Інтервʼю зі співвласником мереж EVA та Varus Русланом Шостаком

Учасник списку Forbes Руслан Шостак про те, як його мережі EVA та Varus пережили рік війни, навіщо йому з партнером конфісковане у росіян виробництво «Вінницяпобутхім» та чому вони заморозили експансію.

Співвласник мереж EVA та Varus Руслан Шостак, каже, що під час великої війни повністю поринув у свій благодійний проєкт. Він відправляє на відпочинок до Туреччини українських дітей-сиріт із зон бойових дій, а також купує машини для оборони країни.

Шостак може собі дозволити повністю пірнути у гуманітарну сферу — його бізнесом уже кілька років управляє менеджерська команда, а сам підприємець займається стратегічними питаннями. До великої війни у Varus було 113 магазинів, у EVA — 1150. На березень 2023-го EVA скоротилася до 990, Varus — до 103 магазинів.

Forbes поговорив із бізнесменом про військові втрати, заарештовану Lake Plaza та його бізнес-партнера Валерія Кіптика.

Наскільки впав чи зріс виторг вашого бізнесу за 2022 рік?

До війни в нашій групі компаній було 35 000 співробітників і товарообіг близько $2 млрд на рік. Наразі понад 27 000 співробітників і товарообіг за результатами 2022 року $1,3 млрд.

Я вважаю, що з урахуванням війни ми маємо непогані показники. Товарообіг у гривні за результатами 2022 року можна порівняти з показниками 2021 року. При тому, що 20% мереж EVA та Varus не працювали на початку воєнних дій.

Зараз в EVA не працює близько 16% мережі, у Varus — менше. У Херсоні, наприклад, не всі магазини EVA працюють. Ми відкриватимемо їх у міру поліпшення ситуації в місті.

Але ми нарощуємо присутність в інших регіонах України — у 2022 році відкрили 26 нових магазинів EVA на заході України та у Києві. Також зʼявилося вісім нових Varus.

Тобто за підсумками 2022 року компанія прибуткова?

Так, ми прибуткові. Але прибуток, який отримали 2022 року, ми спрямували на соціальні проєкти та розвиток бізнесу в Україні.

На початку війни ми ставили собі за мету зберегти бізнес і людей. З цим завданням ми впоралися. Багато наших співробітників із зони активних бойових дій нині продовжують працювати в компанії в інших містах України та за кордоном. Ми вжили низки релокаційних заходів для них. Надаємо соціальну та психологічну допомогу.

Тепер наше завдання — підтримка економіки України. Саме тому ми переглянули свої проєкти, спрямовані на вихід на міжнародні ринки. Нині завдання інвестувати в Україну.

Який найбільший актив втратила компанія внаслідок війни?

Розподільчий центр під Києвом. Там були запаси холодної продукції. Це була спланована російською владою операція зі знищення продовольчих запасів Києва. Водночас АТБ, «Сільпо» та інші ритейлери втратили свої склади.

Одного дня внаслідок ворожої атаки згоріли тисячі тонн продовольства. Київ та область могли залишитися без запасів їжі. Це мільйони людей. Але план загарбників провалився. Ритейл спільно із київською адміністрацією та Міністерством економіки практично врятували Київ та область від голоду — досить швидко поповнили продовольчі запаси коштом організованої та оперативної роботи.

Як розраховувалися із постачальниками? Дистрибʼютори розповідали, що EVA, наприклад, ділила з ними збитки. Це так?

Існують різні кейси з постачальниками. Треба розуміти, що на початку повномасштабної війни було повністю розірвано логістичні ланцюжки, порушувалися домовленості з боку як постачальників, так і торгових мереж. І довелося докласти чимало зусиль, аби виконати всі зобовʼязання обом сторонам.

Уже до травня ми досягли домовленостей з усіма постачальниками — виробили нові умови співпраці, які влаштовували всіх. Вважаємо, що з цим кейсом ми впоралися успішно — всі конфліктні ситуації вирішили максимально оперативно.

Чи є інвестпроєкти, які компанія зупинила?

Як я вже казав, на початку війни ми ухвалили усвідомлене рішення зупинити вихід бізнесу на міжнародні ринки. Вирішили акумулювати інвестиції в Україні. Розвиток бізнесу в країні наразі принесе набагато більше користі Україні, ніж міжнародна експансія. Нам слід підтримувати економіку, створювати нові робочі місця, наповнювати та розвивати ринок.

Наприклад, на початку війни ми заморозили будівництво великого логістичного центру під Одесою, яке розпочалося наприкінці 2021 року. Але за три місяці відновили будівництво. Це серйозний проєкт — один із найбільших логістичних хабів в Україні на 60 га землі. Першу чергу в 40 000 кв. м закінчимо на початку наступного року.

Це буде перший склад південного регіону для мережі EVA із загальною площею 100 000 кв. м. Ми віримо у нашу перемогу та впевнені, що весь південний регіон залишиться українським. Після перемоги наш Крим звідти обслуговуватимемо.

Скільки інвестували у цей склад?

Обсяги інвестицій у першу чергу будівництва становитимуть приблизно $40 млн. Крім того, що цей розподільчий центр стане одним із найбільших логістичних центрів у країні, він буде першим «зеленим» проєктом у цій галузі.

У планах будівництво, ремонт та модернізація наявних складів, щоб задовольнити потреби нашого бізнесу. Зараз у нашій групі компаній їх пʼять, загальною площею 160 000 кв. м. Після запуску першої черги одеського логістичного хаба буде 200 000 кв. м.

Ще один ваш новий проєкт — ТРЦ Lake Plaza. Коли ви придбали цей обʼєкт? Скільки інвестували у реновацію? Як справи у нього?

Ми купили Lake Plaza на відкритому ринку за сприяння посередників за кілька років до початку війни. Під час купівлі провели аудит усіх документів і не знайшли причин, які обмежують нас у законному придбанні ТРЦ. У 2021 році ми розпочали реконструкцію всього торговельного центру та закінчували вже в умовах війни, у середині минулого року.

Наразі справи у нього, як і у всіх ТРЦ в Україні.

Що ви можете сказати щодо арешту обʼєкта через звʼязок із російським бізнесом?

Факт арешту викликає подив у нашої команди. Угода відбулася кілька років тому, була й залишається абсолютно прозорою. Тим паче що ми ніколи не спілкувалися й не мали спільних інтересів, бізнесів із колишніми власниками — ні до угоди, ні після. Своєю чергою ми відкриті та чекаємо, коли прокуратура завершить свою роботу.

Ваша компанія виграла конкурс АРМА на управителя компанії «Вінницяпобутхім», яка випускала мийні засоби «Ушастый нянь». Навіщо вам цей актив з огляду на складнощі в управлінні подібними підприємствами?

Гадаю, кожен в Україні відчув дефіцит соціальної групи товарів на початку війни. Річ у тім, що постачальники в умовах кризи зупинили постачання. Ціни зросли. Україні серйозно бракує власного виробництва, щоб не залежати від імпорту. В умовах пандемії ця тема виявилася на поверхні, а війна посилила її значущість.

Тому ми вирішили піти у виробництво. Ми впевнені, що наш бізнес може впоратися з цим проєктом. Насамперед на користь наших покупців, щоб дефіцит соціально значущих товарів більше їх не торкнувся.

А що зараз із підприємством?

Воно поки що не працює. Проходимо бюрократичні процедури.

Чи плануєте ви там змінити менеджмент?

Проєктом керують партнери. Наскільки я знаю, завдання змінювати менеджмент немає. Є багато виробничих завдань, які доведеться вирішувати спільно, щоб якнайшвидше налагодити виробництво.

Ви там вироблятимете ті торгові марки, які це підприємство й випускало?

Будуть і нові, і старі марки. Орієнтуватимемося на ринок. Головне, що тепер ми вироблятимемо продукти в Україні та скоротимо частку імпорту. Для нас це важливо.

До яких заарештованих активів ще придивляєтеся?

Придивляємося не лише до арештованих, а й до інших активів в Україні. Поки що нічого не конкретизуватиму.

Скажіть кілька слів про вашого бізнес-партнера Валерія Кіптика. Яка його роль у бізнесі?

Нас із Валерієм повʼязують 30 років дружби. Я займаюся проєктами, які стосуються роздробу. Він — девелопментом і дистрибуцією. Також маючи досвід із «Ольвією», він більше займається Вінницею (до 2004 року Кіптик займався виробництвом пральних порошків і мийних засобів. Виробництво продано Procter & Gamble. — ред).

Наше бізнес-партнерство можна описати однією невигаданою історією з життя.

Торік я хворів на ковід, місяць пролежав у реанімації з 90-відсотковим ураженням легень. На межі життя і смерті я багато про що думав, переживав за різні речі. Але єдине, в чому я був упевнений, це в бізнесі та своєму партнері. Я знав, що хай би що зі мною трапилося, мій друг продовжить захищати інтереси мої та моєї родини.

Раджу всім із цієї точки дивитися на партнерство.

Які плани на 2023-й щодо розвитку?

Ми продовжуватимемо розвивати мережі. Відкриватимемо магазини Varus та EVA. Плануємо вийти у розвитку на довоєнні показники 2021 року.

Продовжимо інвестувати у важливий для нас ринок онлайн-торгівлі. Багато будуватимемо — і в логістиці, і у сфері ТРЦ.

Ми маємо багато цікавих нових проєктів, які незабаром зможу озвучити.

А ви говорили про експортний проєкт EVA. Що це за проєкт?

Так, ми справді хочемо і онлайн-, і офлайн-магазини вивести за кордон. Давно над цим працюємо. Готові інвестувати. Але не можемо дозволити собі це зробити сьогодні в умовах війни, розуміючи важливість та роль внутрішнього інвестора в країні.

Усі ми зацікавлені у сильній економіці України. Тому бачимо для себе головне завдання — підтримка ЗСУ та зміцнення економічного фронту. Нашій країні потрібні інвестиції, бізнесмени, активні люди, які тут і зараз відроджуватимуть і зміцнюватимуть Україну.

І ми зараз бачимо свою місію саме у цьому.