Фармринок під тиском: нові правила дистрибуції ліків можуть призвести до дефіциту в аптеках
Європейська Бізнес Асоціація (ЄБА) розкритикувала нове регулювання уряду, яке обмежує постачання одного лікарського засобу одному дистриб’ютору не більше ніж 20% від загального обсягу його продажів за попередній рік. На думку експертів, це рішення загрожує «турбулентністю» на фармацевтичному ринку.
Логістичні ризики та перебої у постачанні
За оцінками ЄБА, зміни змушують усіх учасників ринку — дистриб’юторів, виробників, імпортерів і аптеки — у перші 3–6 місяців адаптувати операційні процеси до нових вимог. Проте головна загроза в обмеженій спроможності альтернативних дистриб’юторів оперативно обробляти великі обсяги поставок.
«Штучне обмеження співпраці з великими гравцями, такими як БаДМ чи Оптіма Фарм, може спричинити тимчасові перебої з постачанням, адже інші дистриб’ютори не готові логістично покрити увесь попит», — наголошують у ЄБА.
Ризики для аптек і доступу до ліків
Окрім логістичних викликів, нові квоти втручаються у договірні відносини між виробниками та дистриб’юторами. Це знижує гнучкість управління поставками, і змушує виробників орієнтуватися не на ринковий попит, а на адміністративні ліміти. У результаті — ймовірне зниження доступності ліків у роздрібній мережі.
Попри це, в Асоціації не прогнозують прямого впливу на ціни, але очікують локальні або тимчасові дефіцити.
Зростання витрат і стримування конкуренції
Запровадження квот також підвищить логістичні витрати: виробникам доведеться співпрацювати з більшою кількістю дрібних дистриб’юторів, що ускладнює ланцюг поставок і підвищує його собівартість.
На думку ЄБА, більшість невеликих гравців не мають необхідних інфраструктурних чи фінансових ресурсів для роботи з великими обсягами продукції, особливо міжнародного виробництва. Тож суттєвого перерозподілу ринку не очікується — дрібні компанії можуть лише частково розширити співпрацю з нішевими виробниками.
Також експерти не вірять у швидкий прихід нових гравців: «Вхід у фармдистрибуцію вимагає значних інвестицій, досвіду та готовності до взаємодії з регуляторними органами. Поточні регуляторні зміни, навпаки, створюють додаткові бар’єри».