Ритейл у матеріальних збитках внаслідок російської військової агресії: як компанії юридично правильно повернути втрачені кошти?
Кожен день загарбницької війни Росії проти України завдає багатомільярдних збитків для економіки України. Лише прямі задокументовані збитки сягнули понад 97,4 млрд доларів США . Ці збитки включають 19 зруйнованих/пошкоджених торгових центрів, 169 об’єктів складської інфраструктури. Порушені логістичні зв’язки щоденно створюють нові виклики ритейлу для забезпечення торгових точок необхідним асортиментом товарів.
За нормами міжнародного права, Російська Федерація зобов’язана відшкодувати втрати, спричинені агресивною війною, що заборонена міжнародним правом. В той самий час, Росія багато років має репутацію держави, яка не поважає норми міжнародного права й саботує виконання рішень, винесених міжнародними судовими та арбітражними інстанціями проти її державних підприємств.
Уряд України ще в березні затвердив постанову, якою визначив загальні напрямки відшкодування збитків, серед яких заявлено намір відшкодовувати бізнесу як прямі збитки (зруйноване/пошкоджене майно, товар, ін.), так і упущену вигоду, що спричинена війною. Але до отримання реального відшкодування ще далеко.
Тому, основним питанням залишається все ж: який дієвий інструмент захисту (національний чи міжнародний) слід обрати, щоб в кінцевому результаті завдані збитки були відшкодовані. Будемо відвертими та відразу попередимо, що чинні інструменти захисту наразі не гарантують такого результату. Водночас на рівні наших міжнародних партнерів (США, Велика Британія, ЄС) розробляються заходи для створення нових дієвих механізмів і ми віримо, що останні з’являться найближчим часом.
У цій статті ми зосередимось на основних заходах, яких слід вжити уже сьогодні власникам торгових центрів та ритейлерам (орендарям), які зазнали збитків внаслідок війни, а також окреслимо механізми для відшкодування таких збитків, що існують сьогодні та можуть з’явитися у найближчому майбутньому.
ПЕРШОЧЕРГОВИМ ЗАВДАННЯМ Є ФІКСАЦІЯ ЗАВДАНИХ ЗБИТКІВ (ЗБІР ДОКАЗІВ)
Звісно, збір доказів залежить від багатьох факторів, одними із яких є безпека та доступ до об’єкта (припинення активних бойових дій, деокупація, розмінування). Організацію на місцевому рівні в цьому напрямку здійснюють відповідні державні та військові адміністрації із залученням за потреби інших уповноважених органів.
Розробляючи стратегію збору доказів, незалежно від виду майна, слід зосередитись на підтвердженні стану майна до та після події, а також причин, внаслідок яких майно зазнало пошкодження/руйнування.
На територіях, де не ведуться активні бойові дії, слід звернутись до таких основних способів фіксації збитків та їх причин:
- Отримання документів від органів ДСНС. Якщо внаслідок збройного нападу на вашому об’єкті виникла пожежа, слід отримати документ від відповідного відділу ДСНС (акт комісії), що засвідчує факт пожежі, відомості про неї.
- Фото-, відеофіксація події, внаслідок якої майну завдано шкоди. Краще проводити таку фіксацію з експертами, які надалі будуть залучені для розрахунку збитків, проведення відповідних судових експертиз.
- Огляд/обстеження стану. Для кожного майна є свої особливості щодо фіксації пошкоджень/руйнувань.
Що стосується торгових центрів як об’єктів нерухомості, за період війни законодавцем запроваджено досить чіткий алгоритм дій для їх обстеження та визначення можливості відновлення/подальшої експлуатації. Зокрема, власникам торгових центрів необхідно буде пройти процедуру обстеження об’єктів нерухомості та отримати відповідний звіт та акт з обстеження.