Мішень — логістика: як український ритейл виживає під ударами РФ

Склад для ритейлу — серце операційної системи. Магазин можна тимчасово закрити, але втрата складу означає злам усього ланцюга постачання. Саме тому удари по логістиці для торгових мереж болючіші, ніж руйнування торгових точок.

За роки повномасштабної війни російські атаки знищили та пошкодили десятки складів українських ритейлерів. Йдеться про сотні тисяч квадратних метрів, знищені запаси товарів і мільярдні збитки — від продуктового ритейлу до фармацевтики та e-commerce.

Це не випадкові удари, а системний тиск на продовольчу й товарну інфраструктуру країни. Як саме ритейл виживає в умовах, коли його склади стають мішенями і які управлінські рішення дозволяють бізнесу триматися під вогнем — у матеріалі All Retail.

Географія втрат: як війна системно б’є по логістиці ритейлу

Перші удари по складській інфраструктурі українського ритейлу у 2022 році стали шоком для ринку. Знищені розподільчі центри компаній Goodwine, «Фокстрот», АТБ виглядали як побічні втрати війни — трагічні, але начебто випадкові. Бізнес працював у режимі виживання: терміново шукав альтернативні склади, перекроював маршрути, намагався втримати полиці заповненими. Тоді здавалося, що головне — просто протриматися.

Та з кожним місяцем війна знімала ілюзії. У 2023-2024 роках атаки на склади перестали бути винятком. Вони змістилися з великих національних хабів у регіони, де логістика забезпечувала цілі області. Російська тактика змінилася: замість окремих об’єктів — удари по вузлах, здатних паралізувати логістику одразу для десятків або сотень магазинів.

У 2025 році ця стратегія набула масового характеру. Київ та Дніпро стали точками концентрованих ударів по логістичних центрах. Знищувалися не просто РЦ, а вибивалися ключові хаби, через які проходили тисячі тон товару щомісяця. Війна перейшла на мову системного тиску: позбавити ритейл запасів, швидкості й стійкості.

Масштаб цих втрат вражає навіть загартований кризами бізнес. Один РЦ — це мінус €15 млн, як у випадку Goodwine. Один удар — до 1 млрд грн збитків, як у «Фокстрот». Понад 400 млн грн — знищені склади «Сільпо». До 5 млрд грн — втрати фармацевтичної логістики.

Для багатьох компаній це не просто збитки — це еквівалент річного обороту або кількох років інвестицій у розвиток.

Збитки у цифрах: площі та суми

• На початку повномасштабної війни компанія АТБ втратила 2 ключові розподільчі центри в Київській області, які забезпечували Київ, Чернігівщину та центральні регіони. Один РЦ на 25 000 м² було повністю зруйновано, другий — пошкоджено на 50%.

До того ж розподільчий центр АТБ у Херсонській області опинився на тимчасово окупованій території з перших днів війни й фактично був втрачений для операційної діяльності.

У вересні 2025 року російська ракета влучила у склад АТБ у Дніпрі.

• У травні 2022 року ракетна атака повністю знищила склад мережі Goodwine площею 10 000 м². Було втрачено 1,6 млн пляшок вина. Збитки компанія оцінила у €15 млн, 100% складу знищено.
• У червні 2022 року внаслідок пожежі після обстрілу згорів склад і частина торгових об’єктів мережі «Фокстрот». Загальні збитки компанія оцінила приблизно в 1 млрд грн, з яких 650 млн грн — це вартість товару, що перебував на складі.
• У жовтні 2023 року було зруйновано склад мережі «Свій Маркет» у Львові.
• У березні 2024 року зруйновано склад інтернет-магазину ROZETKA.
• У червні 2024 року ракетний удар спричинив масштабну пожежу на складі мережі «Таврія В». Було зруйновано 24 225 м² складських приміщень — один із найбільших логістичних об’єктів компанії на півдні країни.
• У грудні 2024 року атака БпЛА зруйнувала склад мережі «Сільпо», де зберігалася заморожена продукція. Пожежа знищила товарів на понад 400 млн грн.
• У жовтні 2025 року під час удару по столиці було знищено центральний склад компанії «Оптіма-Фарм» — одного з двох найбільших фармдистриб’юторів України. На складі зберігалося близько 20% місячного запасу медикаментів. Загальні втрати — близько $100 млн, що дорівнює приблизно 5% річного обороту компанії.
• У листопаді 2025 року російська ракета пошкодила сучасний логістичний центр NOVUS площею понад 40 000 м². Це один із найбільших логістичних об’єктів продовольчого ритейлу та єдиний розподільчий центр мережі, створений шляхом об’єднання семи менших.
• Нещодавні атаки у грудні 2025 року знищили центральний склад мережі аптек «Мед-Сервіс». На об’єкті зберігалися ліки сотень постачальників для 500 аптек і мільйонів споживачів по всій Україні.
• Також у ніч на 6 грудня 2025 року постраждав складський комплекс мережі PROSTOR у Дніпрі площею 6 500 м².
• У Луцьку внаслідок комбінованої повітряної атаки було пошкоджено дистрибуційний центр «Клевер Сторс» (мережі «Сімі» та «Сім23») площею 3800 м².

Як ритейл виживає без складу: управлінські рішення воєнного часу