулиці Тальновській, 2. Серед головних завдань також збільшити кількість кас самообслуговування та розвивати власний сервіс онлайн-замовлень.

Як російська навала змінила логістику постачань?

В один день всі ланцюжки постачань зупинилися. Транспорт не вийшов на маршрути. Логістичні компанії віддали частину транспорту військовим для їхніх потреб. Частина виробників припинила свою роботу, здебільшого зі сходу країни. Довелося все відновлювати фактично з нуля. Головна мета була все ж таки доставляти продукти у Київ. Протягом трьох тижнів забезпечували найголовнішим — хлібом, молочними виробами, не до забаганок. І не дивилися, що раніше було 30 видів хліба, а залишилося три — добре.

Ми звернулися до закордонних постачальників, щоб отримати товари з відтермінуванням платежів, і вони погодилися. Вони відвантажували товар майже під чесне слово нашого комерсанта.

Друге питання було: як це все доставити до Києва? Перевізники довозили вантаж до кордонів і відмовлялися їхати далі. А нашим водіям було досить складно виїхати за кордон. І тут ми досить плідно працювали з державою. Може, це було вперше за всю мою історію роботи у роздрібній торгівлі, коли влада дійсно вирішувала негайно питання: «У вас немає транспорту? Завтра ми вам забезпечимо». Приблизно два місяці працювали у такому режимі, коли ці консультації відбувалися щоденно.

Скільки втратили українських виробників?

Втрати дійсно великі. Серед них такі знакові бренди, як «Чумак»: завод був зруйнований, вони зараз відновлюють виробництво, але це не їхні потужності. Поки що намагаються зберегти бренд. Компанія Pepsico і їхній завод Sandora досі не відновили виробництво в Україні. Пивний концерн AB InBev втратив всі свої заводи в Україні — у Чернігові, Харкові та Миколаєві. Складно порахувати ці втрати, але те, що я бачу на наших полицях: зникло майже 50% товарів, що вироблялися в Україні, — вітчизняних та трансатлантичних брендів. І якщо час від часу з’являється їхня продукція, то вона вже виробляється на заводах інших країн. Наприклад, соки Sandora повернулися на полиці, але їх зараз виробляють не у Миколаєві, а в Румунії.

Розкажіть про світові бренди, які залишилися у РФ. Знаю, що Novus одразу відмовився співпрацювати з Coca Cola, що не пішла з країни-агресора.

Намагаємося відмовлятися від тих виробників, які співпрацюють з нашим ворогом. Звісно, не завжди це одразу можна виявити. Якщо з Coca Cola було одразу дійсно зрозуміло, і ми відмовились від її продажу відразу, то інші виробники приховують свою працю в Росії. Але ми відстежуємо інформаційне поле. Відмовилися від продукції Greenfield. Останній приклад — Bonduelle. Хоча французький офіс та український комерційний відділ заперечували постачання військовим РФ, але факт залишається фактом. І ми, щойно все стало відомо, одразу відмовилися від співпраці з Bonduelle. Хоча це й нелегко, тому що частину їхньої продукції замінити зараз неможливо. Але, я думаю, ми знайдемо цю заміну обов’язково.

Чи були якісь українські бренди, яких ви залучили до співпраці на цій хвилі заміни?

Ми відновили співпрацю з усіма українськими виробниками, які працювали з нами раніше і мають змогу працювати зараз. Ми більше зосереджені на тому, щоб знаходити невеликих українських виробників, яким зараз також нелегко, тому що вони втратили ринок збуту. Ми зосередилися на тому, щоб зробити їхній шлях на наші полиці якомога коротшим. Уряд тимчасово призупинив частину законодавчих актів, які регулюють виробництво та постачання продукції. Сертифікація стала простішою, можна працювати за декларативними вимогами.

Постачальників якої продукції ви зараз насамперед шукаєте?

З овочами та фруктами більш-менш налагодили ситуацію. Тепер більше шукаємо виробників м’ясних, молочних виробів, сирів, меду, трав’яних чаїв. Таких виробників небагато, але є такі, що роблять дійсно цікавий продукт, бо це справа їхнього життя.

Зараз запускаємо у мережі проєкт «Food нація»: будемо пропонувати покупцям традиційну українську їжу, що виробляється на нашій землі. Бо найбільш корисний продукт для людини — саме той, що створюється на цій землі.

Що натепер найбільше впливає на ціни?

Основний чинник — це конкуренція. Багато людей виїхали з України. Конкуренція стала ще гострішою. Мережі відрізняються одне від одного, проте ціна стала основним чинником ухвалення рішення для покупця. Звісно, впливають також інфляція, подорожчання і доволі дорого працювати в умовах відключення електроенергії. Рашистські атаки намагалася занурити нас у темряву у буквальному сенсі цього слова. Але ми продовжуємо працювати, забезпечили магазини генераторами. Наразі у нас вже понад 50 магазинів працюють з ними. Ми продовжимо це робити і до кінця березня плануємо встановити генератори у решті магазинів.

Генератори забезпечують повне живлення магазину чи часткове?

У великих магазинах, які ми називаємо опорними, куди зручно дістатися навіть пішки більшості мешканців району, ми забезпечили повноцінну роботу. У невеликих магазинах на період відключень немає стовідсоткового заживлення. Там ми припиняємо виробництво (кулінарію, пекарні, м’ясні цехи), але підключаємо каси, освітлення залу і частково холодильне обладнання.

А як щодо продукції категорії фреш, яка не може заморожуватися? Чи стало її менше?

Так, її стало менше, але насамперед, якщо говорити про рибу, то вона подорожчала у рази. Це, мабуть, основний чинник скорочення пропозиції риби. Більшу частину риби ми імпортували, це лосось, форель, сібас, дорадо. Але й вітчизняна риба здорожчала. Кілограм коропа коштує майже як кілограм курки. Але ж курку більше купують.

Чи можете порівняти вартість кіловата від генератора та кіловата від мережі?

Ми іноді не можемо домовитись, як рахувати електроенергію від генератора, тому що це складно. Енергія для промислових споживачів сьогодні коштує десь 4,7 грн за кВт/год. Одна кВт/год від генератора, якщо рахувати тільки паливну складову та обслуговування, коштує десь 25 грн. Але якщо врахувати витрати на його купівлю, встановлення і що насправді генератори не пристосовані для такої роботи... Про це мало говорять, але вони швидко витрачають свій моторесурс і виходять з ладу.

Якщо врахувати все це, то показник сягає 40-45 грн за кВт/год. Наприклад, на наших опорних магазинах стоять генератори Caterpillar. Вони якісні, потужні, але їхній гарантійний моторесурс становить 1000 мотогодин на рік. У нас вони за грудень відпрацювали 250-300 годин і більше. Тож ми вичерпаємо цей моторесурс набагато раніше, ніж за рік.

Але ж вигідніше ставити генератор, ніж магазин не буде працювати, коли вимикають світло? Чи це принципове рішення?

Насамперед принципове рішення, тому що магазини мають працювати, люди повинні мати змогу купити продукти, необхідні речі, навіть коли немає світла. У перші дні вторгнення, коли вже відбувалися сутички на околицях Бучі, я заходив у київський магазин і бачив, як приходили люди і говорили: «Novus працює, отже все буде гаразд». Це наша, мабуть, ще й громадянська позиція.