All Retail
Опубліковано

Короткострокові очікування бізнесу у березні покращилися — понад 60% компаній мають плани на наступні два роки

За даними опитування підприємств New Monthly Enterprises Survey Інституту економічних досліджень та політичних консультацій, у березні понад 60% українських компаній мали плани на наступні два роки. Це найвищий показник з жовтня 2022 року.

У березні частка компаній, що не можуть передбачити свою діяльність на наступні два роки, опустилась до 39,4%. Тобто частка тих, хто планує свою діяльність у дворічній перспективі, збільшилась до 60,6%. Це – найвищий показник з початку проведення щомісячних опитувань бізнесу під час війни – з жовтня 2022 року.

Частка тих, хто планує звузити діяльність протягом наступних двох років, зменшилась майже у 2,5 раза – до 2,8%. Зросла частка підприємств, які планують залишити поточні показники діяльності: із 69,8% до 79,6%.

Дещо зросла частка підприємств, які не змогли надати відповідей щодо своїх очікувань фінансово-економічної ситуації на підприємстві та загальноекономічної ситуації на наступні шість місяців. Утім, із серпня 2023-го ці показники залишаються нижчими за 20%.

«Дані, які ми отримали в ході березневого опитування, дають підстави говорити про весняне пробудження українського бізнесу […] ми спостерігали покращення короткострокових очікувань бізнесу щодо завантаженості власних потужностей, наявності клієнтів тощо, але разом з тим – і деяке зростання середньострокової та короткострокової невизначеності», – зазначила Оксана Кузяків, виконавча директорка ІЕД.

У березні бізнес уперше за останні п’ять місяців оптимістично оцінив перспективи свого економічного розвитку. Індекс очікувань ділової активності (ІОДА), який складає НБУ, зріс до 52,0 з 47,5 у лютому, перевищивши нейтральний рівень у 50 пунктів. Для порівняння, у березні минулого року ІОДА становив 49,5.

Поліпшенню настроїв бізнесу сприяли такі фактори:

  • нарощення морських і залізничних перевезень;
  • збереження стійкої ситуації на валютному ринку;
  • низькі інфляційні очікування та сезонне пожвавлення ділової активності. 

Водночас стримуючими чинниками залишаються посилення обстрілів критично важливих об’єктів, ризик недостатності міжнародного фінансування та блокада західного кордону.

Через соціальні мережі

або

Через соціальні мережі

або