Мережа зі 170 магазинів опинилася на межі банкрутства: що сталося з «Альянс Рітейл Груп»

Компанія з’явилася у Вінниці у 2021 році та об’єднала під одним управлінням бренди Mashket, «Домашній маркет», Osnova і «PRO Просто продукти». У 2023 році виторг сягнув 715 млн грн, однак бізнес завершив рік зі збитком 6,8 млн грн — першим сигналом майбутніх проблем.

У 2024 році «Альянс Рітейл Груп» збільшила виторг на 70% — до 1,22 млрд грн, однак одночасно борги компанії зросли більш ніж удвічі — із 152 млн до 328 млн грн. Уже наступного року фінансова ситуація різко погіршилася: дохід скоротився на 35%, до 789 млн грн, кількість працівників зменшилася майже на 40%, а загальний борг досяг 408 млн грн.

Спроба стабілізувати бізнес через приєднання мережі LIGA PRIM і партнерство з підприємцем Віталієм Павликом не змінила ситуацію. Реєстрація справи про банкрутство фактично завершує історію одного з найамбітніших проєктів у сегменті магазинів «біля дому».

Ситуація з «Альянс Рітейл Груп» демонструє головний ризик сучасного продуктового ритейлу: швидке розширення без достатнього фінансового ресурсу може зробити навіть зростаючу мережу неплатоспроможною.

Юридичне дистанціювання: куди пішли активи

Коли банкрутство стало неминучим, акціонери «Альянс Рітейл Груп» вдалися до оперативного виведення активів.

Відомо, що 20 березня 2026 року fintech-партнер Олег Гороховський, співзасновник monobank, вийшов із LoyaltyAI Юрія Пасічника, дистанціювавшись від ритейл-бізнесу свого компаньйона.

Юрій Пасічник, будучи власником 50% LoyaltyAI, яка обслуговує 2 500 локацій і 25% транзакцій банків, ймовірно, вирішив відокремити успішний B2B-tech бізнес від проблемного операційного активу — мережі TORBA / «Альянс Рітейл Груп».

Таким чином, технологічна платформа LoyaltyAI та аналітика даних виводяться з-під удару. Вихід Гороховського та зміна бенефіціарів прямо перед судом свідчать про бажання уникнути репутаційних та юридичних ризиків для tech-сегменту.

Незабаром 21-26 березня Юрій Павлик і ключовий власник покинули «Альянс Рітейл Груп», залишивши компанію на одного Павла Варшавського. 

15 квітня аналогічна схема відпрацьована в «Основа Трейд Плюс» — статутний капітал зріс із 10,1 до 14,5 млн грн. 

2 червня зі складу засновників орендодавця «Тор Ріел Естейт» виведено «Тор-Центр», щоб розірвати зв’язок між боргами магазинів і нерухомістю.

Здорові активи TORBA (доходи зросли до 1,43 млрд грн) консолідуються через партнерство з Олександром Бережанським із Berta Group, власником частки 40% в «Тор-Захід» і «Тор-Львів». На «Альянс Рітейл Груп» зареєстровано 10 виконавчих проваджень.

Так підприємство перетворилося на «буфер» для списання зобов’язань перед постачальниками.

Пастка регіонального ритейлу: низька маржа та кредитне плече

Більшість регіональних продуктових мереж працює з низькою чистою рентабельністю. За валової маржі на рівні 20–30% кінцевий чистий прибуток часто не перевищує 0,05–1%, адже значну частину доходів поглинають витрати на підтримку товарних запасів, логістику, оренду та обслуговування кредитів.

За таких умов експансія здебільшого фінансується за рахунок позикового капіталу — банківських кредитів і відстрочок платежів постачальникам. Поки товарообіг залишається стабільним, така модель працює. Однак будь-яке зниження продажів або порушення грошового потоку швидко створює дефіцит ліквідності та ставить бізнес під загрозу. Це підтверджують і фінансові показники окремих мереж: коефіцієнт співвідношення позикових та власних коштів у Delvi становить 55,27, у «Пчілці Маркет» — 57,59.

Саме здатність підтримувати ліквідність дедалі частіше визначає, які мережі зможуть продовжити розвиток. Такі компанії, як «Файно Маркет», «Копійка» та «Точка», зберігають більш збалансовану структуру капіталу. Зокрема, «Копійка» фінансує відкриття нових магазинів переважно за рахунок власного прибутку, тоді як агресивна експансія із залученням значних позикових коштів суттєво підвищує фінансові ризики для інших гравців.

Географія конкуренції

Карта конкуренції у продуктовому ритейлі дедалі більше повторює географію інвестицій. Найбільше капіталу традиційно концентрується у Києві та області: у 2025 році тут освоїли 241 млрд грн капітальних інвестицій, причому 89,5% профінансували самі підприємства. Саме тому столичний ринок залишається найконкурентнішим — за покупця тут змагаються АТБ, Fozzy Group, NOVUS, VARUS, КОЛО та ще близько десятка мереж.

Водночас найдинамічніше зростання споживчого попиту сьогодні демонструють західні області. За підсумками перших чотирьох місяців 2026 року роздрібний товарообіг на Рівненщині зріс на 35%, на Хмельниччині — на 28%, в Івано-Франківській області — на 26%, а на Закарпатті — на 21%. Саме ці регіони стають головним напрямком експансії продуктових мереж і потенційною ареною нових угод зі злиття та поглинання.

«Попри обстріли, бої, відключення електроенергії та нестачу робочої сили, ритейл не лише виживає, а й розвивається», — зазначає Максим Гаврюшин, голова Української ради торгових центрів (УРТЦ).

Ігор Гугля, директор GT Partners Ukraine, називає Захід безумовним лідером територіального розвитку ритейлерів. На цей макрорегіон орієнтуються як локальні мережі («Сімі», «Близенько», «Тано», TORBA), так і всі відомі національні оператори.

Хто може стати наступною ціллю на поглинання

«Регіональні мережі на 10-50 магазинів — ідеальна ціль для M&A: готова інфраструктура, сформована база, часто власні або довгострокові приміщення», — пояснює Анна Анісімова, комерційний директор GDS. Але вони програють конкуренцію з національними гравцями в логістиці, автоматизації та операційній ефективності.

Водночас саме такі компанії найчастіше поступаються національним мережам за масштабом закупівель, ефективністю логістики, рівнем автоматизації та доступом до фінансування. За умов посилення конкуренції ці фактори можуть прискорити консолідацію ринку.

Серед потенційних кандидатів для угод M&A експерти називають насамперед регіональні мережі середнього масштабу, які мають сильні локальні позиції, але потребують додаткового капіталу для подальшого розвитку або модернізації бізнесу. А саме:

• ЛотОК — операційний збиток −20,5 млн грн, 80% активів сформовано за рахунок боргів;
• Пчілка Маркет — від’ємна платоспроможність при виторгу 2,6 млрд грн;
• Грош — ліквідність 0,64 та надвисока фінансова залежність;
• Тано Маркет — ризикований актив після розслідування схеми БЕБ щодо 144 ФОП;
• LIGA PRIM і Delvi — падіння виторгу та критична боргова залежність.

Покупці вже визначилися. У 2026 році найбільшу активність на ринку M&A демонструють великі продуктові мережі, які використовують поглинання як інструмент швидкого розширення.

Так, у березні «Копійка» придбала 9 магазинів мережі «Гурман». NOVUS отримав два торговельні об’єкти «Арсену» у Львові та один в Івано-Франківську, фактично дебютувавши на львівському ринку. Наймасштабнішу угоду здійснила Fozzy Group, яка придбала мережу «Бадьорий» зі 171 магазином. Компанія також залишається найбільшим гравцем українського продуктового ритейлу: за підсумками 2025 року її виторг сягнув 165,8 млрд грн.

Ці угоди свідчать, що консолідація українського продуктового ритейлу набирає обертів. Для великих мереж придбання готових локальних операторів часто є швидшим і дешевшим способом виходу в нові регіони, ніж органічне відкриття магазинів з нуля.

Що буде з ринком

На заході формується потенційний мегагравець. Berta Group Олександра Бережанського вже контролює 40% у ключових структурах TORBA.

«Близенько» нараховує 302 магазини, TORBA — 77. Якщо поглинути 170 точок «Альянс Рітейл Груп», утвориться конгломерат із 549 магазинів — більше, ніж «Сімі» з її 502 точками.

«Сімі», втім, не стоїть на місці: відкриті 133 магазини за 2025 рік — абсолютний рекорд ринку.

«КОЛО» з підтримкою BGV Геннадія Буткевича методично завойовує столичний регіон і Одесу.

Лідери ринку АТБ і Fozzy Group обрали різні моделі зростання. АТБ будує «фортецю» на власній нерухомості (88% магазинів) і зростає органічно: 1320 точок із планами до 5000. Fozzy Group нарощує масштаб через поглинання — «Бадьорий», перед цим були «Дніпрянка», «Бумі-Маркет», «Кіт».

«Реалістичний сценарій — виражена тріополія в масовому сегменті плюс група регіональних операторів, які виживуть через географічну спеціалізацію. Але повної олігополії не буде», — прогнозує Анна Анісімова.

Банкрутство «Альянс Рітейл Груп» — це не аномалія, а вирок моделі зростання за чужий рахунок. Ритейл в Україні входить у фазу жорсткої консолідації. Виживуть ті, хто спирається на власний капітал, а не на кредитні піраміди. Решта або стане частиною чужих портфелів, або просто закриється.